Черкасець Денис Переверзєв нещодавно знявся у фільмі разом із Джекі Чаном. Перше інтерв’ю в Україні після зйомок фільму "Авангард" ("Vanguard") актор дав у програмі "Арт-студія" на українському радіо "Рось".
Денис Переверзєв родом із Броварів, однак живе у Черкасах – актор зустрів тут кохану й одружився. Починав Денис акторську кар’єру в Україні, потім поїхав шукати свою "зірку" за кордон. Під час роботи в Об'єднаних Арабських Еміратах отримав можливість знятися в драматичному фільмі-екшені-трилері знятому у 2020 році за сценарієм режисера Стенлі Тонга, в якому зіграли Джекі Чан, Ян Ян і Мукі Мія. Фільм повинен був вийти в прокат 25 січня 2020 року в Китаї, але його відклали через пандемію COVID-19. Прем'єра в Україні відбулася 1 жовтня.
Денисе, у вас ще, напевно, свіжі спогади та емоції від зйомок фільму. Можете з нами поділитися?
Все сталося несподівано: був кастинг в Еміратах, на який мене запросили. Я прийшов і запитав: "Що робити, де, як?" Мені запропонували пограти на камеру і сказали, що, можливо, я його пройду. Кажу: "Давайте". Було три-чотири дублі, після чого я спитав, скільки людей претендувало на мою роль. Кастинг-директори відповіли, що 5 000-6 000 тисяч.
Ого скльки людей ви обійшли! То ви щасливчик?
Так, певно щасливчик (сміється). Це тому що я вірю у себе, вірю у Бога і мрію, мрію, мрію. Я завжди мріяв познайомитися з Джекі Чаном, просто познайомитися, але так вийшло, що я знявся з ним в одному фільмі.
Чим відрізняються кастинги в Україні від кастингів у Еміратах?
В Еміратах Вас особисто кличуть на великі кастинги. Директор фільму або режисер хочуть одразу подивитися на людину. Отак все відбувається. На каналах в Україні дають текст на руки, трішечки часу на підготовку за дверима. Готуєшся, потім заходиш і починаєш грати.
Поділіться, що найбільше сподобалося під час зйомок фільму "Авангард"?
Сподобалося ставлення зі сторони персоналу до акторів та ставлення акторів (головних та епізодичних) до персоналу, сервіс. Наприклад, коли завершуються зйомки сцени, першими ідуть на обід люди, які важче працюють. Це світло, звук, камери… А головні актори ідуть їсти останніми. В Україні ж в деяких проєктах людей розподіляють на класи. Якщо ти головний актор, ти ідеш їсти гарну їжу, а якщо ти персонал, то з тебе вистачить і бутерброду. Це неправильно. Всі повинні їсти разом у рівних умовах.
З Джекі Чаном спілкувалися?
Звичайно, але небагато, тому що він і актор, і режисер, і це його продакшн. Він платить усім зарплатню, в тому числі і собі.
Хлопці нашого покоління дивилися фільми з Джекі Чаном, для багатьох він був кумиром. А яке враження він склав на вас як людина?
У нього тепла душа. Коли він каже щось, дає завдання, що потрібно зробити на майданчику, наскільки наповнюєшся енергією, що хочеться робити все якнайкраще. Він просто дивиться в очі, посміхається, ходить приспівує, – Джекі дуже любить співати. Він добра і щира людина, відкрита до діалогу, якщо це стосується фільму. Хотілося більше поспілкуватися, але він дуже зайнятий. Він так і пояснював: "Хлопці, потім зможемо поговорити, сфотографуватися, але зараз ми працюємо". Вони працюють, як бджоли у вулику. Якщо є задача, її треба виконати. Зробили, потім пішли поспілкувалися, посиділи, щось поїли.
У трейлері я бачив, як Джекі Чан виконує свої фірмові трюки. Він досі сам їх виконує у своєму поважному віці?
Вже не всі, адже у нього дуже багато травм із минулого. Він каже: "Якби я молодим знав, що можна зібрати таку команду і не травмувати себе, я б так і зробив". Зараз він дещо виконує, але здебільшого це робота всієї команди. Вся команда брендована, у кожного одяг з написами "Jackie Chan Stunt Team". У кожного є дублер, навіть у акторів епізодичних ролей. Якщо щось не так, є маленький китайчик, який може все зробити за вас на бекстеджі.
Ненадовго повернемося в Україну: ви були актором театру, знімалися у фільмах і рекламі в Україні і раптом поїхали за кордон. Чому так вирішили?
Ой, ви знаєте, я максималіст: мені завжди мало, я хочу щось змінити і рости. Тож хотів більшого, як автору мені не вистачало кіно, яке робиться в Україні, я хотів поспілкуватися з Голлівудськими акторами. Мені вдалося принаймні познайомитися з деякими із них там, під час знімання в рекламах. Це інший рівень. І мені, звичайно, хотілося б, щоб цей рівень зростав. Щоб і акторам більше платили і персоналу на знімальному майданчику. Взагалі до Еміратів я поїхав працювати не за професією. Я займався організацією івентів, писав сценарії та працював з дітками, робив для них свята. А потім все почало само притягуватися і на мене вийшли рекламні агенції. От так після трьох років життя в Еміратах я прийшов до Джекі Чана.
З якими складнощами ви зустрілися в перші роки життя в Еміратах?
Це було справжнє виживання. Потрібно було платити за квартиру, а це від півтори тисячі доларів в місяць і більше, в залежності від квадратури. А крім того, це постійне "пекло" (про погоду – ред.). Лише навесні та взимку нормально. І якщо у тебе немає автомобіля, доводиться пересуватися пішки. Щоб дійти до першого автобуса, – треба трішки пройти. Так, зупинки з кондиціонерами, але… Тож спека і житло – це головне. Немає грошей на житло – іди на пляж і там живи. Ляжеш на пляжі, прийде поліцейський і скаже: "Ти що тут робиш? Іди звідси". Починати завжди важко.
До "Авангарду" ви знялися у фільмі "I don’t know" ("Я не знаю") з Рейганом Тетлоу. Як потрапили до першого фільму?
Кастинг-група шукала хлопця, який не знає, що відбувається навколо. Рейган Тетлоу грає мого боса, який дав мені роботу, але мій герой працює дуже важко. Він уже дійшов до ручки і хоче то з собою покінчити, то вбити свого боса. Я просто побачив оголошення і написав режисеру: "Давайте зустрінемося, поговоримо. Ви скажете, що Ви хочете, я покажу, що я вмію і, можливо, зійдемося". У нас була одна зустріч, ми посиділи, випили кави, попрацювали з текстом і я пройшов цей кастинг.
Поділіться, як хлопцеві з Черкас, Умані або Чигирина потрапити в Голівуд? Що для цього потрібно?
Потрібно займатися, працювати над собою, потрібно цим жити, вірити і мріяти. Але, як казав мій ментор Анатолій Миколайович Нейолов, (театр "Чорний квадрат"): "Віра без дій мертва". Потрібно проходити різні тренінги, вправи біля дзеркала, грати в собі інші персонажі, тобто в цьому жити і практикуватися, тому що без практики нічого не буде. Важливо нічого не боятися. Якщо ти надумав їхати, – просто бери і роби. Це моя життєва лінія.
Багато акторів, які грали у театрі та знімалися в кіно казали, що театр виграє тим, що все таки є живе спілкування, енергія глядача. Ви пробували себе в театрі в Еміратах?
На жаль, не пробував, адже в Еміратах немає такого поняття як театри. Є кіноіндустрія та реклами. Є гуртки та курси, які організовують наші люди. Однак місцеві такого не знають. Опера є, туди вони ходять. А от театрів – немає.
Маєте внутрішнє бажання знову повернутися до театру?
Я зараз більше дивлюся у напрямку кіно. У нас як? Коли ти приходиш до театру, то маєш принести якийсь сценарій, етюд. Коли я грав у театрі, мені дуже важко давалися етюди. Я писати не міг, не вмів просто. А уже потім в Еміратах у мене відкрилася якась чакра і я почав писати сценарії для реклами та кіно. На моєму ютубі можна подивитися кілька невеличких "кіношок", до яких я писав сценарії, а потім ми з хлопцями знімали на професійне обладання. Можна було спробувати пограти і в театрі, але зараз у мене сім’я, маленька дитина і зараз голова у мене забита більше родиною, аніж театром.
В ютубі є відео, де ви обідаєте разом із актором Крісом Хемсфортом, відомим за фільмами "Тор", "Месники" та "Люди в Чорному". Що це було?
Це була реклама для великої будівельної компанії в Дубаї. Його також запросили, мабуть за великі гроші. Також був кастинг, але дуже простий. Попросили надіслати кілька фото, відео з інших зйомок в рекламі. Так все дуже просто відбувається в Дубаї. Якщо сподобаєшся режисеру, тебе візьмуть. Мене взяли, сказали, що буде зірка світового масштабу, але до останнього не зізнавалися, хто саме. Ми приходимо на майданчик, стоїть Кріс, усміхається. Він також відкрита людина, підійшов до кожного, потиснув руку, поспілкувався. Каже: "Ну що, попрацюємо трішечки і поїмо?" Так, по простому.
Одна ваша мрія здійснилася, яка наступна?
Я ще не дійшов до Голівуду. Я дуже мрію попрацювати з такими гігантами, як Аль Пачіно, Роберт де Ніро. В душі, я комедійний актор, тому хотів би попрацювати Джимом Керрі, іконою комедії світового масштабу. Що стосується бойовиків, то це Кіану Рівз. Дуже мрію побачити і попрацювати з цими людьми. До речі, Кіану Рівза одного разу я бачив під час свого першого року в Арабських Еміратах. Він сидів кафе та їв суші. Тоді я працював Дідом Морозом на ялинці та просто проходив поруч по дорозі на роботу. Дивлюся – знайоме обличчя. Потім ще зробив коло і думаю: "Якщо я нічого не скажу, то буду дурнем". Я просто підходжу і питаю: "Це ви?" Він відповідає: "Так, це я. Що ви маєте на увазі?" Він запропонував присісти, а в мене не було часу, бо поспішав на роботу. Я лише сказав, що хочу стати актором і запитав, як досягти цієї мети. Кіану сказав ті самі слова, що я кажу вам: "Просто щось роби, працюй і живи цим".
Спілкувався Олексій Юрін