Вихованці національно-патріотичних гуртків із Черкас, Сміли та Лебедина збиралися на зліт юнацьких організацій "Козацький фарватер". Діти взяли участь у змаганнях і гутірках, також заслухали історичні лекції.
Учасники зльоту провели три дні посеред лісу, з нічними посиденьками біля вогнища та ночівлею у наметах, розповів Суспільному організатор зльоту Олександр Калько.
За словами Олександра Калька, цей зліт проходив втринадцяте. На місце збору діти приїхали напередодні ввечері.
Місце ночівлі готували разом, розповів 16-річний пластун із Черкас Лаврентій Сапожніков:
"Ночували ми у наметі. Нам дали ліжка і матраци, а каримати і спальники ми взяли з собою з дому. Тому холодно не було".
Хлопці ночували у наметах, а дівчат розселили у будиночку. 14-річна Софія приїжджала із Лебедина у складі команди джур. Розповіла про побут:
"Мені було цікаво. Вдома все звично, комфортно, а тут складнувато, але прикольно".
Вихователі жили разом із дітьми, бо мають показувати приклад, пояснив Сергій Осаула. Вдома, у Лебедині, він директор гімназії та курінний отаман Лебединського козацького куреня.
"Наше козацтво — це шкільне самоврядування. Це не просто рух для якогось гуртка, а наскрізна програма для всієї школи. Я вважаю, що оцей козацько-пластунський метод у нашому технологічному середовищі багато чого вартує. Для дітей це щось нове і вони з радістю, з охотою беруть участь", — пояснив він.
Потім буде що згадати. Бо спогади про час на дивані з гаджетом — це не те, що спогади про час у лісі, на природі, зі своїми однодумцями.
За три дні "Козацького фарватеру" діти мали насичену програму, зазначив керівник зльоту Олександр Калько. За його словами, участь у заході взяли чотири команди зі Сміли, Лебедина та Черкас — загалом 30 учасників:
"Формат зльоту передбачав участь юнацьких організацій різного спрямування. Серед учасників були юні моряки, пластуни, туристи, джури, а також гурток, який займався багатоборством «Спас». Програма передбачає змагальні елементи, проведення гутірок і лекційний модуль".
Серед змагань, зокрема, — силові. Також команди ходили у шестикілометровий похід.
Богдан Максименко піл час зльоту був бунчужним.
"Команди біжать головною дорогою і звертають у ліс під каналом. Потім на польовій дорозі вони знаходять точку, де мають перепливти канал на човні. Якщо залишаються сили на останній етап, тоді можна пробігтися", — розповів він.
Закінчується день на зльоті посиденьками біля ватри: оповідками, танцями та співами біля багаття.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
