У Кропивницькому вшанували пам'ять жертв політичних репресій. Містяни зібрались біля пам’ятного знаку "Борцям за волю України – жертвам політичних репресій", поклали квіти та запалили лампадки.
Про це Суспільному розповів керівник пресслужби Кропивницької міськради Сергій Якунін.
Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк відслужив панахиду.
"Сьогодні знову Росія намагається повторити свій злочин. Проте ми боремося, пам'ятаючи про ці жертви. Важливо, щоб наш народ усвідомив, що треба спілкуватися своє мовою, розвивати свою культуру і пам'ятати про ті муки, які українці перенесли за бажання берегти своє і бути собою", – сказав владика Марк.
Дерева у сквері біля пам’ятника пов’язали білими рушниками. Це символ тих невинних душ, які були закатовані й замордовані за свої проукраїнські, національні, патріотичні погляди. Також квіти до пам’ятної дошки поклали воїну Української повстанської армії Семену Сороці.
Народився Семен Сорока 1927 року у селі Кричильську Рівненської області. В 11 років вступив у ряди Української повстанської армії, був зв’язковим. У 1952 році його заарештували та вислали у Сибір. Додому повернувся через сім років. У 89 років Семен Сорока намагався потрапити в зону проведення Антитерористичної операції, не пройшов за віком. Помер він у Кропивницькому 21 листопада 2017 року.
Як розповідав Суспільному голова Кіровоградського обласного товариства політичних в'язнів та репресованих Віктор Полтавець, у 1937-1938 роках радянська влада переслідувала державних та інтелектуальних лідерів України, репресувала українське селянство, творчу еліту й духовенство, а також тих, хто служив комуністичній партії.
Що відомо про День пам'яті жертв політичних репресій
Це щорічний національний пам'ятний день в Україні, який відзначають, відповідно до президентського указу від 21 травня 2007 року. За інформацією, опублікованою на сайті Українського інституту національної пам'яті, кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей розстріляли, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами комітету державної безпеки, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
"Великий терор" – масштабна кампанія масових репресій, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. За період "Великого терору" на території Української радянської соціалістичної республіки засудили 198918 людей, з яких майже дві третини – до розстрілу. Інших відправили до в`язниць та виправно-трудових таборів.
Одним з символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними — від 15 до понад 100 тисяч людей, закатованих під час допитів або розстріляних у позасудовому порядку органами Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) у Києві.
Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт "спеціального призначення" – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД протягом 1937-1941 років.