Перейти до основного змісту

Спочатку не повірив, а потім підписав контракт. Артилерист "Марвел" повернувся з-за кордону: як воює на 2С1 "Гвоздика"

Боєць 24-ї окремої механізованої бригади із позивним "Марвел" служить командиром самохідної артилерійської установки. У військо війн прийшов у 2017 році, підписав контракт, але за три роки звільнився. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся і доєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Наразі він обороняє Часів Яр на Донеччині.

Військовослужбовець працює із старою радянською 2С1 "Гвоздика" ще з часів першого контракту. Він тоді, говорить, ніс службу в Луганській та Донецькій областях. Нині він — на Краматорському напрямку фронту — боронить Часів Яр.

Самохідна артилерійська установка 2С1 "Гвоздика", Донецька область, 21 жовтня 2024 рік. Кадр з відео Суспільне Донбас

"Починали ми, до речі, не так далеко звідси, в принципі. Це виходить десь між Торецьком й Бахмутом, приблизно там. Дуже багато тоді відпрацьовували, не так, як зараз. Ми стояли набагато далі від лінії фронту, і нам для того, щоб відпрацювати, треба було ще багато кілометрів їхати. Технікою вони (окупанти — ред.) тоді ще не так, часто їздили і зловити їй було дуже тяжко. В основному була піхота".

Повномасштабне вторгнення РФ "Марвел" зустрів у Польщі. Визнає: спочатку не повірив.

"Я був шокований з самого початку. Це, ну, щось неймовірне було. Ті гроші, які я заробив, я витратив на одежу, екіпірування, там каремати і все інше. Пішов до військкомату, і звідти мене направили до моєї бригади", — говорить військовий.

Потім була Попасна Луганської області, яку боронив разом із побратимами. Каже: тоді снарядів не бракувало.

"Тоді Попасна була по половині розділена. Половину наші тримали, і половину вони. Що вдень, що вночі, що зранку, що ввечері — постійні штурми. Бої були дуже тяжкі. Різниця між, наприклад, 2017 роком і 2022-м дуже велика. Але тоді добре, що були снаряди, і можна було працювати, і було чим працювати. Ледве встигали підвозити нове, якби не так, не так, як зараз", — розповідає боєць на псевдо "Марвел".
Самохідна артилерійська установка 2С1 "Гвоздика", Донецька область, 21 жовтня 2024 рік. Кадр з відео Суспільне Донбас

Зараз на Донеччині із гарматою 122-го калібру продовжує уражати окупантів: "В принципі, хоч вона і стара, хоч і маленький калібр, але це все одно можна вважати снайперською артилерію. Вона доволі точна, якщо її постійно обслужувати, за нею дивиться, то не раз ми з одного снаряда попадали в ціль".

За словами "Марвела" найбільше дошкуляють російські безпілотники, тому доводиться постійно маскуватися.

"Якщо ми будемо працювати під літаючим БПЛА, то довго попрацювати ми тут не зможемо. Або нас знищать, або нам прийдеться переїжджати, коли почнеться якийсь там обстріл. Тому поки вони літають, то ми стараємося не працювати", — розповідає військовий.

Командир гармати "Марвел", Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

До повномасштабного вторгнення "Марвел" працював на будівництві, а ще був музикантом — грав у гуртах.

"Мрію, напевно, як і всі, аби вже закінчились війна, звичайно ж нашою перемогою. Війна просто все зруйнувала. Коли я пішов на контракт, вже не було часу цим займатися, тому прийшлося закинути те діло. І зараз в мріях продовжити цю справу. А ще створити сім’ю".

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram

Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Топ дня

Вибір редакції