За останні три роки волонтерки із села Онопріївка, що на Тальнівщині наготували й передали військовим на фронт понад тонну страв. Готують сальтисони, відбивні, котлети, голубці та салати.
Як розповіла Суспільному організаторка збору допомоги Людмила Перцева, її кухня раз на тиждень перетворюється на кулінарний штаб. Готує разом із двома подругами-сусідками.
Людмила Перцева розповіла, перед тим, як готувати, отримують замовлення від волонтерів, які збираються на фронт. Після таких звернень її хата перетворюється на кулінарний штаб, зазначила жінка:
"Робимо заготівлі оселедця, сальтисони, моркву корейської, салат з квашеної капусти, фаршировані бублики".
На одне з таких готувань господині запросили знімальну групу Суспільного. Як пояснила пані Людмила, зазвичай починають готуватися звечора. Вже вранці на допомогу йдуть подруги. Одна з них — Лілія Кучугура:
"Робимо заготовочку салату, бурячок з чорносливом — це дуже смачний салат".
Зазвичай жінки працюють утрьох, але буває, що й у меншій компанії:
"Ми готуємо смачно, з любов’ю. Усе, що ми передаємо — бійці їдять все і за все дякують. І ми їм дуже дякуємо".
Готують господині і в літній кухні і в хаті. Бо все треба встигнути — і голубці зробити, і котлети. До кожної передачі волонтерки кладуть ще й дитячі поробки, розповіла пані Лілія:
"Дитячі поробки нам передав директор Білашівської школи, де дітки приготували своїми руками обереги й причепили каву. І ми, коли передаємо передачку, передаємо ці обереги".
Людмила Перцева пригадала, як почалося її волонтерство: на початку повномасштабного вторгнення 2022 року ходила допомагати всюди, де було потрібно.
"Минуло близько року й почали організовувати в селі отакі волонтерські приготування. У нас тут дві бригади — тобто ми і є ще одна команда. Отак ми втрьох вирішили, ми одна від одної недалечко живемо і тому разом готуємо. Спочатку зносили хто що міг з дому. Потім почали просити у людей у селі, потім просили по всьому району, у підприємців наших ", — прокоментувала волонтерка.
У їхньому селі, як розказала пані Людмила, чоловіків майже немає — усі на фронті. Але годують не лише своїх, а для всіх, хто попросить, зазначила жінка:
"Це вимірюється не у відрах, не в кілограмах, це вимірюється в тонах. І це ж виробництво удома".
З продуктами й тарою, за словами пані Людмили, допомагають місцеві підприємці, а також односельці та жителі Тальнівського району:
"Подзвонила до нас бабулька, якій 90 років. Прочитала про нас в газеті. Ми до неї поїхали. Яблука, мед і гроші дала. Каже: передайте нашим ангелам-охоронцям. Плакала, бо в неї внук загинув, а зять воює".
Має пані Людмила й особливу "книгу відгуків". Їх лишають військові, яких жінка із подругами годує третій рік.
