На березі Будацького лиману на Одещині вирощують дев'ять сортів столового винограду. Господарство адаптується до змін попиту, погодних умов і викликів воєнного часу: оновлює насадження, освоює нові сорти та планує розширити переробку продукції. Чим відрізняються різні сорти винограду, який найбільше люблять в Одесі та з якими труднощами нині стикаються виноградарі — у матеріалі Суспільного.
Як розвивалося виноградне господарство
Тетяна Шмаглюченко — співзасновниця одного з підприємств по вирощування винограду у Білгород-Дністровському районі на Одещині. Разом зі своєю родиною вона займається виноградарством з 2012 року. Саме тоді, за її словами, було закладено першу ділянку площею три гектари. У 2014-2018 роках площу виноградників розширювали.
Нині господарство займає 12 гектарів. Частину старих насаджень оновлюють — замінюють сорти, які гірше себе показали або втратили попит.
Сьогодні Тетяна вирощує дев'ять сортів винограду: «Лівія», «Кишмиш Юпітер», «Кишмиш Велес», «Преображення», «Новий Подарунок Запоріжжю», «Надія АЗОС», «Августин», «Рошфор», та «Мускат Італія». Тетяна розповіла, що всі вони мають різний колір та смак. Одні краще підходять для вживання у «сирому» вигляді, інші — у вигляді вина, родзинок або пастили.
«Новий подарунок Запоріжжю»
Підходи до вирощування та реалізації для кожного сорту також свої. Наприклад, Тетяна розповіла, що «Новий подарунок Запоріжжю» добре родить, однак має особливості зберігання, тому його переважно продають в Одесі.
«Даний сорт винограду в основному реалізується для Одеси, тому що він не дуже довго лежить на полиці. Він на себе бере вологу і дуже швидко стає більш темним», — уточнила вона.
За словами Тетяни, попит на сорти також відрізняється залежно від регіону. На її думку, в Одесі більше люблять білий виноград, тоді як у західних областях та Києві частіше обирають чорні та рожеві сорти.
«Лівія»
Одним із улюблених сортів Тетяни є «Лівія». За словами виноградарки, сорт неодноразово отримував призові місця на конкурсах, які проводив Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова до початку повномасштабної війни.
«"Лівія" потребує уваги. Вона перевантажує сама себе, але при цьому дає дуже якісну й красиву ягоду мускатного смаку, дуже солодку. Вона має і красиве забарвлення, і збалансований смак при цьому. Цей сорт достатньо погано перезимував, тому частину кущів ми переформовуємо знизу. На жаль, умови попереднього року були достатньо посушливими і, відповідно, рослини не дуже якісно і гарно підготувалися для зимових контрастів температур, які ми мали», — додала жінка.
«Рошфор»
Інший сорт на господарстві — «Рошфор». Тетяна поділилася, що цьогоріч цей сорт також майже не дав товарного врожаю. Через обмеження на проведення обробок у темний час доби виноград не встигли вчасно захистити від розтріскування.
«Він достатньо хрумкий, не дуже солодкий і для ранніх сортів винограду він нормально збалансований. Тобто у нього немає дуже високих цукрів, у нього немає мускату. Це стандартний і класичний виноградний смак. Він придатний тільки для споживання у свіжому вигляді. Тому що соку в ньому майже немає. Я спробую з нього зробити пюре. Можливо, з нього буде смачна пастила», — розповіла виноградарка.
З якими проблемами стикається виноградарка
Вирощений виноград у Тетяни купують підприємці, які надалі реалізують продукцію у своїх регіонах. Частину врожаю можна придбати у магазинах Києва, в Одесі — на базарах.
Одним із головних викликів для виноградарства на Одещині Шмаглюченко називає посушливу погоду. За її словами, без зрошення, тобто штучного поливу ґрунту, виростити товарну ягоду практично неможливо.
Тетяна каже, що на роботу господарства також впливає повномасштабна війна: стало складніше знаходити працівників, зокрема тих, хто може працювати на тракторі. Виникали проблеми з логістикою, пальним і доставкою засобів захисту рослин.
«Якщо повертатися до 2022 року, то критичною була ситуація з паливом. Коли було просто неможливо заправити навіть у каністру 20 літрів дизелю для трактора, доводилося заправникам казати, що я зараз приїду на тракторі, якщо ви мені не заправите в каністру. Але це вже все якось облаштовано, подолано. Адаптувалися до всіх цих умов», — згадала Тетяна Шмаглюченко.
Ще одним обмеженням, за словами виноградарки, стала комендантська година. До повномасштабної війни обробляти виноградники могли вночі, коли це було необхідно. Тепер через заборону роботи у темний період такі процеси тривають довше.
«Обприскування замість одного-півтора дня розтягується до трьох. Ми обмежені в часі, але підлаштовуємося. Така наша дійсність», — додала співзасновниця.
«Довелося сідати за трактор»
Частину роботи на підприємстві виконує родина Тетяни. Вона уточнила, що тільки у періоди найбільшого навантаження залучають найманих працівників — зокрема під час збору врожаю та первинної обрізки винограду. У 2025 році Тетяні Шмаглюченко також довелося самостійно опановувати роботу на тракторі.
«Довелося сідати за трактор, обприскувати виноградник, вивозити врожай торік. Незважаючи на те, що колись мені батько казав, що я тебе не посаджу на трактор, він був змушений мені показати, як цим всім керувати і опановувати. Тому що за станом здоров'я йому було це дуже важко робити», — поділилася вона.
«Цей рік буде більш прибутковий, ніж попередній»
У майбутньому підприємство планує оновлювати виноградники та висаджувати нові сорти. Зокрема, близько гектара колишніх насаджень уже розкорчувалиРозкорчування — це видалення залишків коріння, чагарників та дрібнолісся з ґрунту після зрізання дерев. Цю роботу виконують для підготовки земельної ділянки до будівництва, посадки нового саду чи посіву сільськогосподарських культур.. На цій ділянці планують висадити технічні сорти винограду для виробництва крафтового вина.
Також господарство хоче відновити доставку винограду поштою — планують продавати бокси вагою чотири-п'ять кілограмів. Серед напрямів переробки розглядають виробництво пастили, родзинок та мармеладу. Для цього очікують на обладнання, зокрема вакуумний випарний котел.
«Я сподіваюся, що цей рік буде більш прибутковий, ніж попередній, тому що я оцінюю якість врожаю значно вищою, ніж була у 2025 році. Наше розміщення біля моря і лиману дозволило нам спокійно пережити весняні заморозки, які були критичними для багатьох регіонів. Але не всі сорти винограду у нас будуть доступні до продажу, тому що не всі мають товарну якість», — додала вона.
Тетяна також зазначила, що важливо любити справу, якою займаєшся. Для неї виноградники — це більше хобі, ніж повноцінний бізнес. Втім, саме від роботи з ними вона отримує найбільше позитивних емоцій.
«Виноград — це культура, яка відгукується на догляд та увагу. Коли ви вчасно робите всі операції, ви отримуєте гарний врожай. Він буде і красивим, і смачним, і затребуваним на ринку», — поділилася вона.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області