Будинок з грифонами у Черкасах готують до здачі в експлуатацію. Внутрішні й зовнішні роботи там вже на завершальному етапі попри те, що будівля отримала охоронний статус і місяць тому була внесена до реєстру нерухомих пам'яток України. Як розповів Суспільному співвласник будівельної компанії "Надія" Андранік Казарян, будівельники готуються до другого етапу забудови на розі вулиць Князя Ольгерда і Замкового узвозу. Там, під Замковою горою, планують звести житловий комплекс.
У березні 2026 року указом Міністерства культури Будинок з грифонами внесли до реєстру нерухомих пам’яток України. Що дає цей статус будівлі та чи зупинить він забудовників — спецрепортаж Суспільного.
У підніжжі Замкової гори, на черкаському Подолі, на місці, де останні роки під час розкопок знаходили рештки давніх поселень і людських поховань, за кілька років може з’явитися житловий квартал, розповів співвласник будівельної компанії Андранік Казарян. Будинок із грифонами став першим кроком у планах забудовника. Ще рік тому він мав два поверхи і автентичні очеретяні стіни. Але тепер має інший вигляд. У березні цього року указом Міністерства культури його внесли до реєстру нерухомих пам’яток України.
Дар'я Соколенко вивчає історію Черкас. Свої дослідження поклала в основу дипломних робіт в університеті, а згодом — в путівник "Черкаси вражають". Останні два роки проводить містом екскурсії. Одна з локацій, куди приводить людей, — будинок з грифонами.
"Взагалі, цей будинок — це зразок архітектури кінця ХІХ століття. Збудований у 1890-х роках. Цікавий він тим, що це — житлова будівля, збудована для своєї родини черкаським підприємцем єврейського походження Куперштейном. У такому будинку, пам'ятці архітектури, мав розташовуватися, як мінімум, музей або якийсь культурний простір. Тобто, він повинен підкреслювати цю місцину. На жаль, зараз цей будинок став символом боротьби за виживання культурної й архітектурної спадщини Черкас".
У 2021 році приватна будівельна компанія "Надія" заявила про наміри звести у підніжжі Замкової гори житловий комплекс.
"Видно, що є парк. Парк ніхто не закриває. Є розрізи по парку — тут повністю видно Дніпро, дорогу. Дахи зробили, щоб приємно було дивитися, не чорні — зелені: там дерева, трава", — пояснив Андранік Казарян.
Містяни почали чинити супротив. У подібних акціях народився "Комітет Захисту Замкового узвозу", розповів один із його засновників Денис Гайда:
"Ми ж одразу почали шукати можливості зупинити будівництво, притягнути до відповідальності, шукали будь-які методи, щоб зупинити. Ми порадилися з Міністерством культури й нам порадили зібрати пакет документів для облікової документації, аби спробувати додати будівлю до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ми почали цей процес. Ц
Вперше будівля набула охоронного статусу у 2010 році, розповів юрист обласного управління культури та охорони культурної спадщини Артем Каландирець. Її внесли до переліку щойно виявлених пам’яток.
"Надалі об'єкт неодноразово змінював статус у зв'язку із судовими рішеннями. Після набрання чинності скасування втрачався статус об'єкта культурної спадщини. Потім відновлював після рішення касаційного суду. Потім знову втрачав статус і в останній раз відновив статус об'єкта культурної спадщини. Фактично існує колізія, тому що об'єкт втрачав статус. Оскільки він втрачав статус, це об'єкт перетворювався з об'єкта культурної спадщини фактично на звичайну будівлю. В цей момент відбувалися зміни на об'єкті, реконструктивні з добудовою тощо. Тобто це відбувалося в період між тим, як рішення набирало законної сили, об'єкт втрачав статус і між рішенням касаційного суду, який відновлював цей статус подальшому".
Два роки тому, у квітні 2024 року, забудовник розпочав підготовчі роботи на об’єкті. За словами архітектора та автора проєкту Віталія Солодкого, у будинку були відсутні каналізація і водопровід. Стіни частково зроблені з очерету.
"Стіни були добудовані пізніше — в 50–60-х роках, коли заселяли цей будинок. Вони зроблені без фундаментів. Усі стіни навіть не перев’язані зі старою кладкою. Одна стіна відійшла на сім сантиметрів. Сходи були дерев’яні і прогнили. Якби її (будівлю — ред.) лишати, вона б не простояла довго. Тому ухвалили рішення зробити нормальну стіну і зробити сходи на другий поверх", — пояснив Віталій Солодкий.
"Будинок ще у 2004 році був визнаний аварійним і під знесення. Можемо показати фотографії і відеоматеріали. На 99% він був вже аварійним. Ми його відновили великими зусиллями, великими засобами ми його відновили. І сьогодні це можна сміливо сказати, що це буде родзинкою нашої області, нашого міста", — додав забудовник Андранік Казарян.
Поки будівельники будували, справа дійшла до Верховного суду, який повернув будинку охоронний статус. 18 березня 2026 року Міністерство культури внесло Будинок з грифонами до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
"Це розкриває ще більші охоронні можливості для нього, але, як ми бачимо, будівництво продовжується, добудовується третій поверх, повністю вбиває автентичність будівлі. Тому станом на зараз ми чекаємо реакцію правоохоронців та компетентних органів, адже хтось має понести відповідальність за те, що були видані дозволи, за те, що відбулося це будівництво, за те, що з цим зволікали і сподіваємось, що будівля збереже автентичність чи її повернуть, демонтують третій поверх. В будь-якому випадку — це перша подібна історія в Черкасах, і тому нам дуже важливо довести всі дії до логічного завершення", — зазначив Денис Гайда.
"Рішення остаточне, оскарження не підлягає, але не позбавляє власника можливості подати новий позов. Тому що суд не встановив точку остаточного вирішення справи, були скасовані рішення з процедурних порушень судами. Тобто суди не дослідили строки позивної давності, а відповідно, якщо знову подаючи адміністративний позов, власник доведе, що ним не були порушені строки позову до суду, то в такому випадку суди знову відкриють провадження, буде знову розглядатися справа вже по предмету безпосередньо", — пояснив юрист Черкаської ОВА Артем Каландирець.
За словами Андраніка Казаряна, забудовники не відступатимуть:
"Ми в будь-якому випадку будемо оскаржувати, навіть не по тій причині. А тому, що ми не хочемо, щоб цей будинок пов’язували з історією, що Куперштейн, який тут жив, Герой Радянського Союзу, і за цю причину цей будинок став пам'ятником історично-архітектурних об'єктів".
Уже збудоване, зі слів Андраніка Казаряна, прибирати вони не будуть. Вважає, що власним коштом вони врятували аварійний будинок. Єдине, додав він, охоронний статус може додати клопоту майбутнім власникам квартир.
Будинок із грифонами планує здати в експлуатацію до кінця 2026 року. І від планів забудови підніжжя Замкової гори не відмовляється. Для цього, за його словами, профінансували там розкопки. Археологічною експедицією керує Дмитро Куштан.
"Замовник фінансує ці розкопки не тому, що він великий меценат, філантроп, або дуже любить історію Черкас. А через те, що його до цього зобов'язує Закон України "Про охорону культурної спадщини" і конвенції про охорону археологічних пам'яток європейських, які підписала Україна. А в цих документах сказано, що якщо планується будівництво на пам'ятках археології, то необхідно провести археологічні дослідження. Археологічні дослідження фінансує замовник цих робіт", — пояснив археолог.
Дмитро Куштан пояснив: якщо під час розкопок знайдуть щось, що потребує музеєфікації чи консервації, то забудова цієї ділянки буде заборонена. Але таких знахідок, зі слів пана Дмитра, ще не було. А дослідили вже половину від загальної площі, яка складає близько п'яти тисяч квадратних метрів.
"Із цікавих об'єктів можна назвати комору. Дерев'яна обкладена деревом комора, заглиблена в землю, яка датується п'ятнадцятим століттям. Це перший в історії археологічних досліджень Черкас археологічний об'єкт такого плану. На дні цієї землянки були знайдені керамічні горщики, було знайдено обуглене зерно, був знайдений цілий набір залізних інструментів того часу", — прокоментував керівник експедиції.
А ще, зі слів археолога, знайшли колекцію керамічного посуду кінця вісімнадцятого століття та прицерковний цвинтар. Там відкопали 186 поховань, датованих 17–18 століттями. Розкопки, зі слів Дмитра Куштана, триватимуть і надалі. Це щонайменше на кілька років:
"В межах розкопаної частини ділянок, теоретично, можуть проводити будівельні роботи. За межами, до того, як будуть там проведені розкопки, зрозуміло, що ні".
Денис Гайда додав, що вважає недоречною забудову Замкового узвозу:
"Навколо будинку з грифонами мають, згідно з проєктом, з’являться будівлі, які мають чотири–вісім поверхів . Тут питання глобальне, концептуальне, що житло в тому місці недоречне. Це спуск з центру міста на Поділ, це панорама перед оглядовим майданчиком і поверхове житло там просто недоречне".
Проте забудовник не вбачає проблематичним, що там зʼявлятимуться житлові будинки:
"У нас кожен шматок — історична земля. А що в нас не історичного? Далі приватні будинки — там теж історична земля", — додав забудовник.
"Я впевнена, що зараз ми, моє покоління, і взагалі, хто живе в одному часовому перетині, буквально можемо бути останніми людьми, які бачать збережену культурну й архітектурну спадщину Черкас", — зазначила дослідниця Черкас Дар'я Соколенко.
