Механіки логістичного підрозділу 111-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ на позивні "Цвях" та "Механік" ремонтують техніку, яка вийшла із ладу. Лагодять від танків і броньованих машин до вантажівок і легковиків. Працюють, говорять, як поблизу зони бойових дій, так і в тилу. Розповідають, що почуваються трохи лікарями: бойові ураження машин схожі на поранення, а амортизаційні — на вікові хвороби людей.
Про те, що найскладніше в ремонті військової техніки, які найцікавіші екземпляри доводилося ремонтувати, а також свої особисті історії — бійці-майстри розповіли Суспільне Донбас.
У ремонтному підрозділі служать люди різного віку й досвіду. Антонові 32, був власником СТО. Народився у Чернігові, жив у Харкові. Втратив дім.
"У Чернігові прилетів "Смерч" прямо у стіну дому, тобто — діра така, два метри окружністю. І в Харкові теж квартира згоріла. Ні там, ні там дому не залишилося, довелося спершу бути волонтером, допомагати нашим військовим, а потім і самому стати військовим. Бо хто, як не ми?", — розповідає Антон.
Тепер Антон має позивний "Цвях" і служить у логістичного підрозділі 111-ї окремої бригади ТрО.
"Зараз у нас в роботі Mercedes Sprinter — це машина, яка возить буквально все: від звичайної води до БКбойовий комплект. Тобто машина у нас — це універсальна "робоча конячка", виконує різноманітні завдання, їздить по не тільки по всій Україні, по всій лінії фронту ця машина вже була", — пояснив військовослужбовець 111 окремої бригади ТрО ЗСУ Антон "Цвях".
Антон з товаришами працюють як у тилу, так і неподалік фронту — за 3-5 кілометрів. Ремонтують не тільки легковики, а й вантажівки, броньовані машини, танки.
"Була цікава ситуація, треба було на танку зробити протидроновий захист. Хлопці трошки не підрахували з габаритами танку, погнули цей захист, з'їздили, відремонтували, все зробили", — розповідає Антон.
"Зараз основні пошкодження бойових машин — це більше поломки через підриви, дрони, боєприпаси — вибухові травми машини. Якщо провести аналогію, це є бойове поранення машини", — говорить механік на псевдо "Цвях".
На ремонт одиниці техніки, кажуть механіки, зазвичай йде від пів дня до місяця. До машин ставляться, як до бойових побратимів, дають імена.
"Є у нас машина, її називають "Лисичанка", тому що вона з Лисичанська. Кожен водій сідає за машину і називає її по-своєму. Хтось називає "гниле корито", а хтось — "моя ластівка", — говорить "Цвях".
Напарник і побратим Антона — Сергій на позивний "Механік" — показує ще одне авто з так званим "бойовим пораненням".
"Ця машина брала участь у бойових діях, тобто вивозила хлопців на "нуль". Так вийшло, що поруч полягали міни — і кинуло. Якщо є всі запчастини, то для мене це на 12-15 днів. Я її сам можу зробити", — пояснює Сергій "Механік".
Найбільше, зізнається Сергій, любить лагодити машини своєї юності — яким 30 років.
"Нива", ЗІЛ, "ГАЗОН" — це мої машини, я на них виріс, я вмію їх робити. Це для мене — що вам пиріжок зліпити", — каже Сергій.
Сергій із Дніпра, понад 30 років пропрацював водієм. Він тут — найстарший. Чотири місяці — до 60-річчя. Живе — думками про рідних і перемогу.
"Далеко від родини — в Україні війна йде. Хтось повинен захищати рідну мати — Україну. Я тут виріс. Тут мої батьки поховані. Я не хочу, щоб російські танки розверталися на могилах моїх предків", — зазначив Сергій.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.