Близько 17 тисяч людей, з них чотири дитини, залишаються жити у прифронтовій Костянтинівці Донецької області. Щодня російські війська обстрілюють місто авіабомбами, з артилерії — руйнують багатоповерхівки, приватні будинки та соціальні установи. За три дні, з 21 по 23 січня, скинули на місто понад 25 авіабомб. З міркувань безпеки у Костянтинівці діє посилена комендантська година з 15:00 до 11:00. За чотири години вдень люди мають встигнути прибрати в розбитих ударами РФ оселях, купити їжу та набрати воду — централізоване водопостачання з перебоями.
Чи встигають та як живуть у прифронтовому місті на Донеччині — у репортажі Суспільне Донбас.
Об 11:00 закінчується комендантська година та до 15:00 люди можуть перебувати на вулиці.
Коли після обстрілу в місті зникає електроенергія, магазини та аптеки вмикають генератори.
Працює місцевий ринок, продають: м'ясо, яйця, фрукти, овочі. Містяни йдуть за покупками попри небезпеку обстрілів.
"Страшно, але треба хоча б хліба купити. Ось я одна. Страшно — не страшно, а треба йти. А що робити? Куди нам подітися?", — говорить жителька Костянтинівки Людмила.
Андрій — з сусіднього села, торгує на ринку домашньою ковбасою. Говорить, поки їхати з громади не планує.
"Є люди, продовжуємо. У місті ще, гадаю, тисяч десять є населення. Зараз скрізь обстрілюють", — каже продавець Андрій.
Біля банкоматів — черги: люди прагнуть встигнути зняти гроші, доки не почалась комендантська.
"Світла немає. Оце стоїмо чекаємо з моря погоди", — каже місцева жителька.
В місцевому "пункті незламності" людям видають гарячі обіди, гуманітарну допомогу, одяг.
"Важко живеться. Перебої з електроенергією, водою, опаленням. Тяжко живеться, банки виїхали", — розповідає житель Костянтинівки Віталій, що прийшов за "гуманітаркою".
У місті працює кілька точок видачі безкоштовної питної води. Люди приїжджають на велосипедах, з тачками, щоб зручно було везти пляшки з водою.
"Ми нагорі, у нас вода там не доходить. Район ще до повномасштабного (вторгнення — ред.) без води. Звичайно страшно, а що робити? Воду ж треба брати", — говорить жителька Костянтинівки Тетяна.
"Не було майже місяць води, днів 20 точно не було. Вчора не було й позавчора. Вчора ввечері дали, правда, дякую. Вода — годину, хіба щось зробиш за годину?", — каже жителька Костянтинівки Тамара.
Поруч розбирають завали в пошкоджених будинках. Цей район російські війська обстріляли 20 січня. В десятиповерхівках вибиті вікна, розбиті балкони. Люди шукають вцілілі меблі.
Лариса розповідає: живе вдвох з сином, забити вікна грошей немає — живе так, закрила ковдрами. Матеріали для швидкого ремонту жінка отримала, але лагодити нікому.
"Досі ми по морозу з відчиненими вікнами, я OSB отримала, а де гроші брати забити? Ганчірками позатуляли і плівкою, тепер чекатимемо хто OSB приб'є подешевше. Ставлять такі ціни, думають, що тут всі багаті живуть. Хто, що відповідає, хто каже тисячу за вікно, хто 500", — каже жителька Костянтинівки Лариса.
В місті залишаються 16 800 людей, з них чотири дитини, повідомили телефоном в Костянтинівській військовій адміністрації. Примусова евакуація родин з дітьми триває.
Обстріли Костянтинівки: що відомо
21 січня, як повідомив начальник МВА Горбунов у Facebook, армія РФ завдала десять авіаударів по місту, менш як за двадцять хвилин, з 11:49 до 11:57.
Понад 25 бомб за три дні та чотири "вільні" години на добу: як встигають у справах жителі Костянтинівкии ФАБ-250, артилерією та дроном, повідомили на сайті поліції Донеччини.
Чотири авіаудари завдали окупанти 23 січня, повідомив начальник МВА Сергій Горбунов. Окрім цього, двічі били по місту з артилерії та атакували безпілотником. Дві людини загинули, дві поранені.
Щонайменше два авіаудари окупанти завдали 23 січня близько 4:20. Внаслідок масованих обстрілів загинув мирний житель, ще вісім цивільних осіб отримали поранення. Пошкоджені дев'ять багатоквартирних і 18 приватних будинків, 18 господарських приміщень, 25 гаражів, 13 цивільних авто, дві адмінбудівлі, кафе, котельню, сім ліній електропередач, шість газопроводів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.