Головний сержант взводу розвідки на псевдо "Крос" сім місяців служить на Донеччині. Родом чоловік з Київщини, де вдома на нього чекає родина та п'ятирічний онук. Про ситуацію на Курахівському напрямку, “м'ясні штурми” армії РФ та свій бойовий досвід — військовослужбовець розповів журналістам Суспільне Донбас.
"Ворог активно атакує, за день проходить дуже багато штурмів. Він застосовує різні етапи штурму — вони заїжджають на три-чотири мотоцикла, закріплюються там і далі заходять маленькими групами. Так накопичуються, накопичуються й просуваються далі", — розповідає "Крос".
Сім місяців на Курахівському напрямку
Розвідник 21-го батальйону окремого спеціального призначення першої Президентської бригади на псевдо "Крос" 7 місяців воює на Курахівському напрямку. Чоловік каже, тут російське військо штурмує українські позиції, використовуючи танки, броньовані машини, артилерію.
"Вони просто зараз на всіх напрямках ідуть клішнями. Це їхня стратегія ще з 1944 року — Другої світової війни, вони її застосовують і тепер. Беруть спочатку маленькими кліщами, великими. А потім вирішують затискати ці великі кліщі чи більш меншими", — пояснює військовослужбовець.
Він також зазначає, що на Курахівському напрямку російські військові часто застосовують тактику так званих м’ясних штурмів.
"Багато кидають своєї піхоти, яка пробує пробити якусь одну ділянку. Вони кидають саме скупчення людей і кидають, щоб масою заволодіти тією ділянкою", — розповідає розвідник.
Про бойовий досвід та розвідку
У війську "Крос" з осені 2022 року. Захищав Харківщину, воював за Бахмут, Сіверськ Донецької області.
"На Сіверському напрямку я заводив групу джавелінщиків. З броні ми йшли десь кілометри три й цю ділянку — вона йшла по визначеній стежині — все поле заміноване і є стежка, яку знає тільки провідник. Ми попали під обстріл ПТУРів — це протитанкова ракета, яку випустили десь з дистанції 800 метрів. І ти просто бачиш її вихід, і ти бачиш як вона на тебе летить", — згадує головний сержант взводу розвідки.
З того завдання, розповідає український військовослужбовець, усі повернулися живі. Зазначає, що досвід розвідника стає в пригоді також під час евакуації побратимів з поля бою.
"Тому що не всі можуть це зробити, і не всі знають як туди зайти чи заїхати. Тому що розвідники знають всі ці лісосмуги, населені пункти, де зараз стоїть оборона. Перед тим, як туди заходять та виставляються наші позиції, спочатку туди приходять розвідники", — розповідає "Крос".
За словами чоловіка, розвіднику нерідко доводиться брати на себе інші обов'язки. До прикладу у взводі "Кроса", майже всі вміють користуватися всіма видами зброї, каже він:
"У нас командир батальйону каже: ви — мої мультитули — повинні вміти усе. Ми стріляєм з РПГ, і з гранотомета, АГСа танкового, так і з Корсара. У розвідці треба психологічне налаштування і більша витривалість. Не кожен підходить для такої роботи, бо там треба через щось переступити, наприклад, поголодувати двоє-троє суток".
Удома чекає родина та п'ятирічний онук
Удома, на Київщині, на військовослужбовця чекають: дружина, дві доньки та онук.
"Онук у мене є, йому ось 5 років було. То взагалі в мене чьоткій пацан такий, просився: “Дідусю, забери мене з собою”. Кажу: “В розвідку таких не беруть”. Бо він такий вітер. А він мені: “Та дідусю, я тихенько в пікапі буду сидіти, їхати” , — розказує військовий.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.