У Черкасах понад місяць працює гуманітарний хаб "Вільні разом". У ньому допомагають жителям Херсонської області, які знайшли прихисток на Черкащині.
Чому херсонці називають його "місцем сили" та яку допомогу отримують, розповіла Суспільному працівниця хабу Юлія Карпенко.
Світлана Чимбанга приїхала разом з онуком зі Зміївки. Там пів року жили в окупації, нині через російські обстріли домівку довелося залишити.
"Вже в селі небагато людей залишилося. Ще були сусіди, але вже всі виїхали. Зараз залишилося троє. Залишати дім було тяжко".
Яна Прокопенко виїхала з Херсону ще на початку повномасштабного вторгнення. Тепер знаходить земляків на Черкащині. Саме тут її діти пішли до школи.
"Спочатку ми були на західній Україні, потім в центральну переїхали і поки залишаємося тут. Коли ти навіть машину бачиш з номером херсонським, то ти готова обціловувати саму машину, не говорячи про цих людей. Тому що саме місто, це слово «Херсон» і все, що з ним пов’язано, має дуже сильний емоційний вплив".
Юлія Карпенко у хабі допомагає із пошуком роботи. Потреби людей розуміє, бо і сама переселенка:
"У черкаській філії центру зайнятості я працювала тривалий час. Коли почули, що буде відкриватися наш хаб, то, звичайно, перейшла сюди для того, щоб надавати послуги саме нашим людям з Херсонської області".
Наразі це 11-й центр допомоги у межах всеукраїнської мережі, де люди з Херсонщини можуть отримати допомогу у працевлаштуванні, юридичну та психологічну підтримку, а ще прийти на тренінги чи отримати гуманітарні набори, розповіла начальниця Долматівської сільської військової адміністрації Лариса Бортовик.
"Він (ред. - хаб) напевно це таке місце сили, своєрідне посольство у кожному регіоні, бо ми ще очікуємо, ми досі не можемо повернутися додому, і це такі місця, де херсонці можуть зібратися, поговорити, отримати всю допомогу, яку вони так потребують. Ми самі чудово розуміємо, що таке бути переселенцем, що таке блукати всією Україною, хоча у нас чудова країна, але хочеться все ж таки додому".
