У Черкасах 1 лютого відбулася щонедільна акція "Не мовчи — полон вбиває". Зі світлинами зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, плакатами та прапорами на Соборній площі зібралося понад 30 містян.
Все, аби нагадати — війна триває, їхні рідні досі в полоні або мають статус безвісти зниклих, розповіла Суспільному співорганізаторка акції Оксана Коцуконь.

За словами черкащанки Віталіни Беспалової, вона прийшла на акцію з плакатом, на якому зображений її зниклий безвісти брат:
"Тут є шеврон бригади і 191 фото зниклих захисників, чистина з них в полоні, частина вже, на жаль, підтвердили смерть за ДНК. Ми спільно з родинами вибрали напис — «Серця, які не здаються» й «Борітеся, поборете, за вами правда і серця, що чекають»".

Щотижня в складі автоколони, разом із чоловіком рухається містом, аби нагадати: полон вбиває, розповіла співорганізаторка автоколони Анна Ключник. Протягом року до них долучаються й інші родини зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, додала вона:
"Ми віримо суто, що вони є, вони не забуті, вони живі і рано чи пізно вони повернуться. Я думаю, що якщо полонений або безвісти зниклий повернеться і побачить, що ми тут робимо, він буде радий, що ми вірили, жили, чекали їх".

На Соборну площу з написом "Мрію обійняти батька живого" прийшла місцева жителька Вікторія Нагаєвська. Зі словами учасниці акції, її батько зник безвісти у жовтні 2024 року:
"Завтра, 2 лютого, у мого батька день народження, йому виповнюється 55 років. Ми б дуже хотіли з усією родиною зібратись, привітати його, але на жаль, він другий рік зниклий безвісти".
Напередодні його ювілею, має єдине бажання, додала вона:
"Щоб одного дня, і це було найближчим часом, він подзвонив і сказав: доця, я в Україні, я живий".

Статус безвісти зниклого має і чоловік Ніни Волошенко. З ним не має зв’язку з грудня 2024 року, розповіла учасниця акції:
"Це нагадування про наших рідних, що вони знаходяться в статусі невідомості, що потрібно їх шукати. Що в 21 сторіччі не можна, щоб люди просто зникали, цей статус я думаю неприпустимий".
За словами черкащанки Світлани Заботенко, акції потрібні, щоб продовжувати боротися за повернення полонених та зниклих безвісти захисників:
"Це дуже важливо, щоб всім нагадувати про те, що в нас іде війна і дуже багато знаходиться наших в полоні і безвісти зниклих, чию долю потрібно з’ясувати обов’язково. Стараємось кожної неділі приходити обов’язково на ці акції".

Сьогодні на акцію прийшли понад 30 черкащан, розповіла співорганізаторка Оксана Коцуконь:
"Ми кожного разу в анонсах про наші акції просимо долучитися, приходити на акції, тому що насправді це важливо. Ми чуємо безліч запитань: навіщо ви це робите? а який це має сенс? вам потрібно збиратись в іншому місті, це не буде мати результату. Ні, ми не погоджуємось, ми стояли й будемо стояти".

