27-річний Микола Малігонов з Черкас загинув на Курщині 10 жовтня 2024 року. Захисник до мобілізації працював у ліцеї вчителем. 22 травня там відкрили пам'ятну дошку на його честь.
Він обіцяв бути вірний українському народові і захищати суверенітет країни, розповіла Суспільному його мама Любов Будник.
За словами пані Любові, її син ніколи не знімав емблему власного фонду, а серед побратимів мав позивний "Хімік":
"Миколка був дуже слухняною дитиною, він був перший в нашій сім'ї. І це наскільки була слухняна дитина, він був дуже комунікабельний. Він міг знайти спільну мову як з бабусями на лавочці під під'їздом, так і з маленькими дітками", — додала мама полеглого захисника.
Микола Малігонов два роки працював вчителем хімії, основ здоров’я та фінансової грамотності у школі. А з початком повномасштабного вторгнення почав займатись волонтерством.
"На свій День народження, 22 травня, він сам створив благодійний фонд "Ти потрібен нам". День у день, не покидаючи викладацької роботи, він їздив до хлопців, він помагав цивільним, дітям. І більш за все мріяв про перемогу, тому в червні 2024 став на захист України", — подала пані Любов.
Микола Малігонов служив на посаді стрільця-зенітника та проходив службу у Курській області. Матір полеглого захисника востаннє говорила з сином телефоном 8 жовтня 2024 року:
"Знаєте, ми з ним довго, мабуть, хвилин сорок говорили. Він нібито не хотів прощатися. Тоді востаннє вона почула його голос. Та вірила, що він живий, бо ж він — ніколи не підводив. Він взагалі був стрілець-зенітник. Вони вийшли на позиції, це була Курська область, Зелений шлях. Вони повинні були прикривати небо, літаки, дрони. Але стався прорив. Вони просто із крупнокаліберного розстріляли його в обличчя".
Нині пані Любов щовихідних відвідує могилу сина та зберігає його речі:
"Бережу його ноутбук, він з ним працював. Згадка тепер, тільки згадка, тому що кожні вихідні ми їдемо на кладовище".
Любов Будник створила петицію на сайті офіційного представництва президента України про присвоєння синові звання Героя України посмертно:
"13 903 голоса зібрано в нас і 39 днів у нас ще залишилося. Ми зупиняться не будемо, робимо все можливе й не можливе. Він звичайно цього заслуговує 100%. Для мене він Герой уже, що він так пішов, зробив скільки за два роки війни.
На честь захисника 23 травня учні та працівники черкаського ліцею відкрили меморіальну дошку. За словами директорки ліцею Людмили Шарапи, тут Микола провів свої шкільні роки й у цьому ж закладі пропрацював два роки:
"Він був надзвичайно активним учнем, цілеспрямованим. Був дуже гарним вчителем. У нього була можливість далі навчати дітей, але він вважав про те, що його обов’язок — захищати Україну".
Учень Миколи Святослав вважає захисника прикладом для себе:
"Він завжди був простим у спілкування. Він ніколи не кричав, завжди був на позитиві. У нас в останній рік, коли він був з нами, на Святого Миколая він перевдягнувся в костюм Миколая і прийшов дітей під час повітряної тривоги вітати. Скільки радості було".
У ліцеї працює і мама полеглого захисника Любов Будник:
"Тепер кожного ранку ми будемо вітатися, прощатися. Пам’ять про дитину жива, яка віддала життя, який хотів, щоб діти навчалися, щоб ми працювали. Мені дуже важко, але я продовжую жити, продовжую його справу".
