На Черкащині зареєстровані 109 кооперативів, з яких продовжують роботу 17. Йдеться про об’єднання фізичних або юридичних осіб для задоволення своїх потреб, розповіла Суспільному виконувачка обов’язків директора обласного департаменту агропромислового розвитку Валентина Сокирко. Обʼєднання можуть бути різними, від економії на закупівлі кормів чи обладнання до гуртового продажу своїх товарів за вищою ціною.
За словами Валентини Сокирко, кооперативи покликані полегшити життя селян, зробити їхні справи успішними, а виробництва — конкурентоспроможними.
Як розвивається цей рух на Черкащині та яку роль у роботі таких об’єднань відіграє держава — у спецрепортажі Суспільного.
Робота розпочалася з винаходу, розповів директор пасічно-інноваційного кооперативу "Павік" і заодно власник спеціалізованого магазину для бджолярів Юрій Гуслій:
"З чого почалося підприємство? Я винайшов ніж з електропідігрівом, він дозволяє удвічі швидше обрізати кришечки. Гарячим ножем віск різати легше, ніж холодним".
Аби полегшити роботу пасічникам почав виготовляти й інші дрібні інструменти, зазначив пан Юрій :
"Спочатку був ніж з харчової нержавіючої сталі, далі був величезний асортимент довгеньких. Є «їжачок» для того, щоб весною відкривати рамки запечатані, щоб підгодовувати бджіл".
За словами директора кооперативу, вже після "їжаків" і стамесок, почав виготовляти більший інвентар, зокрема пристрої для розтоплення воску:
"Конструкція призначена для роботи в приміщенні. Вона дуже економно витрачає воду, якісно витоплює віск, дає нам якісну сировину".
Усе це виготовити та реалізувати йому одному не під силу, тож Юрій Гуслій вирішив навколо цієї справи об’єднати однодумців.
"Був задум залучити цих людей до спільної роботи для виготовлення необхідного інструменту. Щоб це були люди з досвідом, які ним же й користуються і з розумінням роблять цей інструмент для власного користування", — пояснив пан Юрій.
Його ідею колеги підтримали. Тож уже разом почали виготовляти складніші механізми, додав пан Юрій. Приміром, мінілінії для сімейних пасік та спеціальні установки для відкачування меду:
"Є лінійка з пристроїв для обрізки забрусуЗабрус — .. А установка, дозволяє без зайвих зусиль одній людині відкачувати десь тонну-півтори меду за зміну".
Пасічно-інноваційного кооперативу "Павік" заснований понад 15 років тому, розповів його директор:
"Ми з самого початку зареєстрували кооперативом і це якраз на той час 2009 рік було актуально. Була від уряду отака компанія, що розвивайте кооперативи. Ми повірили, відкрили кооператив, але потім дещо загальмувалася ця справа, з різних причин".
Про те, чим кооператив відрізняється від підприємства, розповіла Суспільному виконувачка обов’язків директорки департаменту агропромислового розвитку Валентина Сокирко на прикладі кролівничого кооперативу:
"Уявімо, що кілька родин селян тримають по пів сотні кролів. Вони об’єднуються, аби разом «боротися» зі смертністю тварин, дешевше купувати для них корм та шукати магазини, яким продаватимуть готові тушки. Відтак, наймають одного ветеринара, разом купують сировину або ж будують комбікормовий цех, і під спільним брендом укладають договори з м'ясокомбінатами, ресторанами чи супермаркетами".
Головна різниця між кооперативом і підприємством з аналогічною спеціалізацією, додала Валентина Сокирко, полягає не в тому, щоб сам кооператив став мільйонером, а в тому, щоб кожен його учасник став успішнішим. Тоді, як класичне підприємство орієнтоване на тих, хто вклав більше грошей:
"Звичайно вони різного формату. Але переважають здебільшого сільськогосподарські кооперативи, збиральницькі. Також маємо і мʼясні кооперативи, плодово-ягідні, медові".
Утім, зі слів пані Валентини, найбільш розвинені на Черкащині сільськогосподарські кооперативи. Вони становлять 55% від усіх зареєстрованих.
Один із сільськогосподарських кооперативів, розташований у селі Білозір’я, займається вирощуванням зернових культур. Але не для продажу, а годівлі власної худоби, розповів його керівник Юрій Стоянов.
"Ми створили його, перш за все для того, щоб укласти договори оренди на пасовище і сінокоси, щоб мешканці нашої громади мали можливість заготовлять сіно для своєї худоби і випасати".
У пані Надії, членкині цього кооперативу, десять дійних корів. За її словами, ідея об’єднання з іншими "молочниками" їй до душі, адже разом легше:
"Вирощуємо кукурудзу, годуємо корівок. Праця дуже важка, але стараємося", — пояснила пані Надія.
Але ж чому, якщо кооператив дає такі можливості звичайним селянам, вони не поспішають об’єднуватися? І кількість кооперативів, які реально працюють, у рази відрізняється від зареєстрованих? Адже за даними обласного департаменту агропромислового розвитку, нині на Черкащині нараховують 109 кооперативів. Реально працюють лише 17 з них. Тоді, як пʼять років тому працювали 98.
Як розповіла Суспільному співзасновниця "Кооперативної академії", що навчає працювати людей в кооперативах, Ірина Воловик, така ситуація не лише на Черкащині, а й по всій країні:
"Засновуючи кооператив дуже часто засновники забувають про те, що це бізнес, яким потрібно управляти, щ це робота, яку потрібно виконувати, її потрібно виконувати спільними зусиллями. Проводити засіданнярозробляти стратегії, впроваджувати стратегії, шукати інвестиції в цю кооперативну модель".
А ще на роботу таких об’єднань вплинула низка реформ на шляху до Європейського союзу. Зокрема, оновлений закон "Про сільськогосподарську кооперацію".
"Був певний період, коли кооперативам треба було прийняти змін цього закону, перереєструватися, згідно з чинним законодавством до літа 2023 року і більшість кооперативів сільськогосподарських не встигли це зробити. Через пандемію, війну, багато інших викликів", — розповіла Ірина Воловик.
Це підтвердив і Юрій Гуслій. І основна причина, на його думку, нестабільна фінансова система:
"Нещодавно мій товариш, який живе в Норвегії, розповідав, що вони здають мед, а гроші за мед вони отримують тільки через рік, тільки наступного року. Тобто це говорить про те, що люди довіряють своїй державі і ця стабільність їх влаштовує. У нас в Україні, якщо купили мед і не привезли гроші — це катастрофа От уявіть собі: сьогодні зафіксували ціну – через рік ми її отримуємо, а гроші вже не ті. І ще дуже важливий компонент — це податкова система, яка не те що не адаптована, — вона намагається використати радянські способи підходу, при нинішніх умовах, вона не враховує особливості кооперації".
За словами Валентини Сокирко, попри нестабільну економічну ситуацію та тлі війни, держава все ж намагається підтримувати кооперативи:
"В області діє програма підтримки розвитку сільськогосподарських кооперативів та сімейних фермерських господарств до 2027 року. Ми можемо компенсувати кооперативам 70% вартості обладнання, але не більше, ніж 400 тисяч гривень".
Таку фінансову допомогу отримали білозірські кооператори. За ці гроші придбали сучасну сівалку. А на заощаджені кошти замовили тюкачТюкач — це ., розповів Юрій Стоянов.
"Трактор, косарка, це все — гребка, тюкач, оце нам привезуть і ми вже на наступний рік ми не будемо залучать уже сторонні організації чи сторонніх фізичних осіб, а будемо уже ці послуги надавати своїми силами".
Десять років тому в області діяла ще одна програма розвитку кооперативів. Точніше, центр. Він працював у Черкасах, як комунальне підприємство, розповів Суспільному Анатолій Рекун. У той час він обіймав посаду заступника керівника проєкту. За грантові гроші, додав пан Анатолій, там вирощували племінне поголів’я кролів, а потім безоплатно разом з клітками передавали новоствореним кооперативам. Також проводили тренінги, надавали юридичну та консультаційну допомогу:
"Крім кролівничих кооперативів було створено ще і ягідні, у них передавали кущі смородини, кущі малини. І також були декілька кооперативів із сушки овочів, там передавали сушарки".
Проєкт діяв 30 місяців. На нього витратили 617 тисяч євро, з них 492 тисячі євро коштів Європейського союзу та 123 тисячі євро – спрямували з обласного бюджету. Цю інформацію у відповідь на наш інформаційний запит надав перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко, яка заснувала це комунальне підприємство. Нині воно, перебуває "у стані припинення". Таке рішення обласна рада ухвалила у 2024 році.
Нині в Україні, зокрема й на Черкащині діє ще один проєкт для підтримки кооперативів — "Гонор", що фінансується урядом Канади, розповіла співзасновниця "Кооперативної академії", директорка цього проєкту Софія Буртак:
"Проєкт буде діяти майже по всій території України, де ми зможемо працювати, де будуть виробники і будуть створені або вже активні або кооперативи, які хочуть надати нового розвитку своїм ініціативам у молочній, плодоовочевій, медовій, зерновій галузях".
Софія Буртак додала, що спостерігає за черкаськими кооперативами та буде рада їхньому залученню:
"Нам дуже подобається активність черкаських кооперативів, медових зокрема, я за ними спостерігаю вже давно і дуже буду рада, якщо черкаські кооперативи долучаться до проєкту «Гонор» і загалом до розвитку національної моделі кооперативів в Україні".
