Перейти до основного змісту
«Перша Полтавська битва»: історик розповів про війну 1658 року на теренах Полтави

«Перша Полтавська битва»: історик розповів про війну 1658 року на теренах Полтави

Перша Полтавська битва
ілюстративне фото. Створене за допомогою ШІ
Аудіоверсія матеріалу
0:00 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ

Битва між військами гетьмана Івана Виговського та полтавського полковника Мартина Пушкаря 1658 року стала однією з наймасштабніших і найбільш важлих подій в історії України. Вона розгорталася безпосередньо на землях сучасної Полтави та Полтавського району й поклала початок добі Руїни.

Про це в епізоді подкасту «Стара Полтава» розповів старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам'яток археології, історик і краєзнавець Віталій Сальніков.

Чому саме «Перша Полтавська битва»

За словами історика, події травня-червня 1658 року відбулися на 51 рік раніше за загальновідому Полтавську битву 1709 року і охоплювали, зокрема, і те саме історичне поле. За кількістю учасників та наслідками для української державності ця битва була вирішальною.

«Якщо 1709 року Полтавська битва поклала початок існуванню Російської імперії, то битва 1658 року поклала початок занепаду Гетьманщини, створеної Богданом Хмельницьким. Ця битва нічого славного Україні не дала, та й імперії славного нічого не принесла, щоб її прославляти. Але в історії України це одна з визначальних подій», — зазначає Віталій Сальніков.

Географія битви: де розгорталися бої

На відміну від класичних битв того часу, протистояння під Полтавою не мало одного чітко вивіреного поля бою — воно розгорталося на широкому просторі, який зараз перебуває в межах сучасної Полтави та її околиць.

«Якщо брати географічно, це починаючи від сучасних Рибців, через Полтавський аеродром, через Івонченці, Тахтаулове і до Жуків. Основні події розгорнулися ближче до Полтави, в районі Рибців. Тоді Полтава займала Іванову гору і частково Інститутську гору», — пояснює науковець.

Передумови та причинно-наслідкові зв'язки

Після смерті Богдана Хмельницького у липні 1657 року старшина обрала гетьманом Івана Виговського. Намагаючись будувати державу аристократичного типу за зразком Речі Посполитої (із поверненням селян до праці, а панів — до маєтків), Виговський зіштовхнувся із супротивом.

Основна опозиція сформувалася на Запорозькій Січі та в Лівобережних полках, зокрема Полтавському, який очолював сподвижник Хмельницького — полковник Мартин Пушкар. Економічна блокада Січі, яку запровадив Виговський, ударила по торгівлі полтавців.

Віталій Сальніков розповів, що соціальне невдоволення підсилилося залученням великої кількості так званих «броварників», «гультяїв» та «дейнеків» — людей, позбавлених засобів для існування після закінчення активних бойових дій Хмельниччини. Разом із кошовим отаманом Яковом Барабашем Мартин Пушкар сформував збройне протистояння центральній гетьманській владі.

«Москва в це втручалася, але значною мірою запускали цей механізм багато хто з України. Дуже хотіли влади, зміни законної влади, і їм було все одно, чи це завалить державу. Московський уряд цим користувався: офіційно визнавав Виговського законним гетьманом, а тихесенькі листи йшли до Мартина Пушкаря з пропозиціями підтримки», — наголосив історик.

Хід битви під Полтавою

Перед вирішальним зіткненням війська Виговського підійшли до Полтави. Частина татарської орди, союзників гетьмана розташувалася під Жуками, німецькі найманці — ближче до Івонченців, а основні гетьманські сили — в районі Рибців (мікрорайон у Полтаві - ред.).

Спроби гетьмана уникнути кровопролиття шляхом переговорів були зірвані радикальним оточенням Пушкаря та Барабаша.

У ніч проти 31 травня (за іншими джерелами — 1 червня) 1658 року війська Пушкаря здійснили несподівану нічну атаку на табір Виговського. Збройний рейд ледь не завершився вбивством гетьмана, однак Виговському вдалося втекти з намету та перегрупувати війська.

Зрештою, контратака регулярних гетьманських сил та татарської кінноти призвела до повного розгрому повсталих. Мартин Пушкар загинув у бою, а його військо зазнало нищівної поразки.

Історичні джерела та пам'ять

Головним джерелом відомостей про події під Полтавою є літопис Самійла Величка — козацького канцеляриста, який мешкав і працював безпосередньо на місці цих подій, у селі Жуки Полтавського району.

Попри розгром повстання, ця війна виснажила українську державу та відкрила шлях до іноземного втручання, започаткувавши кілька десятиліть занепаду та внутрішніх чвар — добу Руїни.

Слухати повний епізод подкасту «Стара Полтава»:

Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp

Топ дня
Вибір редакції
На початок