"Робиш те, що до тебе ніхто не робив". Павло Баль здобув першу в історії України ліцензію на Паралімпіаду в гендбайку

Ексклюзивно
Український паралімпієць Павло Баль на гендбайку. facebook.com/Павло Баль

Ексклюзивний коментар українського паралімпійця для Суспільне Спорт.

Україна вперше в історії буде представлена на Паралімпійських іграх у перегонах на гендбайку — різновиді велоспорту, в якому спортсмени змагаються сидячи й кермують руками. Дебютну в такому класі ліцензію завоював 38-річний атлет зі Львівщини Павло Баль.

Раніше Баль уже брав участь у Паралімпійських іграх, проте зимових: у 2022 році в Пекіні він виступав у біатлоні й лижних перегонах. Його найкращим результатом стало шосте місце в біатлонній гонці на середній дистанції (10 км). Також у доробку Павла є дві медалі лижних чемпіонатів світу: "золото" й "бронза".

Та паралельно з зимовою карʼєрою Баль розпочав шлях у велоспорті. У 2023-му він дебютував у цьому виді на міжнародному рівні, проте його перший повноцінний велосезон припав на 2024-й. Цього року, в травні, він узяв участь у двох етапах Кубка світу. Найуспішнішим став останній — в італійському Маніаґо, де українець посів девʼяту сходинку. За підсумком перегонів Павло ввійшов до топ-20 світового рейтингу, чого вистачило для ліцензії.

Про перепустку на дебютні літні Ігри, труднощі переходу на новий вид спорту та статус аутсайдера й водночас першопроходця Павло Баль розповів у ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт.

  • Про здобуту ліцензію

"Я, звичайно, зрадів. Це була перша ціль, тому що я досить швидко перемкнувся з зимової Паралімпіади на літню. Невеликий проміжок: два роки. Та й узагалі мені здається, що ніхто того ще не робив. Така цікава історія виходить. Ліцензія є, і це вже круто.

У першу чергу, мені треба було поїхати на етапи [Кубка світу], які проводилися в Бельгії й Італії. Мені так сказали: якщо заїжджаєш усередину групи, то є велика ймовірність, що буде ліцензія.

У нас ситуація така, що, крім мене, є ще Єгор Дементьєв, і якісь бали в нашої країни були. Але оскільки він один, то, відповідно, в рейтингу ми десь унизу. Якщо взяти французів, нідерландців, бельгійців, Велику Британію, Сполучені Штати, там більша кількість учасників і тому більша кількість балів і ліцензій".

  • Про виступи на міжнародному рівні

"Дебютний сезон у мене був минулого року: я був на одному етапі, і потім ми поїхали на чемпіонат світу. Тут [у 2024 році] ми вже більше перемкнулися на велоспорт. Чи задоволений результатом? Більше так, як ні. Звичайно, хочеться краще, але я прекрасно розумію, що [я провів] дуже малий відрізок у даному виді спорту. Можна сказати, перший повноцінний сезон. І то не зовсім, тому що я його почав пізніше, ніж мої конкуренти. Зимою я виступав на лижах, тренувався, але все ж".

  • Про початок шляху в велоспорті
"Ох, з тим велоспортом ідея тягнеться ще з 2019 року. Я у спорт прийшов на початку 2018-го, і то були лижі, біатлон. Якщо в моєї дружини інстаграм — це рецепти й усілякі штуки дівчачі, то в мене були крісла колісні, протези та спорт. І десь там я побачив Оксану МастерзАмериканська параспортсменка українського походження, яка також виступає і в зимових, і в літніх видах спорту. Мастерз — пʼятиразова паралімпійська чемпіонка в біатлоні й лижних перегонах і дворазова переможниця Ігор у велоспорті. Також має медалі у веслуванні.. У паралімпійському спорті її всі знають. Побачив гендбайк, і воно мене якось запалило".
Оксана Мастерз та Павло Баль на змаганнях з паравелоспорту. facebook.com/Павло Баль

"Я хотів спробувати, щоб урізноманітнити тренувальний процес. Ті, що тренуються й виступають на бобіСпортивний різновид крісла для змагань у класах сидячи., більш обмежені в цьому, ніж ті, що, наприклад, не мають однієї руки. Вони можуть бігати, стрибати, ходити в гори, крутити велосипед і так далі. Ми ж тільки працюємо руками. Це одноманітна робота.

Почав дивитися, скільки це коштує, де це можна купити. На той час це були для мене непідйомні суми: близько трьох тисяч доларів, щоб можна було тренуватися. Я вирішив зробити [сам]. Знайшов майстра, і вийшло. Але той процес довго тягнувся: карантин, була тяжка історія з тим усім.

Сів я на нього восени 2021 року. Це було перше тренування на тому велосипеді, який був зроблений у Львові. А потім уже після Китаю [зимової Паралімпіади-2022 у Пекіні] почали далі цю тему розвивати. Знайшли кошти й уже придбали такий велосипед, на якому змагаються на міжнародних стартах. Різниця велика. Зразу швидкість виросла. На тому, що я зробив, виходити на старт нереально. Результату не було б".

  • Про труднощі переходу з зимового виду спорту на літній
"Як виявилося, то важча робота, ніж на роликах. Насправді я думав, що буде легше. Поїхав на змагання у Замости, а тоді — до Кракова. Як для новачка я там себе досить непогано проявив, але все одно я думав, що після чотирьох років у спорті результат буде кращий. Я помилявся, тому що тут більш динамічний вид спорту, і енергії й сили потрібно трохи більше. І дистанції довші".
  • Про те, чи є дороге обладнання перешкодою для розвитку перегонів на гендбайку в Україні

"У цілому професійний спорт недешевий. Чому [українських гендбайкерів на Паралімпіадах до цього] не було, мені самому цікаво. Чи дорогий велосипед? Звичайно, такий велосипед дорогий. Питань нема. Але ж ви не купляєте кожного року велосипед. Ви його раз купили, і його вам буде достатньо на всю вашу спортивну кар'єру. Зміна буде тільки в тому, що [потрібні] ланцюг, гума, гальма. Але то не є дорогі речі, це — елементарний розхідний матеріал. [Також] я маю комплект коліс на гонки й комплект тренувальний. Більш нічого. Хіба щось станеться: можна десь перевернутися, щось поламати. Бувають у велосипедному спорті завали, падіння, але вони присутні в будь-якому спорті.

Лижі, [приміром], дорогі. На одній парі ви не поїдете — їх треба штук десять. Кожна пара — на свою погоду. До лиж, якщо брати стоячих спортсменів, ще є черевики. Тобто я б не сказав, що велоспорт чимось дорожчий за лижі".

Павло Баль на чемпіонаті світу-2023 з парабіатлону й лижних перегонів. Parasport Sverige
  • Про статус першопроходця у своєму класі
"Чи для мене це важливо? Я не дуже про то думаю. Я би більше сказав, що не так важливо, як важко. Звичайно, це підбадьорює й мотивує. Ти робиш те, що до тебе ще ніхто не робив. У тому є якась азартність, інтерес. Але я на тому не зациклююся. Якщо хтось захоче тим займатися, я [їм] багато чого можу розказати".
  • Про завдання на Ігри в Парижі

"Найперше завдання було отримати ліцензію й стати учасником Паралімпійських ігор. Я прекрасно розумію, що я їду аутсайдером, що в мене мало досвіду, мало стартів, практики, і розраховувати на дуже високий результат трохи [важко]. Звичайно, буду старатися показати найкраще, що зможу.

Я розумію, наскільки мої конкуренти сильні. В основному це — представники Нідерландів, Франції та Китаю. Там є досить сильні чотири спортсмени, які "заправляють" усім процесом, які задають темп під час гонки. Чи є шанси? Шанси, я думаю, є, але невеликі".

  • Про цілі на наступні Паралімпійські ігри

"Я з самого початку [працював] на перспективу. Ідея була така, щоб на Паралімпіаду [в Парижі] поїхати як на контрольну, для ознайомлення, а основний результат показувати вже через чотири роки. Я прекрасно розумію, що в мене [було] дуже мало часу. За один [повноцінний] сезон, який би ти не був сильний, [важко досягти топрезультатів], порівняно з моїми конкурентами, які вже 10-13 років у велоспорті й у яких уже тисячі тренувальних кілометрів: разів у десять більше, ніж у мене".

"Звичайно, хочеться чимкраще виступити. На гонці може статися будь-що. Навіть у Бельгії, де в мене було прикре падіння, я неочікувано для себе виходив на фінішну пряму третім. Просто за 50 метрів я втратив рівновагу й перевернувся. Я не очікував, що зможу боротися за третє місце. Був сам з себе в шоці".

"Якщо реально розкласти все на свої місця, про високі результати можна говорити на наступну Паралімпіаду, через чотири роки. Якщо далі цим займатися, розвиватися, вивчати, тоді шанси в мене будуть набагато більші".