Клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕКМедико-соціальна експертна комісія Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра розглядали сьогодні, 28 жовтня, під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Суд оголосив перерву у слуханні до 29 жовтня.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного Олександра Кулібаба із зали суду.
За її словами, адвокат Пошиванюк клопоче про повернення обвинувального акту на опрацювання до прокуратури. Він сказав, що, на його думку, обвинувальний акт містить суперечності і не відповідає дійсності через зазначені у ньому суми: «Обвинувальний акт містить умисні або технічні помилки. Не враховані джерела доходів Тетяни Крупи».
Кореспондентка Суспільного розповіла, Пошиванюк зазначив, дохід від приватних підприємствЙдеться про підприємства, діяльність яких — виробництво і продаж сонячної енергії. родини Круп становить 172 мільйона гривень за рік, документи про це подавали до прокуратури.
«В обвинувальному акті не уточнено три важливі складові: час, місце та спосіб набуття активів. Там написано "не встановлений час, у не встановленому місці...". Наприклад, Тетяна Крупа передала синові 540 тисяч доларів, але не вказано в акті, як вона їх до того набула», — пояснив Пошиванюк.
За словами кореспондентки Суспільного, адвокатка Костинюк сказала, що, на її думку, в обвинувальному акті є припущення і загальні формулювання: «Відсутній опис обʼєктивної сторони, сумбурно викладена інформація про субʼєкта обвинувачення. В акті не зазначено, чи Тетяна Крупа набула кошти під час депутатства, чи будучи лікарем».
Кореспондентка Суспільного розповіла, адвокат Гончарук під час свого виступу сказала, що підтримує позицію колег.
Нагадаємо, 21 вересня у Вищому антикорупційному суді відбулося перше підготовчеПідготовче засідання — це початкова стадія судового процесу, під час якої суд перевіряє можливість призначення справи до судового розгляду по суті, уточнює вимоги сторін та визначає порядок доказування. засідання у кримінальній справі щодо колишньої очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, а також її чоловіка Володимира і сина Олександра після того, як обвинувальний акт передали до ВАКС. Їх обвинувачують у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Під час засідання захист подавав декілька клопотань, зокрема, про передачу справи до Хмельницького міськрайонного суду і відвідВідвід судді — це дія, за допомогою якої учасник судового процесу вимагає заміни судді через його можливу упередженість або зацікавленість у результаті справи. судді.
25 вересня у ВАКС відбувся розгляд клопотання захисту про відвід судді Дениса Коваленка. Його не задовільнили.
28 вересня в Апеляційній палаті ВАКС розглянули клопотання про передачу кримінальної справи до Хмельницького міськрайонного суду. Його не задовільнили.
29 вересня у ВАКС відбулося засідання, під час якого Володимиру та Олександру Крупам дозволили брати участь в наступному засіданні, перебуваючи за кордоном, в режимі відеоконференції. Крім того, вдруге було подано заяву про заміну судді.
1 жовтня ВАКС вдруге не задовольнив клопотання про зміну судді Дениса Коваленка, який веде кримінальну справу.
2 жовтня відбулось засідання, під час якого прокурор клопотав про продовження строку дії обов'язків для Тетяни Крупи, які вона мала виконувати після внесення застави сумою 20 мільйонів гривень до 7 жовтня. Суд пішов до нарадчої кімнати до 5 жовтня. Тоді суд всьоме продовжили строк дії обов'язків Тетяні Крупі на два місяці до 5 грудня.
6 жовтня захист Тетяни Крупи просив змінити їй запобіжний захід, зменшивши суму застави, розмір якої становив 20 мільйонів гривень. 7 жовтня суд не задовольнив клопотання.
12 жовтня захист клопотав про розгляд справи колегією суддів, його не задовольнили, а також — про зменшення суми застави на три мільйони гривень, тоді це прохання теж не задовольнили. Суд надав учасникам час до 19 жовтня для письмового подання клопотань.
21 жовтня захисник Олександра Крупи Костенюк просив про закриття кримінального провадження через закінченням строкуЗакриття справи через закінчення строків розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України передбачає закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру) — це спосіб припинити кримінальне переслідування, якщо правоохоронці не вклалися у визначений час.Справу заборонено закривати на цій підставі, якщо людину підозрюють у тяжкому (незаконе збагачення належить до таких) чи особливо тяжкому злочині проти життя та здоров'я особи. досудового розслідування. Суддя Денис Коваленком не задовольнив клопотання.
Тетяна Крупа обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209ч. 2 ст. 209. Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхомСанкція статті передбачаж покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 2 ст. 366-2ч. 2 ст. 366-2. Декларування недостовірної інформації.Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5Стаття 368-5. Незаконне збагаченняСанкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України (ККУ).
Чоловіка і сина Тетяни Крупи обвинувачуються у вчиненні таких кримінальних правопорушень: один — за ч. 5 ст. 27Стаття 27. Види співучасників5. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення. і ч. 2 ст. 209 ККУ (пособництво у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом), інший — за ч. 2 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації), за ч. 5 ст. 27 і ст. 368-5 (пособництво у незаконному збагаченні) ККУ.
Що відомо про справу Тетяни Крупи
4 жовтня 2024 року Державне бюро розслідувань (ДБР) заявило про викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи та її сина Олександра. Олександр обіймав керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду на Хмельниччині.
НАЗК повідомило, що завершило перевірку декларації за 2022 рік Олександра Крупи. Виявили, що він задекларував недостовірні дані на понад 44 мільйони гривень. Щодо виявлених фактів склали висновки за ознаками статті 368-5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366-2 (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) ККУ та скерували їх до НАБУ.
Під час обшуків у сім'ї Крупи знайшли готівкою майже 6 млн доларів, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у шафах, шухлядах, нішах. 93 тисячі доларів і 2 тисячі євро знайшли у робочому кабінеті Крупи.
Правоохоронці виявили, що родині чиновників належать 30 об'єктів нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітних авто, корпоративні права на 48 млн грн, готельно-ресторанний комплекс на майже 3 тис. метрів кв. в одному із парків Хмельницького. За кордоном — нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках — майже 2,3 млн доларів.
Всі ці статки вони не внесли до своїх щорічних декларацій.
7 жовтня 2024 року Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Тетяни Крупі у вигляді тримання під вартою із заставою у 500 млн 1528 гривень.
Тетяну Крупу затримали за статтею 368-5 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. За даними слідчих, вона оформлювала фіктивну інвалідність чоловікам, які намагалися уникнути військової служби.
Згодом у ВАКС зазначили, що Тетяну Крупу, крім незаконного збагачення, підозрюють у декларуванні недостовірної інформації. Крупу утримували у київському слідчому ізоляторі.
16 жовтня справу передали в НАБУ. ВАКС наклав арешт на вилучені кошти Крупи.
Суд кілька разів продовжував тримання Крупи під вартою. З початкової суми застави у 500 мільйонів сума застави зменшилась до 20 млн грн.
4 вересня 2025 року суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) змінив Тетяні Крупі запобіжний захід. Замість тримання під вартою їй призначили заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Рішення пояснюється тим, що сукупний термін тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати 12 місяців. Суд визначив низку вимог, зокрема носіння електронного браслету.
Того ж дня, після 11 місяців перебування під вартою, Крупу випустили. За неї мали внести заставу упродовж п'яти днів, проте за цей термін цього не зробили. Заставу внесли 11 вересня 2025 року.
Наприкінці жовтня 2025 року НАБУ й САП завершили досудове розслідування за підозрою Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. За версією слідства, вона незаконно збагатилася на 160 мільйонів гривень, залучивши до схеми своїх рідних.
5 жовтня 2026 року Тетяні Крупі всьоме продовжили строк дії обов'язків.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
