У Черкасах волонтерки створюють адаптивні тарілки для військовослужбовців з обмеженою рухливістю рук. Нині завершують створення першої партії — глазурують посуд та випікають його.
Адаптивний посуд військовослужбовцям передаватимуть безоплатно, розповіла Суспільному ініціаторка проєкту, волонтерка Марія Гвасалія.
За словами черкащанки Анни Іванько, адаптивний посуд може покращити життя для людей з обмеженою рухливістю рук, зокрема для ветеранів після поранень:
"Ми зараз працюємо над тарілочкою, це другий етап — покриваємо глазур’ю. Моя мета — покращити цією тарілочкою життя людини. Щоб вона була щаслива, щоб вона не була голодною, щоб їй було зручно. Хочеться зробити щось приємне для людини, корисне. І це все гріє душу".
Такий посуд обов’язково повинен мати високі борти та внутрішні штифти-фіксатори, які допомагають утримувати їжу на місці, розповіла учасниця ініціативи Марина Мельник:
"Найскладніше було, напевно, робити саме ці стопи — їх потрібно було прикріпити так, щоб вони не відвалилися, і потім ще згладжували всі частини тарілки".
Художник Іван Фізер розповідає: тарілки виготовляють зі скульптурної глини — матеріалу, безпечного для контакту з їжею:
"Ця глина називається Ешен-2 з фракцією один міліметр. Хочеться, щоб був в кінцевому результаті гарний продукт, який можна буде використовувати тим людям, які цього потребують".
Ініціаторка проєкту створення адаптивних тарілок для військових Марія Гвасалія розповіла, попередньо виліплені та запечені тарілки сьогодні глазурують, тобто надають їм певного кольору:
"Цей посуд не лише для людей з ампутаціями, а й для тих, хто має поганий зір.Тому тарілочки мають бути саме яскраво забарвлені".
Технологію виготовлення адаптивних тарілок переймала в українських майстрів, а також радилася із фахівцями у медичних центрах, які спеціалізуються на реабілітації військових, додала ініціаторка проєкту:
"Коли людина веде виделкою чи ложкою їжу, ця частина має бути бортик майже на нулі, майже його не має бути. Далі вона має вищий бортик, щоб їжа нікуди не дівалася. Фіксатори їжі, вони плюс-мінус хаотично, але не зовсім хаотично розташовані всередині, для того, щоб можна було зафіксувати їжу, або її притиснути, надломити, щоб використання було зручним".
Першу партію із восьми тарілок військовослужбовцям передаватимуть безоплатно, додала Марія Гвасалія.
Тим часом у реабілітаційному центрі військовослужбовець Олександр Гарап’як відновлює навички самостійного харчування за допомогою адаптивної ложки, зафіксованої на передпліччі. За словами захисника, пальці рук втратив внаслідок обмороження:
"Почалися обстріли. Там — зліва посадка і справа посадка, а ми посередині були. Ми в тому бліндажі були п'ять діб. Трошки дерева зверху, і ми там, у болоті, снігу, ну все на нас там падало. Коли ми вийшли, почали рух. Я вже чув, що в руках так, як коли виходиш з хати на вулицю, коли мороз, і по руках так дає, зимно-зимно".
Ерготерапевтка Наталія Березняк допомагає таким людям, як Олександр відновлювати навички самообслуговування. Нині він очікує на протезування, після чого йому все одно знадобиться адаптивний посуд, розповіла вона:
"Ми користуємося допоміжними засобами, щоб максимально адаптувати і повернути до повсякдення Олександра, щоб він вже на цьому етапі міг самостійно зміг їсти тверду їжу".
Для зручності використання посуд повинен відповідати певним вимогам, додала ерготерапевтка:
"Посуд дуже пристосований, він має липучку, яка фіксується, не ковзається, має ручки, які можна адаптувати під пацієнта. Нижня поверхня повинна бути не ковзка, фіксуватися на столу. Вона має вглиблення, щоб не переверталась, не розливатися. Розмір, мабуть, трошки ширший, ніж звичайні".
За словами Олександра, поки що користуватися таким посудом для нього складно, та до всього, можна пристосуватися:
"Ніколи не потрібно здаватися, а треба йти вперед, вперед, вперед".
