"Я знаю, що немає чарівної пігулки", — із цією думкою черкащанка Анна Юхименко, протягом дев'яти років виховує доньку, яка має синдром Дауна.
Що її дівчинка – "сонячна", дізналася у пологовому будинку. Там же зрозуміла, що буде нелегко, але відступати не збиралася. До Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна, розповіла, як це бути мамою дитини з таким діагнозом.
Під час знімання сюжету, за господиню на кухні — 9-річна Даринка. На сніданок для себе та мами готує вівсянку. Та тішиться аромату свіжозвареної кави. Згодом, підкріпившись, приступають до щоденних занять із письма та математики. Утім через те, що Даша непосидюча та активна, зовсім скоро, у рухах замість ручки і зошита опиняється м’яч.
"І співає, і танцює, вона такі рухи інколи показує, як танцівниця. Хоче піти на гурток танцювальний чи гімнастичний", – пояснила пані Анна.
За розвиток дитини взялася щойно дізналася про діагноз – "синдром Дауна", розповіла Анна Юхименко.
"Про діагноз дізналася в пологовому, коли вже народила. Я не панікувала, сильно не засмучувалася, у мене була підтримка: мої рідні. Почала багато читати, дізнаватися про цей синдром. Буквально з місяця, чи з двох місяців, ми поїхали в Київ робити масажики, покращити тонус м’язів. Коли створили громадську організацію «Сонячні діти Черкащини» і потім ми вже більше інформації мали".
Виховання "сонячної" дитини – справа не з легких, та головне сприймати реальність такою як вона є:
"Я точно знаю, що немає ніякої чарівної таблетки, ніхто, крім батьків, дитині так не допоможе. Мої дії більш інтуїтивні. Але я точно знаю, що потрібно кудись іти, щось робити, займатися".
У мріях Анни, щоб донька заговорила, могла навчатися та працювати, а суспільство стало більш свідомим:
"Дуже хочеться, щоб наше суспільство їх приймало як звичайних і надавало навчання. Дуже тяжко в нас навчатися повести. І потім після школи дуже хочеться, щоб вона пішла в університет і далі робота. Щоб у неї була своя робота, своє життя".
А ще, каже, хоче, щоб Даринка та інші діти на прогулянках більше не чули звуків повітряних тривог:
"Вона боязкіша стала, боїться чогось нового. Для неї ці посиденьки у підвалах не до вподоби, тому чекаємо якнайшвидшої перемоги і закінчення війни", – підсумувала пані Анна.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
