На підприємстві села Степанці на Черкащині жінки опановують сучасну агротехніку. Вони аналізують врожайність із супутникових карт і організовують роботу комбайнів.
Через дефіцит кадрів в аграрній галузі підприємства залучають жінок до професій, які раніше вважали суто чоловічими, розповів Суспільному керівник виробничого підрозділу «Степанці» Василь Тєлєгін.
Перш ніж у поле виходять комбайни, аби жнивувати, необхідно перевірити, чи готове зерно до збирання, розповів агроном Євген Литвин:
«Тут вибираємо культуру, пшениця. Вологість 14,8, допустима. Можна пробувати молотити. Після зимових температур трохи підмерзла була, було на деяких полях вимокання. Але воно так, локально по полях».
Після такого вимірювання комбайни почали роботу. Один із них під керуванням механізатора Олександра Сергієнка. За його словами, сучасна машина не лише молотить зерно, а й одночасно збирає дані про врожайність:
За словами механізатора, всі дані про роботу техніки надходять на бортовий комп'ютер комбайна:
«Ось, наприклад збирають пшеницю — показує гектари, час роботи, скільки палива спалив. Все автоматика, кнопочку нажав — воно саме опустилося, саме піднялося, саме їде».
За цифровими картами на екрані планшета стежить 23-річна агрономка Мирослава Перетятко.
«Тут бачимо картографування конкретного цього поля. Абсолютно на кожному комбайні встановлені датчики врожайності, планшети. Картографується абсолютно кожен метр поля», — розповіла вона.
Мирослава з 2024 року працювала польовим агрономом, а зараз — агрономом з точного землеробства. Цей напрямок допомагає господарникам економити, пояснила пані Мирослава:
«Це дані, які допомагають ефективніше працювати на полі, економити кошти і мінімізувати вплив на навколишнє середовище».
Збирати цифри вона може з офісу, головне, щоб працювали навігатори, розповіла агрономка. Але часто приїздить у поле, бо в університеті до такої роботи майже не готували, додала пані Мирослава:
«Були недопрацювання після університету, я менше знала сучасну техніку, я нічого не знала про точне землеробство, попри те, що в університеті намагаються створити таку спеціальність, ну не розказували так чомусь. Ми вчились на старішій техніці».
Саме таких фахівців нині бракує агропідприємствам, розповів керівник з виробництва Василь Тєлєгін. Тому спеціалістів починають навчати ще під час виробничої практики:
«Зараз є потреба в механізаторах, водіях, інших робітничих професіях — агрономах, завідувачах складів, рахувальниках, фахівців з бухгалтерського обліку».
Щоб залучити фахівців потрібної кваліфікації, на цьому підприємстві практикується дуальна освіта, зазначив пан Василь:
«Зараз ми на підприємстві практикуємо дуальну освіту. Студенти, які приходять до нас на практику, мають бажання і проявляють себе на виробничій практиці, ми їх, тобі ж, залишаємо, навчаємо і запускаємо виробничі процеси як молодими спеціалістами».
20% працівниць тут – жінки, 2.5% з них — у професіях, які звикли вважати чоловічими, розповів Василь Тєлєгін. Катерині Тіщенко — 21. Вона — агрономка, одночасно навчається в магістратурі й працює на жнивах: організовує вихід в поле комбайнів, перевіряє вологість пшениці.
«Чесно, не складно працювати. Кажуть, що це більше чоловіча праця, але ні. Всі ми рівноправні і ми працюємо однаково, на рівні з усіма».
Привабила можливість поєднувати навчання з реальною роботою, додала молодша агрономка. Оскільки університет не завжди встигає за сучасними технологіями:
«Навчання відстає від процесів, які зараз тут відбуваються. Бо теорію нам закладають, але практики нам не показують. Потом ми потрапляємо на два місяці практики, але це більше час сівби. І в нас немає основних понять: це жнива, обробітки ґрунту».
Саме тому за кожним новим спеціалістом тут закріплюють досвідченого агронома, розповів наставник з 12-річним досвідом Едуард Свідунович:
«Це посада старшого брата. Щоб як у сімʼї, слідкує старший брат — щоб нікуди не лізли, щоб нічого не вчинили. Найважче молодим спеціалістам дається звикнуть до процесу, до техніки».
Сучасна агротехніка дедалі більше працює за принципом «натиснув кнопку отримав результат», зазначив механізатор Олександр Сергієнко:
«Якщо умієш користуватись телефоном — цей той самий телефон»
