Від педіатра до командира роти "Гонор": історія військового Олександра Ябчанки

У березні 2024 року колишній педіатр та речник Міністерства охорони здоров'я Олександр Ябчанка, який від початку повномасштабної війни захищає Україну, став командиром роти "Гонор" батальйону "Вовки да Вінчі". Зараз чоловік завершує реабілітацію після поранення та планує повернутися на фронт.

Про бої, поранення та плани на майбутнє Олександр Ябчанка розповів Суспільному.

Олександр Ябчанка народився на Закарпатті, а більшу частину життя прожив у Львові та працював лікарем-педіатром.

"Це робота з дітиськами. Окрім того, що діти загалом приємні персонажі, тут ще з медичної точки зору є така історія: діти краще відновлюються за дорослих, ну це природна історія, тому ти бачиш результати своєї роботи. Також вони ростуть на твоїх очах", — розповідає Олександр Ябчанка.

У 2018 році Олександр став речником Міністерства охорони здоров’я та допомагав впроваджувати медичну реформу. У перший день повномасштабного вторгнення чоловік разом зі своїми побратимами з часів Революції Гідності пішов добровольцем захищати країну.

"Тоді ми були скоріше як група "Гонор", бо ми не були в жодній структурі, це були чисті добровольці. Ми не мали ще формалізованої домовленості з державою, але ми воювали за цю країну з першого дня повномасштабного вторгнення, дехто з хлопців мав досвід війни ще з 14 року", — говорить командир роти.

Захисник брав участь у боях за Київ, Херсонщину, а також в контрнаступі на Харківщині. У серпні 2023 року він отримав важке поранення.

"Нога і плече, там 2 осколки. В плечі осколок так і залишився, я вже, мабуть, з ним і буду жити, а от з ногою було складніше, тому що осколок на виліт, але він зробив мені два переломи стегнової кістки. Зце було під Синьківкою, це за Куп’янськом, я був за дві години на операційному столі в Харкові", — каже військовослужбовець.

Зараз командир готує новобранців до служби та проходить ВЛК. Наприкінці січня у Львові запрацював перший рекрутинговий центр батальйону "Вовки Да Вінчі".

"Чим хороший рекрутинг — тебе ніхто ні до чого не змушує. Ти прийшов, побалакав, пішов подумав додому. Вирішив, що хочеш трошки дізнатися більше, поїхав до нас, де відбувається тренування, провів час в тій атмосфері, познайомився з тими людьми, з якими потенційно будеш воювати, бо я не знаю, що може бути важливіше, ніж люди з якими ти воюєш", — говорить Олександр Ябчанка.

За словами чоловіка, аби заохотити людей, він проводить зустрічі, де і розповідає про роботу батальйону та війну. Після завершення реабілітації Олександр Ябчанка планує знову повернутися на фронт.