30 людей залишаються жити у прифронтовому селі Щурове Лиманської громади Донеччини. Це вдесятеро менше, ніж було тут до повномасштабної війни. 2022 року населений пункт пережив окупацію, а зараз потерпає від обстрілів армії РФ. У селі, яке було курортом з десятками турбаз та дитячих таборів, вже майже три роки немає електрики, не працює аптека, не ходять автобуси.
Як пристосувалися до життя місцеві, хто й чому залишається в селі — репортаж Суспільне Донбас.
Від будинку — самі руїни: історія Івана
У Щуровому поблизу Лимана Донецької області після російського обстрілу від будинка Івана Лобачева залишилося саме каміння. На руїнах того, що колись було його оселею, чоловік розказує як загинула його мати. Говорить: це сталося у вересні, прилетіла авіабомба.
"Що не погоріли, я повідкопував речі з руїн. Біля пічки ліжко стояло, тут мати лежала. Я якраз в метрі заходив. Тільки чую над головою: трісь! Розсіялася курява ця. Дивлюся: немає ні стін, нічого. Ліжко, де мати лежала — куча цеглин. Я: мамо, мамо, ти жива? Нічого", — згадує житель Щурового Іван.
Серед руїн — погріб, у якому чоловік з 77-річною матір'ю пережили російську окупацію у 2022 році.
"Ми з матір'ю в ньому три місяці сиділи. Тому що росіяни тут були три місяці, з червня. Постійно міни, вибухи", — згадує Іван.
А ще чоловік пам'ятає, як російські солдати, що стояли в селі погрожували йому розстрілом.
"Ану стій, зараз коліна прострелю, на коліна становись" — той бурят. "Зараз, каже, застрелю". Я перехрестився. А той другий каже: "Та ладно, заспокойся", — згадує чоловік.
Зараз, говорить Іван, він облаштував під житло розбитий сусідський флігель. З ним — двоє котів. Електрики в селі — немає.
"Заряджаю павербанк в магазині, до Дениса ношу. Зранку встав, розтопив, води нагрів. Їсти — "гуманітарку" дають. Та садив трошки. Кури були — погоріло все, звичайно", — розповідає місцевий.
З евакуації додому: як вечори під свічкою проводять місцеві
На цій вулиці живе ще одна мешканка — Софія Тихоненко. Як розповіла жінка, хату вона топить дровами, вечори проводить зі свічкою. До найближчого міста Слов'янська — зняти пенсію та купити ліків — 40 кілометрів, автобуси не ходять.
"Вже, як дикуни, живемо. Звикли. Тільки стемніло — в хату. І сидимо. Якби ж нам хоч раз в місяць давали який-небудь автобус. Ми ніде не буваємо, нічого не бачимо, не чуємо. Транзистор — і все", — каже жителька Щурового.
У новорічну ніч, ділиться жінка, десь близько йшов бій.
"Сиділи й плакали. О пів на третю ночі це було. І куди ти підеш? Кажуть: "готуйте документи, щоб тікати". А куди тікати? Страх є страх. П'єш ліки, заспокійливе, валеріанку", — ділиться жінка.
Та додає, що виїздити з рідного села вона не збирається. В евакуації вже була.
"Місяця чотири, мабуть, були, повернулися. В мене мамі було 95 років. Вона додому просилася. Що я буду, де… І кому ми де потрібні? Так, мабуть, як і всі, сподіваємося на гарне життя, на перемогу. Хочу вдома бути, якщо буде наша влада", — говорить Софія.
Армія РФ зруйнувала курортне Щурове на Донеччині
Сільський голова Анатолій Кличков каже: до повномасштабного російського вторгнення Щурове було курортом, сюди приїздили на відпочинок сотні людей.
Під час російського вторгнення з понад 300 мешканців залишилися 30, решта — повиїздили. Через пошкодження в селі третій рік немає електроенергії, полагодити не обіцяють.
"Пояснення: через бойові дії є необстежені ділянки, котрі треба обстежити, щоб протягти світло. Є генератори, ліхтарики, свічки. Ніби все", — каже староста села Анатолій Кличков.
У селі працює одна крамниця, раз на тиждень приїздить пошта, лікаря — немає.
"Якщо хтось захворів, звертаються, намагаюся відвозити, входити в становище. Якщо їду в місто, я про це всім повідомляю, везу туди, вони там свої справи роблять: хто — в банк, хто — на ринок", — говорить Анатолій Кличков.
Староста додає: зараз з села ніхто не евакуюється, хто хотів — зробив це до зими. Лишилися переважно пенсіонери.
"Всі, хто не виїхав, до зими готові, я вважаю, на 100%. Забезпечені й дровами, і продуктами. Якщо ніхто не буде хворіти, ми зиму перезимуємо", — каже він.
За даними сільського старости Анатолія Кличкова, Щурове перебуває за 20 кілометрів від лінії фронту.
Що відомо про село Щурове на Донеччині: окупація, звільнення, наближення фронту на Лиманщині
Село Щурове на Донеччині було відоме як курорт посеред хвойного лісу на березі Сіверського Дінця. До 2000-х років тут були розташовані більш як 70 турбаз, пансіонатів та дитячих таборів. Бази відпочинку почали занепадати після приватизації підприємств та російське вторгнення 2014 року.
У зв'язку з наступом росіян у травні та червні 2022 року на Лиманщині йшли тяжкі бої, Щурове було окуповане. 16 вересня 2022 року село звільнили Сили оброни України. Розмінування територій досі триває.
За даними Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу, 7 січня, на Лиманському напрямку росіяни атакували 14 разів. Намагалися просунутись уперед поблизу Новосергіївки, Надії, Першотравневого, Чернещини, Макіївки, Зарічного, Тернів та Іванівки.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".