У 2014 році Анастасія Глотова разом із родиною була змушена виїхати з Луганська через російську окупацію. У рідному місті вона брала участь у проукраїнських акціях та допомагала волонтерам, які підтримували українських військових. Новим домом для родини став Львів, де згодом вона — перекладачка — опанувала роботу екскурсоводки. Тепер вона знайомить з історією Львова українських та іноземних туристів, але під час кожної екскурсії знаходить можливість розповісти й про рідну Луганщину, український спротив та оборону Луганського аеропорту.
З Луганська до Львова: переїзд, який змінив життя
Анастасія Глотова народилася та виросла в Луганську. За освітою вона перекладачка, володіє німецькою, англійською та польською мовами. Коли у листопаді 2013 року в Києві почалась Революція Гідності, Анастасія разом з рідними долучилась до місцевих активістів
«Ми свого часу були учасниками "Луганського Майдану". Особисто я більше займалася інформаційною роботою. Ми виготовляли листівки, наліпки, інформували жителів міста і області про те, що насправді відбувається. Також проводили практично щодня проукраїнські акції, збирали підписи під різними заявами», — згадує Анастасія.
Як згадує Анастасія, волонтерський рух в Луганську почав формуватися ще у листопаді 2013 року. Спочатку активісти збирали допомогу для учасників Революції Гідності в Києві, а навесні 2014 року почали підтримувати українських військових, які прибували на Луганщину.
«Місцеві волонтери, зокрема луганські, були одними з перших волонтерів. Ще взимку, за часів Майдану в Києві, збирали допомогу для майданівців. Регулярно активісти з Луганська їздили до Києва і передавали те, що ми збирали. А потім уже з весни, коли на Луганщину були скеровані перші підрозділи Збройних сил України, зокрема до Луганського аеропорту та прикордонних районів, почали збирати допомогу для них», — розповідає вона.
Волонтери закуповували необхідні речі, збирали пожертви та доправляли допомогу військовим, зокрема й до Луганського аеропорту. За словами Анастасії, вони робили це практично щодня, доки це дозволяла ситуація.
Як згадує Анастасія, у травні 2014 року Луганськ був фактично окупований проросійськими бойовиками. Вони захопили більшість адміністративних будівель в місті, і продовжувати волонтерську діяльність було небезпечно.
«Але все одно у Луганську ще залишалася мережа волонтерів, які були менш "засвіченими". Вони потихеньку робили свою справу. Також допомагали місцеві жителі з прилеглих селищ навколо аеропорту. Ці люди продовжували підтримувати наших військових, ще впродовж всього літа», — розказує Анастасія.
З Луганська родина Глотових виїхала у червні 2014 року. Вони одразу вирушили до Львова, де жили їхні близькі.
Від перекладів до екскурсій: як луганчанка стала гідесою у Львові
Після переїзду до Львова Анастасія продовжила працювати перекладачкою. Однак із часом зрозуміла, що хоче змінити професійну діяльність.
«Просто захотілося змінити рід діяльності. У якийсь момент набридло займатися суто письмовими перекладами, бо це досить обмежений рід діяльності, хоча свого часу мені подобалося. І якось мене доля занесла на курси екскурсоводів», — розказує Анастасія.
Записалася на курси вона наприкінці 2019 року, навчання збіглося з початком пандемії коронавірусу. Через карантинні обмеження курси, які мали тривати пів року, розтягнулися на рік. Після складання іспитів Анастасія отримала сертифікат екскурсовода і почала проводити екскурсії Львовом.
«Я, як сертифікований екскурсовод, співпрацюю з міською радою. І, оскільки я воджу екскурсії також англійською і німецькою мовами, час від часу до мене звертаються, щоб я провела екскурсію для іноземних делегацій. Зазвичай у них дуже насичений графік, і тому на екскурсію часто виділяється всього одна година. Це дуже мало для того, щоб показати Львів», — говорить Анастасія.
За словами Анастасії, професія екскурсовода — це не просто вивчити історію будівель, запам'ятати дати та провести людей визначеним маршрутом. Це постійна робота з історичними джерелами, пошук нових тем і переосмислення вже відомих історій.
«Професійний екскурсовод ніколи не закінчує навчання. Немає такого, що ти закінчив курси і водиш екскурсії. Ти постійно в русі, постійно щось нове вивчаєш, створюєш нові маршрути, актуалізуєш уже наявні, удосконалюєш їх. Бо і наше життя змінюється», — розповідає вона.
Чи може луганчанка розповідати про Львів?
Анастасія не приховує свого походження. Навпаки, називає себе луганчанкою, яка полюбила Львів і присвятила роки вивченню його історії. На її думку, право розповідати про місто визначається не місцем народження, а знаннями, професійністю та ставленням до своєї справи.
«У Львові люди досить толерантні. Я не єдина гідеса, яка не народилася в цьому місті. Вважати, що ти не можеш проводити екскурсії, бо не є корінним львів'янином, — це те саме, що забороняти історику досліджувати Німеччину, бо він не німець. Немає монополії на проведення екскурсій. Якщо ти любиш місто, роками досліджуєш його історію і людям подобається те, що ти робиш, немає жодних причин цим не займатися», — каже вона.
«Ниточка, яка поєднує з малою батьківщиною»
Попри те, що Анастасія вже понад 12 років живе у Львові, Луганщина залишається частиною її життя та професійної діяльності. Під час кожної екскурсії вона знаходить можливість розповісти туристам про рідний край, події 2014 року та оборону Луганського аеропорту. Так історія Львова переплітається з історією Луганщини, а відвідувачі дізнаються не лише про архітектурні пам'ятки міста, а й про український спротив російській агресії.
«Більшість моїх екскурсій Львовом проходять історичним центром. І обов'язкова локація на кожному маршруті — гарнізонний храм Святих Апостолів Петра і Павла. Тут з 2014 року розташований меморіал загиблим українським військовим, зокрема бійцям львівської 80-ї бригади, які обороняли Луганський аеропорт. І на початку меморіалу стоїть березовий хрест з селища Побєда на Луганщині, який перенесли сюди у 2014 році. Для мене цей хрест — ниточка, яка поєднує мене з моєю малою батьківщиною», — говорить вона.
Ще одна можливість розповісти львів'янам та гостям міста про рідну Луганщину — виставка «Початок спротиву: оборона Луганського аеропорту», яка 1 жовтня відкрилася у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору» у Львові.
Як розказує Анастасія, експозиція українською та англійською мовами розповідає про Луганський Євромайдан, початок російської окупації міста та оборону Луганського аеропорту у 2014 році. Виставку підготували за участі Українського інституту національної пам'яті. До її створення долучилася й Анастасія разом зі співавторами книги про оборону аеропорту.
«Ми плануємо дві екскурсії-зустрічі, в яких братимуть участь також оборонці Луганського аеропорту. Відвідувачі зможуть поспілкуватися з ними напряму, почути з перших вуст їхні спогади, враження та досвід», — розповідає Анастасія.
Виставка раніше понад два місяці експонувалася на Контрактовій площі у Києві. У Львові вона буде представлена щонайменше до кінця жовтня.
