На Черкащині у 2025 році вдалося працевлаштувати 227 ветеранів — це на 36% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найчастіше ветерани обирають працювати в галузях, пов'язаних з робітничими професіями, розповів Суспільному директор обласної служби зайнятості Олександр Джур.
За словами ветерана Івана Євченко, він працює головним спеціалістом з питань ветеранської політики працює понад рік:
"Це навіть і не робота, я не назву це роботою — це те, що надихає, це те, що дає надію на майбутнє, на наступний день. Ми ще з цілями згуртованості нашого громадського об'єднання допомагали хлопцям відновитися після поранення".
Обіймати посаду в органах державної влади говорить не планував, адже до початку повномасштабної будував кар’єру закордоном, додав ветеран:
"Я з кінця 2013 року проживав в Польщі, в Кракові. Мав свій бізнес, в мене на той момент було четверо дітей. Момент повномасштабного вторгнення поставив мене просто на коліна, я не зміг витерпіти. І коли вони зайшли в Бучу, це у ці перші дні, я звільнився одразу, припинив свою діяльність в Польщі".
Як розповів Іван, згодом виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку, де і отримав перше поранення:
"Мені гонор мій говорив, що треба махати шаблею і наздоганяти ворога. Я був молодшим сержантом, бойовий медик. Це було у вересні 2022 року. Бойові завдання під Кодемою. Було перше поранення, важке поранення, осколок потрапив таз. Майже відмовило мовлення, пам'ять. Я чотири місяці приходив в себе на рівні розмовляти і обходити себе".

За словами ветерана, після реабілітації він вдруге відправився на фронт:
"Я іще хотів себе корисним якимось почувати. І поїхав другий раз в Часів Яр, і там ще раз отримав важке поранення. До мене вдома ніхто не приходив, я вже нікому не потрібен був. Я командир відділення, бравий хлопець, козак. І тут раптом все, я нікому не потрібен".
Як розповів Іван Євченко, після демобілізації складно було знайти роботу з високим рівнем заробітної плати:
"Була велика образа, підвищене почуття справедливості. Я мав бізнес, близько двох-трьох тисяч доларів заробітної платні на місяць, коли був військовим — теж були непогані заробітки. Зараз піти працювати десь на десять тисяч гривень, на 11, на 12-13 дуже важко, тим паче, що в мене п'ятеро дітей".
За словами ветерана, нині він обіймає посаду, на якій працює не заради грошей:
"Я тут заради того, щоб донести суспільству, що така проблема є, донести правильний і ефективний механізм допомоги".

Низький рівень заробітної плати — одна з основних перешкод для працевлаштування ветеранів, розповів директор обласної служби зайнятості Олександр Джур:
"Більшість неготові стати до роботи через стан здоров'я та психологічний стан. Та перебувають на відновленні або потребують певного періоду психологічної реабілітації. Одним із негативних чинників є відсутність підприємств за місцем проживання працівників та в межах транспортної доступності".
За словами посадовця, нині на обліку перебувають 266 ветеранів:
"Багато наших ветеранів обирають для працевлаштування такі професії, як водії автотранспортних засобів, охоронники, трактористи, машиністи, сільськогосподарського виробництва, слюсарі, електромонтери".
За поточний рік у Черкаській області вдалося працевлаштувати 227 ветеранів — приріст становить майже 36% порівняно з минулим роком, додав посадовець:
"Нам треба перенавчатися, нам треба адаптуватися, і не тільки ветеранам, але й суспільству".
