У Черкасах відбулась акція на підтримку загиблих, зниклих безвісти та полонених військових 110 окремої механізованої бригади. Люди стояли з плакатами із надписами "Поверніть рідних", "Тепер твій голос — я".
Ця акція об'єднала 60 родин із різних міст України, зокрема з Сумщини, Полтавщини, Київщини та Хмельниччини. Акція відбулась у складі 24 акції "Не мовчи, полон вбиває", розповіла її координаторка Анна Пархоменко.
З плакатами "Ми — голос посеред тиші", "Зниклі безвісти не забуті" та "Волю полоненим" учасники акції вишикувались у середмісті Черкас.
Матір безвісти зниклого військового Олексія Світлана Брухтій розповіла: щонеділі вони збираються, щоб нагадати про полонених, зниклих безвісти та загиблих зі своєї бригади:
"Ми разом проходимо нелегкий шлях. Ми підтримуємо один одного, але нас турбує одна проблема, в тому що досить багато вже підтверджено в полоні людей і лише одиниці були обміняні".
Свого сина вже чекає півтора року, зазначила жінка, та звісток про нього немає:
"Йому боліло за Україну. Нам його дуже не вистачає. Він в нас така лагідна дитина. Коли він пішов на війну, йому було 25 років. Тепер ми віримо, що йому 29. Ми віримо, що він живий, що він в полоні".
У лютому 2024 року в Авдіївці безвісти зник чоловік Тетяни Дловчої. Жінка розповіла, що цією акцією кожен учасник "говорить" про свій біль і прагне бути почутим:
"Рано прокидаєшся й думаєш про нього, лягаєш спати — думаєш про нього. Сьогодні мала б бути моя онучка, яка була дуже близька з ним, але вона захворіла, не змогла приїхати. І коли я їхала, вона мені сказала: передай людям, що я дуже чекаю і вірю, що повернеться дідусь. Ми ходимо на мирні акції для того, щоб повернути наших хлопців, щоб ми були почуті, щоб наш голос був почутий, щоб голос наших дітей був почутий".
Юлія Чорнявська до Черкас приїхала з Полтавщини. Вона розповіла, що її батько служив у лавах 110 окремої механізованої бригади. Три місяці тому зв'язок з ним обірвався. Нині він вважається зниклим безвісти.
"Ми хочемо, щоб ми були почуті. Ми хочемо знайти свого рідного, ми хочемо, щоб кожен з цих людей, які тут стоять, знайшли свого рідного. Мій тато був на війні ще з 2015 року. Він був в Авдіївці, він був в пеклі, в кожному пеклі війни і дуже хочеться, щоб він нарешті повернувся додому", — прокоментувала Юлія Чорнявська.
З донькою із Сумщини приїхала Лариса Коробка. За її словами, щоб знайти свого чоловіка, відвідує такі акції у різних містах України:
"Ми були з донькою вже в Києві на акціях, були в Сумах, ми тепер плануємо ще в Сумах бути на акції. Будемо шукати поки не знайдемо нашого рідного. Він зник безвісти 21 січня 2025 року у Великій Новосілкі Донецької області. Чоловік пішов служити 5 березня 2022 року. Вірою і правдою відслужив майже три роки. Ми надіємося, що він повернеться до нас".
"Ціна твого життя — їхнє пекло щодня. Поверніть рідних додому" — з таким надписом на плакаті прийшла черкащанка Галина Пацюк. Вона третій рік чекає сина з полону.
"Ми чекаємо, надіємся, молимося, віримо на скоре повернення наших синів додому. Хай повернуть наших синів, повернуть частинку нашого серця, нашої душі".
Черкащанка Катерина Нікітенко чекає на свого сина. Вона вірить, що він живий. Участю в таких акціях хоче додати розголосу своєму пошуку. Бо його голос — нині її голос, додала Катерина Нікітенко:
"30 січня нам прислали повідомлення, що він зник в результаті скидання керованої авіабомби на опорний пункт щит. Але ж немає підтвердження, що він загинув, просто він безвісти зниклий. Декого знаходять, а його нема. Тужимо, але ми чекаємо. Два роки провоював. Нам треба до кінця йти".
Сьогодні до акції долучились 60 родин зниклих безвісти, полонених та загиблих військових 110 окремої механізованої бригади, розповіла її координаторка у справах родин зниклих безвісти та полонених Анна Пархоменко:
"Такі акції проводяться майже в кожному місті. Дівчата виходять, хтось доєднується. Якщо говорити про Черкаси, нині з'їхались дівчата з різних регіонів, не тільки з Черкас. Ми стоїмо тут однією родиною. Ми хочемо, щоб нас почули і нам допомогли, щоб нам повернули наших рідних".
Її організували у межах щотижневої недільної акції "Не мовчи, полон вбиває", до якої долучилось загалом понад 300 учасників.
"З жовтня о 12:00 ми виходимо на Соборну площу, щоб нагадати про наших героїв, героїнь, котрі в полоні, котрі вважаються безвісти зниклими. І ми не забуваємо про тих, тіла яких не повернуті також додому", — прокоментувала співорганізаторка акції Оксана Коцуконь.
