Урожай — непроданий, пальне — здорожчало, а виробничі процеси — на генераторах. Із такими викликами готуються до зими господарства на Черкащині, розповів Суспільному директор одного із них Дмитро Соломаха.
При цьому, за словами фермера, врожай зернових вдвічі менший, ніж торік.
У 2026 році на урожай кукурудзи не сподіваються, розповів аграрій з Корсунщини Ігор Ковтанець:
«Було дуже посушливе і жарке літо, тому урожайність дуже слабка, саме на нашій території».
Тому чекають на можливість продати решту культур, які лежать у сховищі, додав він. Це пшениця, соняшник та горох:
«Поки тільки вона в зберіганні, і чекаємо тих часів, коли відкриються парти і будемо ввозити і продавати сільгосподарську продукцію».
У цьому році, пояснив фермер, виживають коштом продажу посівного матеріалу:
«Ми продавали перш за все посівну пшеницю, тому так потроху виживаємо. Виходить заробітна плата, і є робота для наших працівників».
У господарстві села Хрущівка на Золотоніщині окрім вирощування зернових культур, ще й розводять велику рогату худобу та виробляють молоко. Працівниця Валентина Кизима показала бичків, яких відгодовують на продаж:
«Вигідний тим, що це не затратні, але потім згодом живі гроші. Ці телятка, ми їх купували, їм було пʼять днів життя. І потім ми вже їх продаємо. Коли вигідна і ціна, і маса тварини».
Так намагаються отримати «живі» гроші, розповів директор господарства Дмитро Соломаха. Бо разом із цінами на зерно, упала й ціна на корми:
«Відходи кукурудзи і соняшниковий шротСоняшниковий шрот — це високопротеїновий кормовий продукт, який отримують після вилучення жиру з насіння соняшнику або інших олійних культур. подешевшали ледь не вдвічі. Наприклад, у червні ми купляли соняшниковий шрот по 14 тисяч гривень за тонну, з доставкою на ферму, зараз за 5,5 тисячі».
А ще згодовують власну пшеницю. Її тримають у сховищі. З урожаєм зернових їм також не пощастило — він удвічі менший, ніж торік. За словами директора господарства, чекатимуть на кращі часи, аби продати. А поки будуть заробляти на тваринництві:
«Зараз ціна на молоко 16 гривень 50 копійок, тобто воно зросло в ціні на три гривні. Ми пережили з січня по серпень найважчий період за останні десять років для молочарів, тому що ми кожен день зазнавали збитків. І ця ситуація, що зараз є, вона не дасть нам прибутки, вона просто компенсує до кінця року ті всі втрати».
А витрачатися є на що, насамперед — на дизель, який зріс у ціні, пояснив Дмитро Соломаха. За рік для роботи господарства потрібно до чотирьохсот тонн пального. Під час відключень електроенергії генератори споживатимуть ще більше:
«У періоди відключень ще додатково десь 30–40 тонн на місяць спалює генератор для того, щоб підтримувати роботу ферми. І коли дизель був по 45 гривень — це було 15 гривень за кіловат, зараз він буде по 100 гривень — це буде вже 35 гривень вартість кіловата. Це дорого. І це боляче. У нас є сонячні панелі, але вони в хмарну погоду, як ми розуміємо, не працюють на повну. Охолодження, молока, пастеризація, доїльний зал, напування тощо. Всі виробничі процеси ми живимо генераторами. І це десь одна тонна дизеля за добу».
Та й про пальне треба думати завчасно, додав керівник. Адже постачальники з міркувань безпеки запаси палива — не тримають:
«Просять передплату, за яку вони купляють дизель в Європі, і потім декілька днів везуть».
За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Богдана Батякова, нині аграрії пробують переходити на культури, які дають кращу врожайність та прибуток:
«Ми розуміємо те, що є логістичні перепони, товар не реалізується, ціна, відповідно, низька. Попереходили на інші культури, такі як льон, коріандр, які вони до більш посушливого клімату відносяться».
Зараз найперше будуть намагатися зберегти працівників, додав Дмитро Соломаха:
«Мова про прибутки не йде, про якийсь розвиток. Зараз час виживання. Ми перенесли на рік будівництво, розширення, купівлю нової техніки. Задача максимум на найближчі пів року у нашої ферми — це зберегти команду, зберегти статус критичної інфраструктури і заброньованих ключових працівників».
