Жителька селища Цибулів на Черкащині Галина Тимошенко протягом 40 років працювала в місцевій бібліотеці та досліджувала тему Голокосту: опрацьовувала історичні джерела та книги спогадів очевидців.
Як розповіла краєзнавиця Галина Тимошенко Суспільному, 29 травня 1942 року Поперечному Яру поблизу Монастирища нацисти знищили близько шести тисяч людей.
64-річна Галина Михайлівна все життя прожила у селі Цибулів, тут народився і її батько. Пригадує, як він розповідав про заможну єврейку Естер, у якої його тітка працювала хатньою робітницею, розповіла Галина Тимошенко:
"І батько приходив туди зі своєю сестричкою, бо його тітка була хатньою робітницею цих євреїв. І єврейка завжди з добрим серцем ставилася і говорила: Ганю, дай дітям чаю, печива, цукерок".
Тоді на території Монастирищини євреї займалися переважно торгівлею. Частина людей працювала на Цибулівському цукровому заводі, додала пані Галина:
"Якщо взяти, наприклад такі села: Лукашівка, Терлиця, Сарни, селище Цибулів, то там жили євреї. В основному вони займалися тим, що торгували, виробляли предмети побуту, працювали в промисловості".
Галина Михайлівна переказує спогади нині вже покійного Михайла Камінського — єврея, якому вдалося вижити під час масового розстрілу. Він написав книгу "Монастирищенський Яр", де розповів про ці вбивства:
"Контору колишнього цукрового заводу називали "Білою казармою". Н приїхали багато машин, і з цієї казарми почали виганяти людей. І виганяли, їх садили на машину і вивозили, і десь розстрілювали, мабуть, у Поперечному яру. А за що їх розстріляли? За те, що вони просто були євреї".
За словами пані Галини, Михайло Камінський разом із матір’ю і братом теж були в колоні, яку вели на смерть:
"І вони цією колоною з Балки, через Івахни, Цибулів просувалися до великого лісу. І коли вже, мабуть, вони виходили з великого лісу, то мати Роза відштовхнула і врятувала двох своїх синів, Михайла і його брата, а саму матір погнали в Поперечний Яр і розстріляли 29 травня 1942 року. За одними даними там розстріляли близько шести тисяч людей".
Як розповіла Галина Михайлівна, у селі Терлиця теж є місце масового розстрілу євреїв. Про це їй розповіла вчителька історії Надія Біднячок:
"І каже, що, мабуть, не тільки терлицьких євреїв, а євреїв, яких гнали з Вінниці, їх теж розстрілювали. Євреїв переховували в хлівах, комірчинах. Переодягали їх в такий одяг, більш схожий на український, і їм це гарантувало життя".
Нині шкодує, що не занотовувала всі спогади очевидців, додала Галина Михайлівна:
"Раніше можна було б поспілкуватися, позаписувати, зібрати спогади. Зараз, на жаль, ці свідки відійшли. Але факт є. Факт розстрілу є".
Пам’ять загиблих євреїв у Монастирищенській громаді вшановують 29 травня — у день масового розстрілу.
