Що таке невизнане Придністров'я та за рахунок чого воно існує: пояснюють експерти

Ексклюзивно

Невизнане Придністров’я — перша спроба сучасної РФ у веденні гібридної війни. Сепаратистський рух там сформувався фактично одночасно з проголошенням незалежності Молдови і вилився у війну, в якій загинуло близько 1200 людей. Сьогодні — це "сіра зона", де економіку контролюють місцеві еліти, а повз кордони проходить контрабанда. Чим було та стало так зване Придністров’я, які інтереси місцевої "влади" та які ресурси має невизнана республіка — дослідило Суспільне.

Невизнана Придністровська молдавська республіка, або скорочено Придністров’я — це квазі-держава, яка займає усю молдовську частину Лівого берега Дністра та має невеликий анклав на Правому березі.

Так зване Придністров’я оголосило про своє створення 25 серпня 1991 року — за два дні до проголошення незалежності Молдовою. Саме на території ПМР в цей час була дислокована 14 російська армія під керівництвом Олександра Лєбєдєва. Тоді ж на цій території стався збройний конфлікт, з одного боку якого стояли сепаратисти та російська армія, з іншого — збройні сили Молдови. Свого піка він досяг у 1992 році. Фактично, це була перша спроба Росії у веденні гібридної війни.

"Придністровський конфлікт — це, можна сказати тепер, один з перших випадків випробування гібридних технологій, які використовують у Кремлі, і зараз в тому числі, проти різних держав пострадянського простору", — розповів директор Інститут світової політики Євген Магда.

Попри наявність російського контингенту на території ПМР, Москва відмовчувалась, публічно заявляючи про свій нейтралітет. Протягом чотирьох місяців протистояння загинули близько тисячі двохсот людей. Ще дві з половиною тисячі людей зазнали поранень, а 25 тисяч — були вимушені евакуюватись. Найкривавішим епізодом війни в Молдові стали бої за Бендери:

"Була гаряча фаза конфлікту на початку 1990 років, тому що в Молдові набирав силу "Народний фронт", рух за відновлення національної ідентичності, і там стояло питання в тому числі з'єднання з Румунією, але були і сили, які були проти цього" — додав Євген Магда.

21 липня 1992 року між Молдовою та РФ було підписано перемир’я. У ньому зазначалось, що РФ визнає територіальну цілісність Молдови, але водночас, що ПМР має право вирішувати власну долю. Придністров’я не було визнано жодною державою ООН. Фактично, сьогодні це "сіра зона", через яку активно проходить контрабанда, а з території невизнаної республіки на сусідні території транслюються сигнали російських пропагандистських медіа.

Фактично економіку регіону контролює холдинг під назвою “Шериф”. Свої статки його власник Віктор Гушан заробив завдяки нелегальному перевозу тютюнової та алкогольної продукції до Тирасполя. Тепер цей холдинг має продуктові магазини, спортивні клуби, телекомунікаційну та будівельну компанії. Крім того, холдингом приватизована нафтобаза та виноробний завод:

"Тут є певна така приватизація, скажімо так, усього місцевого життя, навіть олігархізація. Це такий традиційний момент для багатьох невизнаних територій, де домінує олігархічна група. Це сталося і на теренах ПМР. Все контролюється, практично увесь бізнес, є частиною тієї групи", — розповів політолог Михайло Шабанов.

Конфлікт перебуває у замороженій стадії, а 14 армія перетворена на так званий Миротворчий корпус. З моменту вторгнення РФ у Донецьку та Луганські області, українська влада ізолювала російський контингент у ПМР. Раніше живу силу та спорядження підвозили залізницею через територію України. Також, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Молдова перестала пропускати літаки, які мали б сісти на території невизнаної республіки. Проте, з 2022 року РФ використовує ПМР для провокацій. Так, наприклад, в травні 2022 року активно ширились чутки про наступ російських військових на Одещину саме з території Придністров’я. Тепер — що найближчим часом влада невизнаної республіки планує просити Москву прийняти їх територію до складу Росії.

"Придністров’я використовується РФ як класичний плацдарм для гібридної агресії. Тобто, колись було порівняння з тим, що робила Росія на теренах Українського Донбасу, окупованої частини, з тим, що було на теренах Придністров’я. Де-факто, загроза є завжди, але варто зважити ті сили, які наявні в межах Придністров’я", — додав політолог Михайло Шабанов.

Водночас, контингент російської армії, який залишається в межах Придністров’я, позбавлений сполучення. Більша його частина – це місцеві жителі, які підписали контракти з армією РФ. За загальними підрахунками, чисельність війська ПМР складає орієнтовно 15 тисяч людей. Боєприпаси, які після себе залишив Радянський союз, не проходили ревізію незалежними експертами останні кілька років.

"Придністров'я на сьогоднішній момент не є об'єктом швидких інтеграційних зусиль з боку команди Майя Сандо, президентки Молдови, на яку чекають президентські вибори і референдум стосовно вступу до ЄС, тому що її політичне становище не дуже впевнене і вона буде шукати різноманітні можливості для того, щоб продовжити власне політичне майбутнє. Але якщо вона буде зосереджуватися на реінтеграції Придністров'я, то вона отримає 300 тисяч мешканців, які жили останні 30 років на території уламка колишнього СРСР", — зазначив директор Інститут світової політики Євген Магда.

Для того, аби ліквідувати ПМР, потрібна політична воля влади Молдови. Проте ескалація дестабілізує регіон. Чи піде на це керівництво країни – відкрите питання.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області