Скільки коштів спрямувала на ЗСУ родина секретаря Черкаської міської ради Юрія Тренкіна та що буде із Замковим узвозом? Через що конфліктує міська рада з навколишніми ОТГ та навіщо Черкасам апарт-готель?
Про це Суспільному в ексклюзивному інтервʼю розповів секретар Черкаської міської ради девʼятого скликання Юрій Тренкін. Також він прокоментував критику в соцмережах на свою адресу через жилетку на суботнику.
Додамо, що у грудні 2025 року закінчився термін повноважень Черкаської міської ради девʼятого скликання. Проте у 2026 році рада продовжує працювати, оскільки стаття 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє проводити будь-які вибори під час війни.
Пане Юрію, скажіть, які наразі пріоритети в роботі депутатського корпусу і чи змінювалися вони від початку повномасштабного російського вторгнення?
Це перше таке інтерв'ю, яке я даю медіа за результатами роботи Черкаської міської ради за пʼять років. Тому що дійсно через кожні пʼять років рада повинна відзвітувати і мають відбутися місцеві вибори. Міська рада теперішнього скликання є унікальною, тому що ми перебуваємо у воєнному стані, вибори неможливі, тож вже шостий рік працює склад депутатського корпусу, обраний у грудні 2020 року.
Взагалі, ця міська рада є унікальною і за багатьма статистичними показниками. Я проаналізував всі попередні вісім скликань і порівняв із теперішнім дев’ятим скликанням. Деяку статистику хочу назвати. Так от, явка депутатів на сесійні засідання Черкаської міської ради склала понад 90%. При середньому показникові відвідувань депутатами сесій на рівні 60% за усі попередні скликання Черкаської міської ради. Кількість ухвалених рішень склала більше восьми тисяч. Це набагато більше, ніж попередні скликання ради. За ради теперішнього скликання було ініційовано чимало таких речей, які дають можливість громадськості брати безпосередню участь у роботі міської ради, визначати її пріоритети, зокрема, в питаннях фінансування. В нас дуже класно працює інститут петиції: за ці пʼять років депутати розглянули близько 270 петицій. Але на долю міської ради дев’ятого скликання, водночас, випали дуже важкі випробування. Адже коли відбулися вибори і ми стали депутатами, то всі думали про розвиток міста, ми з міським головою Анатолієм Бондаренком багато спілкувалися про розвиток набережної у мікрорайоні Митниця, про розвиток туризму. З архітекторкою, яка проєктувала зоопарки в Харкові а також інші об’єкти, ми планували зробити реконструкцію мікрорайону Митниця з акцентом на розвиток туризму, на відпочинок людей. Вже підготували проєкт, але, на жаль, спочатку ковід вніс серйозні корективи в роботу міської ради, а потім з 24 лютого 2022 року — війна. І дійсно, чотири роки Черкаська міська рада працює в режимі воєнного стану.
Перш ніж ми поговоримо про режим воєнного стану, я хочу дещо уточнити. Ви згадали про петиції. Я знаю ще один такий формат взаємодії громадськості із міською радою – це громадські слухання. Зараз я не бачу такої активності з приводу їх проведення. Чому? Чи зникла в них потреба, чи відсутня ініціація з боку людей, чи є якісь причини у посадовців?
Я думаю, що потреба завжди є в громадському обговоренні, в тому, щоб дослухатися до думки громадськості. Попередні громадські обговорення в нас були, якщо я не помиляюсь, стосовно внесення зміни та актуалізації Генерального плану. І вони були досить жвавими. Також громадські слухання були щодо забудови Замкового узвозу. Знову ж таки, я хочу зауважити, що тут слід враховувати й те, що свої корективи вніс режим воєнного стану, тому що всі великі зібрання ми повинні погоджувати з обласною військовою адміністрацією. І хоч ми є тиловим містом, однак практично щодня чуємо повітряні тривоги, які теж вносять корективи в організацію громадських слухань.
Я цей інструмент не відкидаю, він є дуже дієвим, він впливає на думку депутатів, виконавчих органів влади, зрештою, на розвиток міста. Тому я думаю, що якщо буде потреба у громадських слуханнях, якщо будуть резонансні, суспільно важливі теми на порядку денному життя міста, то ми обов'язково будемо збирати громадські слухання. А деякі процеси передбачають обов'язкове проведення громадських слухань.
Період воєнного стану триває вже понад чотири роки. На вашу думку, які питання міськраді вдалося вирішити, а які, можливо, не вдалося? І чи змінювалася пріоритетність діяльності депутатського корпусу Черкаської міської ради упродовж цих понад чотирьох років?
Я з цього, власне, почав, що пріоритети повністю змінилися. Якщо ми говоримо про бюджет, то завжди найбільшим за видатками і, відповідно, найбільшим за об'єктами — а це понад 120 об'єктів — є департамент освіти і гуманітарної політики. Якщо раніше першочерговими завданнями були утеплення шкіл, заміна вікон, будівництво спортивних майданчиків, спортивних залів, то зараз — бомбосховища, системи оповіщення.
До речі, мені дуже приємно, що під час недавніх відвідин Черкас міністр освіти Оксен Лісовий відзначив роботу департаменту освіти, адже за програмою НУШ (нова українська школа - ред.) ми дуже багато зараз вкладаємо ресурсів в модернізацію їдалень, їхнього переоснащення, та й, взагалі, в модернізацію освітнього процесу в школах. Тобто вектор видатків дійсно змінився.
Чи можете ви назвати конкретні цифри станом на сьогодні з урахуванням того, що бюджет 2026 року ухвалений у грудні 2025 року і, певно, що наразі має тривати його освоєння?
Я хочу назвати кілька загальних цифр показників бюджету, оскільки юридично наша каденція завершилась. Тож за пʼять років нашої роботи дохідна частина бюджету міста Черкаси склала майже 22 мільярди гривень. З них левову частину — 8,5 мільярда гривень — спрямовано на департамент освіти — 1,2 мільярда гривень — на департамент охорони здоров'я, 1,8 мільярда гривень — на департамент житлово-комунального господарства.
Окремо я скажу щодо видатків на Збройні Сили. В нас стратегія така: з депутатами ми вирішили, що ми не проводимо закупівлі для Збройних Сил чи підрозділів територіальної оборони матеріалів, або інвентарю, а даємо субвенцію. Військові краще знають, що саме їм треба і в якому вигляді. Це спрощує всі процедури закупівлі, зокрема, тендерні. Щодо 2026 року, то бюджет міста становить близько пʼяти мільярдів гривень. Якщо аналізувати видатки за департаментами, то вони теж не змінилися, оскільки кількість об'єктів не змінилася. Найбільшим за видатками в нас є департамент освіти, за ним йдуть департамент житлово-комунального господарства, департамент охорони здоров'я, потім інші департаменти та управління.
Зараз триває бюджетний рік, відбувається освоєння коштів. Ви як секретар міської ради можете оцінити, як відбувається освоєння коштів? Тому що ми говоримо наразі цифрами, а цікавлять також об'єкти, доконана дія, також те, якою є користь для черкащан?
Перш за все, в цьому бюджеті пріоритет — це не розпорошувати бюджет, розпочавши відразу 30–50 об'єктів, а визначити в кожному із департаментів по два–три об'єкти і від початку й до кінця довести їх до розуму.
Про які об'єкти йдеться?
Якщо ми говоримо про департамент освіти, то найболючішим об'єктом у нас є центральний басейн, будівництво якого почали ще за часів програми "Великого будівництва" і так і не закінчили. Частково там демонтували конструкції, але далі коштів не виділяють. І тому зараз міська рада веде переговори щодо можливості виділення субвенції з державного бюджету. Якщо це вдасться, то спільними зусиллями державного бюджету плюс міського бюджету ми зможемо ввести цей об’єкт в експлуатацію. Принаймні, ми віримо в те, що в нас в обласному центрі знову запрацює басейн і вся інфраструктура, яка з ним пов'язана. Також визначені школи, дитячі садочки, які повністю будуть модернізовані; визначені також об'єкти, які потребують бомбосховищ.
Багато таких об'єктів, що потребують бомбосховищ, наразі в Черкасах? Це заклади освіти, охорони здоров'я?
Так. Це заклади освіти, охорони здоров'я. Я хочу сказати, що левову частину з них вже завершено, але ще багато об’єктів потребують, якщо не великих капітальних видатків, то певної модернізації, поліпшення і так далі.
Щодо фінансування Сил оборони. Ви зазначили, що бюджет міста Черкаси складає 5 мільярдів на 2026 рік. Із них на підтримку Збройних Сил України міська рада планувала спрямувати 307 мільйонів. Міський голова Анатолій Бондаренко на бюджетній сесії зазначав, що "половина бюджету розвитку міста буде спрямована на Збройні Сили України". На сайті Черкаської міської ради вказано, що доходи бюджету розвитку становлять 70,3 мільйона гривень. Скажіть, чи актуальна ця інформація на сьогодні і чи є узагальнена цифра коштів, які місто має намір спрямувати на ЗСУ?
Ви розумієте, ви назвали прямі видатки за напрямком фінансування Збройних Сил України. Але, здебільшого, в нас дуже багато непрямих видатків. Поясню, що це означає. Якщо я не помиляюся, то близько 50 одиниць техніки з наших комунальних підприємств за період військового часу вилучено і передано Збройним Силам України: екскаватори, вантажівки… Але ж місто не перестає функціонувати. Ми даємо субвенцію КП "Черкаситеплокомуненерго". Воно купує техніку і передає військовим — це непрямий видатковий на Збройні Сили. Якщо брати всі видатки за 2025 рік — прямі і непрямі, які пов'язані з обороноздатністю, то це близько одного мільярда гривень. На цьому наголошував міський голова Анатолій Бондаренко, і я можу це підтвердити як куратор фінансового департаменту.
Я хочу звернути увагу на те, що зараз йде активна дискусія у Верховній Раді України щодо переведення ФОПів з єдиного податку на загальну систему оподаткування. Якщо це відбудеться, то, відповідно, місцеві бюджети втратять левову частину доходу. І тут про виконання бюджету мова йти не може. Це перше. Друге. Ми є воюючою країною, тож ми не можемо прогнозувати розвиток бізнесу, відповідно, не можемо чітко спрогнозувати дохідну частину, а, відповідно, і прогноз щодо надходжень від податків, акцизного збору. Я хочу сказати, що станом на перший квартал 2026 року показники досить невтішні: ми вже йдемо з відхиленням від виконання бюджету, яке складає понад 170 мільйонів гривень. Але ж пріоритети лишаються незмінними. Є обов'язкові статті видатків — це, зокрема, зарплата. Ми ці статті закриваємо. Далі, після обов'язкових платежів, пріоритетною видатковою частиною є підтримка Збройних Сил, підтримка обороноздатності, про що ми вже говорили.
На попередньому засіданні сесії Черкаської міської ради 26 березня до сесійної зали прийшла черкаська родина — Олена та Сергій Шевченки зі своїм сином Максимом. Дитина має рідкісну хворобу — спінально-м’язеву атрофію. І таких дітей двоє в місті. Батьки прохали, аби депутати розглянули питання виділення коштів на лікування дитини на засіданні сесії. Чому й досі це питання не розглянули депутати? Яка його перспектива?
Ми не могли розглянути на сесії Черкаської міської ради це питання, бо є регламенти, є процедура. Спочатку будь-яке рішення, розгляд якого ініціює громада, вивчає профільний департамент, потім — виконавчий комітет, потім — депутатські комісії, узгоджувальна рада голів фракцій і лише потім цей проєкт рішення потрапляє на сесію. Через те, що цей проєкт рішення не був підготовлений, бо він тільки надійшов до департаменту охорони здоров'я, то, відповідно, його не могли розглянути депутати.Тому на сесії я дав доручення вивчити це питання, підготувати проєкт рішення, надати на розгляд виконавчого комітету. Я хочу вас запевнити, що на найближчій сесії (ми стараємося сесії проводити не рідше одного разу на місяць), яка запланована на 24 квітня, цей проєкт рішення розглянуть депутати. За цією програмою передбачено фінансування близько семи мільйонів гривень, тож ми внесемо зміни до відповідної програми, і я впевнений , що кошти ми віднайдемо й одноголосно підтримуємо цю родину і цю програму.
Щодо генплану Черкас, який ухвалили у 2021 році. Скажіть, ви за нього голосували?
Я думаю, що так.
А чому? Що дає наявність цього містобудівного документа місту?
Я можу сказати, що дає відсутність цього документа: це повністю блокує інвестиційну привабливість і розвиток міста. Він повинен бути. Гарний він чи поганий — це вже друге питання. Але він має бути. Я вам більше хочу сказати: він застарілий. Треба вже ухвалювати новий. Але в нас ще досі не визначені межі… Я не знаю, які уми високі і великі ділили область на об’єднані територіальні громади. В Черкаській області 67, якщо я не помиляюся, об'єднаних територіальних громад. Чи була врахована платоспроможність цих громад? Але 70% з них не є платоспроможними: там закриваються ФАПи, школи.
Як це стосується генерального плану Черкас?
Добре тим громадам, які розташовані поруч з платоспроможними громадами, бо вони розвиваються і є інвестиційно привабливими. Тоді можна жити в Руськополянській ОТГ або в Слобідській. Біля Дніпра красиво, діточки можуть навчатися в школі у Черкасах, лікуватися теж можна в Черкасах, користуватись благами міста. Це класно.
Вам це не дуже подобається, тому що ви вмієте рахувати свої гроші, і ці громадяни мали б отримувати ці послуги у Руській Поляні?
Зараз же все по-іншому. Зараз, згідно з наказом Національної служби здоров’я України, гроші йдуть за клієнтом. Для нас чим більше громадян йтимуть до наших лікарень, тим більше у нас буде коштів, тим більше ми зможемо розвивати цю галузь.
Щодо закладів освіти. Їх місто фінансує зі свого бюджету. Як ви прокоментуєте те, що до черкаських шкіл ходять діти із сусідніх громад?
Я думаю, що еволюційним або революційним шляхом неплатоспроможні громади рано чи пізно приєднаються до платоспроможних громад. В них виходу немає, якщо немає за що жити.
Такі є навколо Черкас?
Я думаю, що такі навколо Черкас — всі. Це моя суб'єктивна думка — інших варіантів я не бачу. Ви знаєте, які серйозні підприємства, крім сільгоспвиробників, є у навколишніх ОТГ? Я не знаю. Так от, генеральний план міста, про який ви запитуєте, не повністю реалізований, тому що в нас досі є територіальний спір з нашими сусідами. В нас не підписані межі зі Слобідською громадою, хоча у діалозі із ними є чималий прогрес. У нас не підписані межі з Будищенською ОТГ, але теж є певний прогрес у комунікації. Є діалог, який, щоправда, іноді заходив у глухий кут з Руськополянською об'єднаною територіальною громадою. Останній скандальний момент щодо Алеї Героїв. Зараз у бюджеті міста передбачено фінансування капітального будівництва вулиці Руставі. Так от, зліва ми тротуар можемо зробити, а справа не можемо. Бо це територія Руськополянської ОТГ. А якщо ми подивимося з вікна будинку по вулиці Жужоми, 7, то все, що ми побачимо, — це територія Слобідської ОТГ. Як так поділили?!
Пане Юрію, який термін хронологічний — це питання можна вирішити?
Його можна вирішити завтра, а можна — через десять років. Але ж життя триває. Тому у нас передбачено в бюджеті кошти для того, щоб Департамент архітектури і містобудування розпочав роботи з проєктування нового генерального плану з урахуванням розвитку інвестиційної привабливості міста Черкаси. Я вважаю, що згідно з нормативними документами генеральний план міста треба оновлювати кожні п'ять років.
В інтерв'ю одному із черкаських видань два роки тому ви заявили, що хочете, аби Черкаси були курортним містом. Скажіть, чи є документ, де це можна почитати?
Я сьогодні його чомусь переглядав. Є стратегічний план розвитку міста. І там за основу взято те, що Черкаси є унікальним містом щодо географічного розташування. Цей план набув чинності, якщо я не помиляюся, у 2020 році. Він є у відкритому доступі на сайті Черкаської міської ради. Так от, в його основі — унікальне географічне розташування Черкас на березі річки Дніпра. Крім того, ми є центром України і можемо бути логістичним хабом. У нас вузлова станція Шевченка.
У нас в майбутньому може бути прекрасний міжнародний аеропорт, який вже треба, нарешті, передати Черкасам. І я звертаюся до депутатів обласної ради з цього приводу, бо вони не мають коштів для його утримання. Але знову ж таки, маємо зважити, що зараз воєнний стан. Але в перспективі це може бути унікальне місто за своїми можливостями.
Пане Юрію, чи рахували ви кількість ситуацій, які виникали навколо різних забудов у Черкасах після ухвалення Генплану, коли люди приходили на сесії міської ради? Чи впливає наявність містобудівної документації на кількість таких конфліктних ситуацій?
Скандали — це суб'єктивна річ. Ось у мікрорайоні Митниця є об’єкт, будівництво якого викликало серйозний резонанс. Це апарт-готель. Для когось це скандальна забудова, а для когось — це розвиток міста. Все це є суб'єктивним. Забудова Замкового узвозу — як до неї варто ставитися? Я бачив багато різних проєктів, серед них були класні проєкти, на основі яких я хотів би, щоб був забудований Замковий узвіз. Важливо, щоб це будівництво не перешкоджало огляду нашої прекрасної Долини Троянд зі скверу Богдана Хмельницького. Будувати треба, але треба будувати з розумом, з урахуванням історичної цінності, щоб наші нащадки мали можливість милуватися цією місцевістю.
До речі, з приводу Замкового узвозу. 10 лютого 2026 року Черкаська обласна прокуратура оприлюднила інформацію про те, що Верховний суд України скасував містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міськради, приватному підприємству для проектування об'єкту та будівництва за адресами: вул. Замковий узвіз, 7 та 9/1 у Черкасах. До цього була ще касаційна скарга відповідача, черкаського забудовника, якому Верховний суд відмовив. Там є візуально добудований об'єкт. Як ви бачите розв'язання цієї проблеми в юридичній і практичній площині? І яку роль має відіграти депутатський корпус, на вашу думку?
Я ознайомився з цим документом, там є заборона на певну точкову забудову. Це не весь Замковий узвіз. Це перше. Друге. То треба будувати, чи не треба? Я завжди за те, щоб будувати. Але треба провести археологічні розкопки перед цим. Треба врахувати це. Чи треба там здійснювати багатоповерхову забудову? Ні, не треба. Чи треба в історичному стилі якась малоповерхова забудова з озелененням, щоб вона була туристично привабливою? Так треба. І ми бачимо, як в європейських містах це реалізовано. Ти ходиш містом, наче музеєм. Я корінний черкащанин, я народився в Черкасах і планую своє життя пов'язати з цим містом, але те, що я бачив на Замковому узвозі 45 років свого життя, мені не подобалось. Це бур'яни, захаращення — він жахливий вигляд мав. Чи хочу я, щоб він був в такому вигляді і далі? Ні. Чи хочу я, щоб там була 15-поверхова забудова? Ні. Чи я хочу, щоб його красиво забудували з урахуванням історичної цінності? Так.
А що означає фраза "з урахуванням історичної цінності"? Ви тільки-но сказали, що там були бур'яни? Чи не втрачена вона?
Там ще археологічні розкопки тривають, певні вже відбулися. У нас є археологічний музей, дещо зберігаємо там. Я хотів би, щоб ті будівлі, які несуть історичну цінність, були максимально збережені, але впорядковані. Як, до прикладу, реставрували готель Слов’янський. Всім подобається? Я думаю, що всім подобається. Але коли це починали робити, безліч було негативу. До речі, забудовник і реставратор готелю Слов’янський – один і той самий. Ми бачимо, що він може з історичної будівлі, яка вже трошки занедбана, зробити цукерку. Це добре. По-друге, я хотів би, щоб забудова враховувала всі приписи і побажання наших археологів, істориків щодо збереження цінності: отут, напевно, не можна, а отут, можливо, і можна. Щоб це була потім родзинка Черкас. Я таку позицію відстоював з першого дня підняття питання і буду її відстоювати.
Ви, до речі, згадали про апарт-готель. Торік в інтерв'ю ви заявляли, що такий об’єкт потрібен місту для того, щоб місто розвивалося як курортне, так?
Ні, не тільки. Тоді я говорив про спортивне місто. Тому що я є не тільки секретарем Черкаської міської ради, а й президентом Федерації дзюдо Черкаської області. Ми вперше за часів незалежності України провели у Черкасах чемпіонат України серед кадетів. Більше тисячі спортсменів з усієї країни з'їхалися до міста. І питанням номер один було поселення цих спортсменів. Якщо ми віримо, що війна закінчиться нашою перемогою, і ми хочемо розвивати наше місто в напрямку туризму, зокрема, спортивного, то у нас все для цього є. Але з цими можливостями треба працювати. Чи потрібен розвиток готельної інфраструктури в місті і її розширення? Так, потрібен. Чи потрібен такий об’єкт біля Дніпра? Це вже інше питання. Ще раз зазначу, що якщо земельна ділянка використовується відповідно до її цільового призначення, то департамент архітектури та містобудування не має права не дати містобудівні умови. Чи є це шпарина в нормативно-правовій базі з огляду на те, що це апарт-готель? Напевно.
Про ще одну забудову я з вами хочу поговорити. Це забудова на Лісовій просіці. Повна назва "Проєкт містобудівної документації — детальний план території в межах вулиць Лісова просіка, Степана Бандери, Гоголя, Курортна та Дахнівська в місті Черкаси". Міський голова Анатолій Бондаренко говорив, що цю земельну ділянку було віддано в оренду підприємству "Дніпробудцентр" ще в 2007 році. Згідно з генеральним планом, ухваленим у 2021 році, там зелена зона. Представник забудовника говорив, що там буде висаджений новий ліс між забудовою. Наразі квітень 2026 року. Там досі лежать оці стовбури зрізаних сосон. Як ви бачите — в юридичній і фактичній площині вирішення цього питання? Що там буде: забудова чи ліс?
Я вам хочу доповісти, що на сесії Черкаської міської ради було ухвалене рішення, щоб надати цій території статус скверу і зробити там Алею Героїв. Але є юридичний казус, тому що ця земельна ділянка на правах договору оренди належить певній юридичній особі. Щоб реалізувати план Черкаської міської ради щодо будівництва скверу, впорядкування Алеї Героїв, необхідно або викупити, або надати власнику цієї земельної ділянки рівноцінну заміну. Зараз процедури тривають. Поки що кінцевого рішення я не бачу. Там йдуть суди. Прокуратура судиться з забудовником — вона представляє інтереси держави і міста. Тому зараз, як я розумію, там діє заборона на вилучення тих дерев, які забудовник знищив. І поки тривають судові процеси, ситуація в підвішеному стані. Але мені не зрозуміло: навіть якщо для будівництва небагатоповерхового приміщення навіщо було під нуль зрізати всі багаторічні сосни? Я вважаю, що це основна привабливість цієї земельної ділянки.
Ви що хочете, щоб там було житло?
Я хочу, щоб там був сквер.
Пане Юрію, ви ще маєте громадську приймальню, наскільки я знаю?
У мене декілька громадських приймалень.
Ви там часто буваєте?
Часто: щочетверга. Особисто не завжди маю можливість проводити прийом, але, переважно, намагаюся бути сам. В мене приймальня за адресою вулиця Героїв Дніпра, 53, в будівлі бібліотеки №5, там з 16 години кожного четверга приймаємо громадян. Також як секретар Черкаської міської ради я приймаю у перший вівторок і третій четвер місяця в міській раді по вулиці Байди Вишневецького, 36, в 304 кабінеті. Але я прошу не запам'ятовувати цю всю інформацію. Там завжди двері відчинені. Я завжди готовий вислухати. Моя робота полягає в тому, щоб я був комунікатором і провідником між громадою і владою. І є ще приймальня на бульварі Шевченка, 150. Це моя громадська приймальня і приймальня лідера нашої партії Юлії Тимошенко. Там є юридичний відділ, консультаційний відділ. Тож якщо у людей є питання — звертайтеся — ми з радістю допоможемо.
Пане Юрію, те, що немає зараз місцевих виборів, пов'язано з дією воєнного стану. Це має більше переваг, оскільки все-таки має місце момент забезпечення безпеки виборців чи ризиків? Тому що якщо влада тривалий час не оновлюється за допомогою виборів, вона втрачає легітимність, довіру з боку суспільства тощо?
Ви знаєте, в період воєнного часу проводити вибори — тут можна і державу втратити. Це перше. А друге, вибори повинні бути. І зміна влади, і контроль влади повинні бути. Тому на ці питання я не маю відповіді. Я не хочу давати однозначні відповіді, тому що не хочу навіть всі речі казати, але в мене є велика стратегія збереження суверенітету та державності України після майбутніх виборів.
А як ви гадаєте, чи потрібно зараз змінювати секретаря міської ради, депутатський корпус?
Це можуть визначити виключно міський голова і депутатський корпус. Ну, як я можу сам собі давати оцінки?
Ще таке запитання: вас захейтили за те, що ви під час суботника були в жилетці вартістю півтори тисячі євро. Ви коментували іншим телеканалам статки своєї родини раніше. Ви говорили про те, що ви офіційно їх декларуєте, що ви надаєте допомогу Збройним Силам України? Якщо не бажаєте, не говоріть. Це ваша приватна справа. Чи можете ви сказати, скільки ви надали допомогу Збройним Силам України? Особисто від родини Тренкіних?
Давайте я, по-перше, прокоментую стосовно жилетки, як ви сказали. Я запостив фото на милицях, якщо я не помиляюсь, 18 лютого 2022 року. Тобто, світлина ця вже була. Я її за пʼять років купував до повномасштабного вторгнення, явно не за ті кошти, про які говорять в певних пабліках.
Скільки моя родина надала допомоги Збройним Силам? Є пряма і непряма допомога, так само, як і бюджет. Я вам хочу сказати, що на станції техобслуговування, яка опосередковано стосується моєї родини, близько 50 автомобілів за цей період, в тій чи іншій пропорції, відремонтовано. Останній приклад — ми вчора передали автомобіль. В нього влучив дрон, він був зруйнований повністю. Значить, відновлення цього автомобіля коштувало більше 230 тисяч гривень. Але ж це не тільки сім'я Тренкіна, весь виконавчий комітет, міський голова долучився до фінансування ремонту. Як правило, якщо це якісь невеличкі ремонти, ми тягнемо своїми силами. Якщо не тягнемо, звертаємося: міський голова завжди допомагає, завжди відгукується. Це друге. Третє. Ви знаєте, що моя родина володіла і зараз володіє певними підприємствами, які мають відношення до продуктів харчування, до виробництва продуктів харчування. Дуже важкий бізнес. І не було жодного запиту від військових, який ми не задовольнили. А в перші дні війни я вам хочу сказати: враховуючи мої добрі давні дружні стосунки з підприємством, що виробляє курятину, ми на місяць перероблювали близько двох фур, а це близько 40 тонн курятини, безкоштовно виробляли з неї продукцію і передавали на фронт. Ми купили принтер, купили ноутбук, тобто запити такі вже пішли. А на перший рік їсти не було чого. І тоді моя сім'я фурами надавала, і жодного запиту не було проігноровано щодо продуктів харчування. Війна змінилася: вже у нас є товариш, який воює. Тому треба були інтерактивні окуляри, ноутбуки, зараз треба дрон, РЕБи.
Ви кандидат історичних наук. В 2019 році захищалися, так? А пам'ятаєте тему?
Пам'ятаю. Україна часів НЕП. Дуже цікава. І от мені ця тема чомусь перекликається і з теперішніми часами. Тоді приватний бізнес спочатку дали, потім забрали. І отут зараз те саме. Спочатку дали умови роботи ФОПам. А зараз їх забирають і змінюють. Я думаю, що це знищить мале підприємництво, як і кооперацію, про яку я писав тоді в своїй науковій роботі.
Тобто це допомагає вашій роботі на посаді секретаря міської ради?
Я категорично проти знищення ФОПів. У нас в країні близько 1,7 мільйона ФОПів. Помножте на три. Ось середньостатистична родина. Вся Україна в ФОПах. І не буде сім'ї, не буде родини, яку не зачепить ця біда. Ми кажемо ФОПам платити, наприклад, 5 % від обороту. Та у нас великий бізнес не платить 5%, чого ми добиваємося?
Насамкінець запитаю у вас про те, які ви бачите завдання до кінця 2026 року, виходячи із тих реалій, що станом на квітень тривають бойові дії на сході України?
Завдання у нас і у вас, і у всього депутатського корпусу, і всіх виконавчих органів влади єдине – наблизити перемогу. І щоб ця перемога була на користь нашій країні і за умовами нашої держави. І це найголовніше. Заради цього робиться все. Все інше вторинне. Все інше відбудуємо, розбудуємо, і буде Україна процвітаючою, заможною, соборною, суверенною державою.
