У ліцеї села Головківка на Черкащині провели дослідження, аби зʼясувати скільки годин на добу учні користуються мобільними телефонами. У деяких дітей екранний час складає понад 12 годин.
Про це розповіла Суспільному директорка навчального закладу Наталія Канюка. З її слів, спілкування в інтернеті та нічне сколення соцмереж погіршує успішність школярів.
Коли триває контрольна, другокласники головківського ліцею знають — допоможуть лише власні сили, бо ж носити мобільні телефони до школи не можна. Шкільне правило стосується учнів молодших класів, розповіла директорка Наталія Канюка, тоді як у старшокласників ситуація інша:
"Вони заміняють віртуальним спілкуванням справжнє, бо вони там успішніші, їм там безпечніше, комфортніше".
За словами пані Наталії, одного разу на першому уроці вона помітила сонного учня і вирішила зʼясувати причину:
"Я запитала «чому ти хочеш спатки?», а він говорить – «цілу ніч сидів у телефоні», дитина просто так відверто сказала".
Тож з класними керівниками педагоги вирішили провести дослідження.
"Ми почали моніторити, там же ж видно хто сидить у тіктоці – зелений вогник горить, в телеграмі і ми побачили, що і о другій і о третій ночі. І тоді стало зрозуміло чому вони себе так почувають, і чому така підготовка і до уроків, і на уроках", — розповіла директорка.
12 годин 12 хвилин — такий максимум користування мобільним протягом доби десятикласниці Аніти. За словами учениці, це було під час канікул, у будні дні тривалість менша:
"Телефон допомагає у навчанні, багато тестів проходжу, шукаю інформацію. Дуже затягують зараз оці короткі ролики, відео по типу тіктоку, рілси в інстаграмі, навіть шортси у ютубі, бо це доза дофаміну".
Аби вплинути на ситуацію, зі школярами та батьками почали проводити бесіди, зазначила директорка:
"Ми індивідуально говоримо з мамою, запитуємо чи б не хотіли поставити батьківський контроль. Також цікавимось чи дивились батьки історію пошуку дитини, чи цікавились її вподобаннями".
Батьки школярки Людмили Петренко встановили правила, розповіла дівчина:
"Користуюсь телефоном три години увечері — з 16 по 21 годину. Потрібно рухатися, допомагати батькам, щоб не постійно весь час сидіти в телефоні".
Віта Овдій — вчителька інформатики та мама другокласниці. За словами жінки, її донька любить музику, а тому користується ним не тільки для розваг, а і для навчання:
"Ми з дитиною за допомогою телефона вивчаємо англійську мову. Вона вивчає нотну грамоту за допомогою телефона".
А ось гортати короткі швидкі відео у смартфоні — це не лише байдикувати, а й шкодити здоров’ю, зазначила шкільна медсестра Валентина Якушевич:
"Бачимо порушення постави у дітей. Зір псується у дітей, їх треба обстежувати".
Втім, якщо школяра молодших класів ще можна змусити відкласти мобільний, то вмовити підлітка — завдання із зірочкою, розповіла докторка психологічних наук, практична психологиня Інна Лук’янець. За її словами, залежність від гаджетів, в європейських країнах вже назвали терміном "бетротін", що перекладається як "гниття в ліжку":
"Якщо дитина лежить в ліжку і скролить телефон нескінченно день-два-три, то в неї з’являється апатичність, у неї мало сил, пригнічується її воля і людина може приходити до депресивних епізодів".
За словами психологині Інни Лук’янець, діти з гаджетозалежністю — її клієнти. Останнім часом час їх побільшало:
"Ми прибираємо ці гаджети — і це реально, як ломки. Це реальна залежність, де проходять хімічні реакції, де по-іншому працюють гормони. Зазвичай така ломка триває 3 дні з істериками і сльозами".
В таких обставинах батькам важливо проявити витримку, зазначила психологиня:
"Важливо батькам це витримати. А потім з’являється легкість, міняється погляд і діти дуже швидко знаходять чим займатися: гратися в пазли, займатися по кухні, їхати з татом гуляти".
Завдання батьків — обмежити дітей користуватися смартфоном і прослідкувати, щоб у їхньому житті було ще і живе спілкування, заняття в гуртках та прогулянки надворі, додала пані Інна.
