Родина Анастасії та Романа Бовтів з Черкащини у 2019 році розпочала квітковий бізнес у власному гаражі. Тепер у двох теплицях на семистах квадратних метрах протягом теплого сезону ростуть тисячі еустом, а взимку — тюльпани.
Кількість сортів і площі насаджень збільшували щороку. Як працюють нині і чому попри все люблять свою справу, подружжя розповіло Суспільному.
"Наш квітковий рай" — так називає Анастасія свої теплиці. Починали, розповіла, з тюльпанів. Вперше посадили квіти у 2019 році:
"Це буде наш шостий сезон. Ми в нашій сім’ї першопрохідці. Разом із чоловіком почали цю справу і затягнули в неї всіх наших рідних, бо буває фізично просто не справляємося. Раніше Роман займався міжнародними перевезеннями на фурі, а зараз уже повністю у цій справі".
Ідея вирощувати квіти прийшла спонтанно, додала Анастасія:
"Ми почали з тюльпанів. Це було півтори тисячі штук одного сорту. Ми навіть не задумувалися, що потрібен асортимент. Виростили в гаражі під штучним опаленням. Все вийшло. Тюльпан був надзвичайної якості. Надалі ми не могли добитись такої якості квітки. А на наступний рік вже збудували теплицю. Тюльпанів вже було 15 тисяч і кожного року об’єми збільшувалися. Зараз маємо дві теплиці загальною площею 700 квадратних метрів".
За словами квітникарки, еустома — квітка вибаглива:
"До того ми стикалися лише з тюльпанами. У порівнянні з ними ця культура надзвичайно складна. Еустома дуже любить тепло, ніяких різких змін температур. Не має бути переливу чи недоливу. Це треба відчувати. Цим займається мій чоловік. Вибір сортів – це моя справа. А виростити її до такого стану – це його робота".
Ця квітка, додала Анастасія, вимагає особливого догляду:
"Вона нас здивувала своєю складністю і особливим підходом. Це величезна кількість обробок, яка починається від стадії укорінення. На кожну стадію використовували певну класифікацію добрив. Також захищали від шкідників — комах і грибкових захворювань. Перед посадкою розсаду обробляли, щоб попередити проблеми, а не потім їх вирішувати. Потім зіштовхнулися із хворобами, може таке статися, що пів теплиці «випаде». Тому ризики величезні в цій квітці".
Нині у теплиці мають кілька сортів еустом, взимку ж вирощують тюльпани:
"Ми хотіли, щоб теплиці працювали цілий рік. Еустома може буди посаджена в лютому, а остання посадка в липні. Цього року ми висаджували в квітні і травні, тому будемо мати квітку від зараз і до середини осені. А на осінь вже тюльпан. Сподіваємося, що матимемо трохи перепочинок зимою. Сортів багато, близько десяти. Кілька відтінків білого. Є гладка і кучерява, декілька видів рожевих на різний смак, фіолетова. Світліші, темніші, персикові. Під час зрізу ми вишуковуємо, яка квітка готова. Вартість квітки залежить від кількості бутонів, яка є на гілці. Є класи еустоми: екстраклас, перший і другий".
За словами Анастасії, у вирощуванні квітів дуже допомагає Роман:
"Дуже багато робить чоловік, це його сфера діяльності. Я не знаю як, але він відчуває ці квіти. Я більше займаюсь контентом, продажами. Але щоб виростити таку квітку, яку ми маємо зараз, то це все Роман".
Слідкують також за тим, чи немає хворих рослин.
"Наприклад, квітка може бути заражена фузаріозом. Це така стеблова гниль. У таких випадках вишукуємо пошкоджені рослини, бо вже маємо досвід, що це розповсюджується. При цьому стараємося ліквідувати заражену рослину разом із землею", — пояснив Роман.
У сім'ї Ботів — двоє близнят — Дар'я і Олександра. Працюють іноді з п'ятої години ранку, поки вони сплять, розповіла Анастасія:
"Можемо о п'ятій ранку приїхати, поки діти сплять. Коли спека — повертаємось додому, розвозимо по Черкасах наші квіти. На вечір на заході сонця починаємо зрізати квіти і так до комендантської години. Це важко, але круто".
Нині очікують на новий "урожай":
"В цій теплиці росте наступна наша посадка, яку ми висадили в травні. Вона підростає і скоро даватиме перші бутони. Вже подекуди перші є. Зараз ми десь на екваторі, бо вона повинна набрати висоту і міцність стебла".
Робота складна, однак впевнені, що займаються тим, чим мають, зазначила Анастасія:
"Ми сумніваємося в собі, але робимо. Ми не знаємо інколи чи правильно ми робимо, але робимо, не здаємося. І якось так цей шлях нас веде. Я думаю, що ми в правильному місці і в правильний час. Це дуже складна, копітка, без вихідних робота. Але ми дуже її любимо і надихаємося нею. Ти даруєш радість — і вона тобі повертається".
