Морські порти в Україні не працюють. Куди дівати врожай, який зібрали на полях Кіровоградщини

Фермер з Кропивницького району Григорій Мізецький на полі. Фото: Суспільне Кропивницький

40 господарств Кіровоградщини завершили збирати озимі пшеницю, ячмінь і горох. Усього жнивують 3500 господарств, розповіла Суспільному керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. Каже, нині проблема українських аграріїв – куди дівати зібране. З 22 липня 2022 року діяла зернова угода між Організацією Об’єднаних Націй, Туреччиною, Україною і Росією про морські коридори для вивезення українського зерна. 17 липня 2023 року Росія вийшла з угоди й розпочала обстріл українських портів.

Морські порти не відвантажують українське зерно. Це впливає і на те, що немає куди діти зібраний урожай, і на формування цін, каже Валерія Фурманова.

"Усе це впливає на ситуацію у цілому. В області споживається десь 10% всього зібраного врожаю. Вся решта йшла на реалізацію. Це зернові – пшениця, ячмінь, кукурудза".

Яка ситуація у фермерських господарствах

Новоукраїнський район

Керівник фермерського господарства з Новоукраїнського району Володимир Волошановський хвилюється, що не буде куди продати зібране.

"Пшениця буде зібрана й складена у складах, але на сьогодні, як ми всі знаємо, зернова угода закрита, реалізації пшениці практично немає. А це означає, що це буде недоплата до податків, несплата паїв, невиплата заробітної плати".

Пшениця на полях фермерського господарства, яке очолює Володимир Волошановський. Фото: Суспільне Кропивницький

На складі є 300 тонн пшениці торішнього врожаю. Фермер його не продав через незадовільну ціну. Чекав, що буде дорожче.

"У лютому пшениця у Миколаєві була десь приблизно сім тисяч гривень. Потім стала шість, п’ять, і, зараз маємо інформацію, порти закриті, і практично її ніхто не приймає".

Також на складі зберігають озимий ріпак.

"Це достатньо вигідна культура, яка забезпечить фінансами господарство. Але п’ять хвилин тому я зателефонував, щоб дізнатися, що сьогодні робиться. У п’ятницю оголосили ціну 14 800. Тобто тоді ріпак мав тенденцію зросту у ціні", – каже Володимир Волошановський.

Ріпак на складі у фермерському господарстві, яке очолює Володимир Волошановський. Фото: Суспільне Кропивницький

Нині, зі слів фермера, трейдери відмовляються купувати ріпак і пшеницю. Вихід один – чекати, поки відкриються порти.

"Дай Боже, відкриється сухопутний коридор. Європейська угода відкриється, яка закрита до 15 вересня, і все буде нормально. Підемо сухопутним шляхом".

Нині в цьому господарстві збирають озиму пшеницю. Працюють два комбайни. Механізатор Рустам Авраменко минулого тижня повернувся з фронту.

"Я прослужив на фронті, захищаючи нашу неньку Україну, рік і чотири місяці. Зараз звільнився й повернувся на свою рідну землю. І зараз дуже задоволений працювати механізатором на цій землі, яку захищав".

Кропивницький район

Фермер з Кропивницького району Григорій Мізецький вирощує озиму пшеницю, соняшник і сою.

"Якщо порти не прийматимуть зернові, то, звичайно, їх немає сенсу сіяти, тому що ніде реалізовувати. Якщо навіть у цьому році було де реалізовувати, то треба було возити в Ізмаїл на відстань 700 кілометрів. І перевезення, і логістика займає майже половину вартості пшениці".

У господарстві, яке очолює Григорій Мізецький, збирають пшеницю. Збір врожаю. Фото: Суспільне Кропивницький

Зібране зберігають у зерносховищі, яке розраховане на дві тисячі тонн збіжжя.

"Завезли вже 1100 тонн озимої пшениці. Її немає куди реалізовувати, і ціни такі, що це збиток для господарства. Тому ми найближчим часом закладаємо на зберігання. Останні роки ми продавали за ціною від семи до дев’яти тисяч. На сьогодні дорожче, ніж п’ять тисяч, ніхто не дає", – сказав Григорій Мізецький.

Думка економістки й трейдера

Валерія Фурманова каже: те, що можна, будуть переробляти.

"Соняшник переважно переробляється в Україні. У нас вистачає потужностей для перероблення соняшника. А така культура, як ріпак, їде у Європу. Зараз будемо орієнтуватися виключно на збереження і запровадження переробки в Україні".

Валерія Фурманова радить аграріям користуватися державною програмою з фінансуванням до восьми мільйонів гривень і міжнародною програмою "USAID – Агро” для започаткування переробного бізнесу, бюджет якої 380 мільйонів доларів США.

Жнива на полі господарства, яке очолює Володимир Волошановський. Фото: Суспільне Кропивницький

Внутрішня переробка не врятує ситуацію, вважає трейдер з Одеси Володимир Кошельник.

"Вартості не буде. Не буде ринку. Внутрішнє споживання – у нас лише одна десята. Хлібопекарні й млини – це теж одна десята. Звичайно, вони куплять за ту ціну, яку поставлять. Але це не ринок".

Пшеницю і ячмінь невигідно возити сушею на великі відстані, каже трейдер.

"Ніякої економічної складової перевезення товару транзитом в далекі країни немає. Дорогі культури – ріпак, сою, соняшник – ми можемо повезти в Німеччину і далі. Дешеві культури ми могли возити лише в країни, з якими мали спільний кордон. Зараз вони закрилися. Вони не хочуть купувати, тому що ми порушуємо їхній внутрішній ринок. Нам потрібен або працюючий зерновий коридор (через морські порти – ред.). Або працюючі Дунайські порти".

За словами Володимира Кошельника, очікують домовленостей на рівні уряду України та країн Дунайського регіону про вивезення українського зерна.