Зерно з господарства в Новоукраїнському районі. Зерно. Фото: Суспільне Кропивницький

Усі три з половиною тисячі господарств Кіровоградщини завершили збирати озимі культури на полях. Зібрали понад два мільйони тонн зерна, як і торік. Про це розповіла Суспільному керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. Що роблять на Кіровоградщині з врожаєм?

Цього року на Кіровоградщині посіяли менші площі озимих культур. У 2022 році було 440 тисяч гектарів. Цього року — 395 тисяч. Але зерна зібрали так само через зростання середньої врожайності. Вона цього року становить 44 центнери з гектара.

Чи продають українське зерно у 2023 році за кордон

Ситуація з продажем українського зерна за кордон критична, говорить трейдер з Одеси Володимир Кошельник. Морські шляхи не захищені, бо Росія розірвала "зернову угоду". "Шляхами солідарності" — залізницею, автодорогами й річками — зерно не встигають вивозити. Окрім того, п'ять сусідніх країн Євросоюзу заявили про бажання продовжити заборону на імпорт українського зерна.

"Я вже не говорю про ситуацію на Дунаї й на "великій воді", у великих портах Одеси. Тобто "шляхи так званої солідарності" — немає цих шляхів. Могла б бути краща ціна, могла б бути дешевша логістика. За всі ці атаки й ризики платить, на жаль, український аграрій. Його продукція мала б коштувати на порядок більше".

Нині Україна виробляє втричі більше агропродукції, ніж її споживає. На думку Володимира Кошельника, найефективніше було б продавати збіжжя водними шляхами. Для цього у річкових портах – на Дунаї – необхідно нарощувати обсяги відправлення зерна. А море потребує захищеного "зернового коридору".

Якщо не продавати зерно за кордон, то що з ним робити в Україні

Перероблення зерна повинне стати альтернативою продажу за кордон. Про це говорить керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. З її слів, в області зайняті переробленням 249 підприємств. З них 150 — зерновими. Є українські й міжнародні програми, якими можна скористатися.

"Минулого року Уряд започаткував програму "єРобота" і "Власна справа". Програма передбачає виділення грантів на розвиток переробки. До восьми мільйонів гривень можна отримати юридичній особі для закупівлі обладнання й запровадження нових технологій. Також є міжнародні фонди. Від USAID AGRO програма підтримує переробників в плані надання їм обладнання".

Що роблять з зерном фермери на Кіровоградщині

У Новоукраїнському районі розташоване господарство Миколи Макодзеби. Там жнива завершили три тижні тому. Урожайністю керівник задоволений.

"Урожайність цього року хороша. Пшениця дала десь 81 центнер на круг (81 центнер з гектара — ред.). Озимий ячмінь – 74. Якщо ми раніше три тонни молотили, то зараз у два рази більший урожай іде з поля".

Зібране не продають, бо не влаштовує ціна.

"Такого року ще, як цей рік, не було, – говорить Микола Макодзеба. – Ми ще жодної зернини не продали. Якщо у нас пшениця була раніш до дев’яти тисяч гривень за тонну, то сьогодні вона в чистому вигляді десь чотири з половиною, максимум п’ять тисяч. Це сортова. У нас такої десь тонн 700. Якщо ми не будемо продавати це, то настане час, коли ми не зможемо платити заробітну плату".

Виходом стало перероблення збіжжя. Воно упродовж повномасштабної війни збільшилося вдвічі. На крупорушці та млині переробляють 30 % врожаю, каже директор переробної бази Віктор Лапа.

"Переробляємо приблизно 500 кілограмів зерна за годину. Виготовляємо пшеничну, ячну, кукурудзяну, перлову крупи, горох і пшоно. Переробка забезпечує також своєчасну виплату заробітної плати. Ми реалізуємо продукцію населенню, забезпечуємо пайщиків".