У Білицькому Покровського району наразі залишаються близько семи тисяч жителів. Попри те, що фронт за два десятки кілометрів, когось тримає робота, когось — бажання, попри все, залишатися в рідному домі. "Бахкає частіше, але віримо, що наші хлопці нас вбережуть", — говорить один з героїв репортажу. Як живе місто під постійну канонаду — у матеріалі Суспільне Донбас.
З трьома онуками гуляють Олег і Світлана. Данилові — вісім років, двійнятам Максиму і Микиті — два.
Виїжджати, каже чоловік, не планують, поки є робота. Дружина і донька працюють на залізниці, він — зварювальником на водоканалі.
"Багато друзів у мене воюють. Раніше бригада була 8-10 чоловіків, зараз — троє. Кожен має бути на своєму місці. А якщо не будемо один одного підтримувати — підемо тоді в Росію рабами. А так цього ніхто не хоче. Тримаємось ще, а виїжджати "циганським табором" — де ми потрібні?", — говорить житель Білицького Олег.
Не збирається виїжджати й 84-річна Фруза.
"Хворію, навіть сильно. Але тримаюсь, ходжу. А якщо буду лежати — винесуть вперед ногами. Дім є дім. Що буде — то буде. Яка моя участь то й буде. Чи швидше померти, чи бахнуть. Бахкають останнім часом добре. Коли вони вже набахкаються, ідіоти", — каже жителька Білицького Фруза.
Віталій три дні як виїхав — до Білицького з Покровська. Каже, для нього тут — незвично тихо.
"Мікрорайон Лазурний. Прилетів осколок у вікно. Сидів би там… А коли вийшов, воно прилетіло. Це була остання крапля мого терпіння. Речі змогли забрати — телевізор і ноутбук. Далі — не знаю що. Померти хочеться, чесно кажучи", — каже переселенець з Покровська Віталій.
Біля будинку культури — місцеві набирають питну воду.
"Гарна, з колодязя. Свердловина та очищення", — говорить житель Білицького Євген.
"Діти навчалися, онуки бігали. А тепер — куди все поділося, де воно? У нас у всіх одне бажання. Навіть не потрібно і питати", — каже жителька Білицького Лідія.
За даними Добропільської міської військової адміністрації, до фронту звідси близько 23 кілометрів.
"Чутно дуже. Дай Боже, все буде добре. Хлопці наші бережуть нас. Дай Боже їм здоров'я", — зазначив житель Білицького Іван.
Начальник Добропільської МВА Віталій Головатенко розповідає, всі комунальні служби в місті працюють у штатному режимі.
"Всі комунальні служби працюють у штатному режимі. У місті є, світло, вода, теплопостачання. Аптеки та продуктові крамниці працюють. Відділення банків працюють, людям надаються послуги. За останній місяць 2024 року евакуювались 9 осіб, за останній тиждень — чотири. Це саме ті люди, які звернулись до військової адміністрації Добропілля. Також люди виїжджають самі", — розповів заступник начальника Добропільської МВА Віталій Головатенко.
За словами Віталія Головатенка, наразі у Білицькому близько семи тисяч жителів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.