Проєкт "Чорнобиль: архів історії" започаткували працівники Черкаського обласного краєзнавчого музею. Про це Суспільному повідомила завідувачка відділу науково-просвітницької та виставкової роботи Марина Бугеря.
У 2021-му виповнюється 35 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС, тому у музеї вирішили оновити експозицію і розшукати нові факти. Наразі зібрали вісім історій та додали експонати з особистих речей ліквідаторів.
Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС черкащанин Олександр Боровик був курсантом у військовому училищі. Їх із товаришами викликали на співбесіду, тоді із шести осіб погодилося їхати лише двоє.
"Ось із цією довідкою старшого машини я їздив виконувати обов’язки два роки по Чорнобилю. Ми служили у внутрішніх військах МВС СРСР, і ці війська охороняли важливі обєкти. Вони брали участь у виселенні людей з Прип'яті, в охороні майна. Потім взяли під охорону зони відчуження, станцію взяли, десятикілометрову і тридцятикілометрову зону".
Чоловік розповів, що тоді добре знав, з якою місією відправляють у зону відчуження.
"Ну я погодився, тому що в той час нас виховували в дусі патріотизму, в Афганістан нас не посилали, тобто всі ми молоді лейтинанти, хотіли застосувати свої сили й знання. Чорнобиль для нас - це бойова задача. Це задача безпосередньо захистити Батьківщину".
Два роки, із 1986 по 1988-й, служив у Чорнобилі. Каже після повернення додому – життя змінилося.
"Місяця два-три, боявся пилі, боявся всього. Потім людина починає просто звикати. Ми там в тій зоні жили, ми не робили вахтовим методом, ми просто там жили. Наші казарми розташовувалися в лісі".
До проєкту чоловік долучився із задоволенням:
"Треба робити нагадування людям, тому що чимало часу спливло, – 35 років. Я беру участь в проєкті, бо мені це цікаво та потрібно. Тому що є нові експонати, є нові відкриття. Ми найшли цікавих людей, найшли нове, взагалі не відкрите. У нас є прапорщик, людина, яка бачила взрив отак, він стояв на посту, на охоронній станції і бачив цей взрив".
У музеї почали створювати відеоархів спогадів ліквідаторів. За місяць проєкту записали вісім осіб, розповідає завідувачка відділу науково-просвітницької роботи Марина Бугеря.
"Це люди різних професій, різного фаху, різного віку, і різного терміну перебування і дат перебування у зоні Чорнобиля. Медик у нас є, у нас є пожежники, у нас є унікальні свідчення надала людина військовослужбовець, який ніс службу у спеціальній військовій камендатурі, яка була розсекречена лише 20 років потому. Ми, як історики, розуміємо, що зараз на часі зібрати, встигнути цю правду про Чорнобиль. І, здавалося б, 35 років, а відкриваються все нові і нові факти".
Робота над однією історією може тривати від години до кількох днів, головне – почути кожного учасника трагедії.
"Готуємося, вивчаємо, що людина, в який період була, що вже відбувалося, яку функцію здійснювала людина важливо дізнатися. Із якими труднощами стикалася, і що запам’яталося, які наслідки для здоров’я були".
Відеоісторії покажуть у День пам'яті Чорнобильської трагедії, також в планах створити на їх основі фільм.
Повне відео:
