Перейти до основного змісту
"Це не вирок": черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина

"Це не вирок": черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина

Черкащанка Юлія Куриленко подолала рак, коли їй було 19 років. Нині ж бореться за життя сина, який теж ним занедужав.

До Міжнародного дня онкохворої дитини пані Юлія розповіла Суспільному, як допомагає сину Яну долати хворобу. Бо попереду у них — ще багато планів і мрій.

Дванадцятирічний Ян Куриленко до онкоцентру потрапив три місяці тому. У вільний від процедур час він намагається себе розважити:

"Можу пограти в телефоні чи повчити уроки. А ще у нас є ігрова кімната. Є багато настільних ігор, м’яких іграшок".

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

До хвороби хлопець займався футболом. До лікаря звернулися, коли син почав кашляти, розповіла мама Юлія Куриленко:

"Задишка почалася, слабкість. Потім почав кашляти. Слабнув і слабнув, був блідий. Спочатку направили в обласну дитячу лікарню із запаленням легень, але попутно виявили, що у нього є пухлина, яка стрімко росте".

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

Хлопчик пройшов чотири хімієтерапії, зазначила дитячий онколог Анна Самохвал:

"Плануємо зробити йому КТ-обстеження, а потім вирішувати тактику подальшого лікування", – пояснила вона.

Нині почувається вже краще, розповів Ян:

"Якщо порівнювати як я почувався до і після лікування, то результати є, і дуже значні. Зменшилася пухлина, мені легше дихати. Тепер я більше ходжу, більше рухаюсь".

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

Позитивні емоції та любов мами – це найголовніше для дитини зараз, вважає Юлія Куриленко:

"Він починав хімію тільки зі мною, треба було і потримати його за руку, і обійняти, і підтримати".

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

Що таке онкозахворювання пані Юлія знає з власного досвіду:

"Я також мала онкозахворювання, коли мені було 19 років. Вже минуло понад 20 років, я подолала хворобу і повернулась до звичайного життя. Тепер цей досвід передаю своєму синові. Не потрібно впадати в паніку, не потрібно думати, що рак – це вирок. Треба боротися".

Ян має багато планів, які хоче втілити після свого одужання. Розповів і про найголовнішу мрію:

"Поїхати хочу до бабусі та побачити собачку".

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

Є плани й у пані Юлії:

"У нас немає зараз закордонних паспортів, але як тільки ми подолаємо цю хворобу, одразу їх зробимо і поїдемо відпочивати десь за кордон. Куди син вибере, туди й поїдемо".

Наразі на обліку у черкаському клінічному онкоцентрі перебувають 275 дітей, зазначив завідувач організаційно-методичного відділу Ігор Гайдай. Щорічно реєструють до 30 нових випадків.

Поряд із цим, з початку повномасштабного вторгнення кількість пацієнтів зменшилася через їхній від’їзд за кордон.

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Лікарня. Суспільне Черкаси

Черкащанка, що понад 20 років тому подолала рак, мотивує одужати сина
Фото: Суспільне Черкаси

У стаціонарі нині лікуються 19 пацієнтів. Частіше хвороби виявляють на запущених стадіях, розповів дитячий гематолог Володимир Галич. Тому рекомендує не затягувати із відвідуванням лікарів:

"У дітей найпоширеніше – це хвороба крові, лейкоз. Враховуючи, що онкологія немає якихось специфічних скарг, його не завжди знаходять вчасно. Часто батьки не звертаються за допомогою. Якщо дитина бліда, в’яла, у неї з’являються алергічні висипи, наприклад, червоні точки по тілу, синці – тоді треба здати аналіз крові і вже тоді педіатр може направити до гематолога".

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Топ дня
Вибір редакції
На початок