Фермери на Черкащині рятують дерева та городину від весняних заморозків, оскільки протягом тижня температура повітря вночі була від 0 до 5 градусів морозу.
Але, що б не робили, розповіли Суспільному аграрії, збитків не уникнути. Які з культур найбільш чутливі до перепаду температур та як це позначиться на врожайності — спецрепортаж.
У саду смілянського фермера Максима Маценка починають квітнути черешні: є й підмерзлі бруньки:
"Починає розпускатися квіточка. На землі є легкий приморозок, у повітрі також мінус, хоч і обіцяли на землі тільки. Плодові бруньки є на дереві, і, якщо беремо цю брунічку і розламуємо, то бачимо, що всередині маточна трубка підмерзла".
А це означає, додав пан Максим, що плодів на цих деревах цьогоріч не буде. А от на ділянці, яка розташована в іншій, вищій частину саду, з бруньками все гаразд.
"Тут я беру квіткову бруньку, і ми вже бачимо пелюстки і нектарники жовтенькі. І є вже зав’язані плоди черешні".
Така нерівномірна ситуація, пояснив фермер, на всіх 14 гектарах його саду. І через весняні заморозки, й зимові морози.
"У цьому році підмерз абрикос, підмерз персик — його майже не буде, а буде так, хіба що на роздріб в магазині нашому".
А от яблук і груш, попри мороз, додав фермер, має бути вдосталь.
"Яблуня, я думаю, у нас буде стовідсотковий врожай. Тобто вона більш стабільна для підмерзання квіткової бруньки взимку і навесні. Груша, я думаю, — процентів 15 всього підмерзло. Черешня — 50 на 50. Персик, я думаю, процентів 90 обмерз, абрикос також".
Але це лише прогнози. Чергова хвиля заморозків може внести корективи. Так було торік. Тож фермер сподівається, що подіють спеціальні добрива, якими обробляють дерева.
"Є така речовина — гормон росту. Ми сприяємо проростанню трубочки, квіточної трубки. Воно проростає і підтримує дерево до росту трошки. Але це все воно як два градуси морозу до трьох і не довго. Якщо мороз всю ніч і ранком, то це дуже погано".
А ще, аби вберегти дерева від підмерзань, їх почали саджати зі встановленням високих стовпців, додав фермер.
"Плануємо вирощувати персик, високі дерева. Для чого високі? Бо як буває повернення весняних заморозків, частина дерева як зазвичай нижня до половини без врожаю, а верх завжди з врожаєм, то щоб не обламувався центральний провідник, ми будемо його підв’язувати за шпалеру".
Вберегти насадження від морозу, каже, можна й іншим способом, більш сучасним.
"У нас цієї техніки нема, але ми плануємо брати. Є такі установки задні за трактором, газові балони. До п'яти гектарів саду він може кататися всю ніч, топити. Але ж це майбутнє вкладення. Десь вісім тисяч євро стоїть така установка".
Утім, як розповів Суспільному кандидат сільськогосподарських наук, Олександр Коробко, нині без додаткових вкладень фермерам не обійтися. Весняні приморозки стають нормою для області.
"Є низка приладів, які забезпечують формування туману, формування кліматичних штор, які забезпечують садку більш-менш стабільну температуру і більшу можливість пережити неспрятові фактори. Але, напевно, найрадикальніший спосіб вирішення цих питань — це використання теплиць. Є люди, які вирощують виноград в тепличних умовах і він досить добре себе демонструє".
Однак, ці методи боротьби із перепадами температур, як зазначив Олександр Коробко, доступніші великим господарствам. Садівники й аграрії, які вирощують фрукти та овочі у менших масштабах, зазвичай використовують агроволокно, розповів Василь Пилипенко зі Старого Ковраю. Агроволокном накрили майже чотири гектари кабачків.
"Ставиться дуга, накривається плівкою. Ну якщо до приморозків, то накривається волокном, виходить, під плівкою збирається конденсат і там свій мікроклімат. Для того, щоб краще розвивалася рослинка, щоб вона була тепла, достатньо волога, це робиться".
Торік так не робили і втратили всі насадження, розповів пан Василь:
"Кабачок увесь вимерз на пʼяти гектарах, нам довелося його заново пересаджувати, і навітьне те, що затрати великі були, а ми отримували все (урожай - ред.) десь на півтора місяця пізніше".
Тепер експериментують навіть із висотою конструкцій — аби витримали вітер і холод.
"Ми старалися ставити дугу десь метр п'ятдесят — метр ввісімдесят. Є і близько двох метрів. Але краще, звісно, робити метр п'ятдесят. Воно тоді буде більш стійким і витримує більше вітри. Хто знає, які далі будуть погодні умови".
А прогнози не радують. За даними синоптиків прохолодна погода збережеться до кінця квітня. Тож висаджують розсаду кабачків на свій страх і ризик, бо переростає, розповіла дружина фермера Маргарита Пилипенко.
"Там, де холодніше — від дверей, там трохи менша, а там де тепліше ій було, то вона вже така величезна розсада, прям".
Чекає у фермерів на висадку у відкритий ґрунт і кукурудза, додав Василь Пилипенко:
"Якщо приморозки у міру, до мінус трьох, то ми ще висаджуємо. Ми розуміємо ці ризики, у нас є агроволокно, яким ми накриваємо. Якщо тільки на дві — три години, то все витримує. Якщо все це буде вже з вечора заходить приморозок — це без варіантів".
Але попри всі ризики, від раннього врожаю родина не відмовляється. Саме він дає шанс отримати кращу ціну, додала Маргарита:
"Теплиця у нас опалюється тепловентиляторами. Це все обходилося в копієчку так скажемо, бо це все опалювалося, ночі не спалися. То генератор не завівся і треба щось думать бігом".
Досі опалюють теплицю і в Домантовому. Без обігріву все померзне, розповіла фермерка Надія Кім. Аби таке ж не сталося і з розсадою на полях, її лише висіває працівниця господарства Лідія Цюра:
"Я перед цим садила огірки. Потім висадила баклажани і оце 500 насінин перцю. Поки що ми займаємося в теплицях, а далі буде все це на полях або залишиться в теплицях — просто розсадиться".
У фермерки Надії Кім в теплиці вже сходять томати:
"Сподіваємося отримати нормальний урожай. У нас по цих томатах укладений договір із заводом, і завод чекає. Сорти ми обираємо разом із ним. Тому що там у них свої умови. Все йде на переробку".
А от цибулю, моркву та буряк у відкритий ґрунт висіяли минулого тижня. Якщо заморозки продовжаться, рослини будуть обробляти "антистресантами", пояснила пані Надія.
"У рослини стрес, так же, як і в людини. Тоді ми стараємося чимось підтримати. Є такі спеціальні компоненти, які знімають стрес. Щороку «сюрпризи» якісь бувають. До цього треба бути завжди готовими".
Тож, додала пані Надія, аби виконати умови договору, єдиний вихід — сіяти більше. Приміром, п’ять гектарів замість чотирьох.
Однак, дієвішим способом убезпечитися від втрат насаджень через "погодні гойдалки" науковець Національної академії аграрних наук Володимир Хареба називає використання сортів вітчизняної селекції.
"Якщо підібрали районовані сорти для даної зони, то вони краще себе почуваютимуть. Якщо взяли «модні» сорти, особливо із зміни клімату, завезли із теплих країв і розмістили у своїх зонах, то, відповідно, це негативно вплинуло на витривалість".
Наприклад, у 2025 році озима пшениця вітчизняної селекції на дослідних станціях академії, попри весняні заморозки, вродила до 10 тонн з гектара. Тоді, як сорти, неадаптовані до українських кліматичних умов — удвічі менше.
Якою буде її врожайність цьогоріч та як нестабільна весняна погода в цілому вплине на аграрну галузь — Володимир Хареба прогнозувати не береться. Але каже: поки підстав говорити про нестачу зернових, фруктів та овочів нового врожаю, немає.
