Вісімнадцятирічний Самір — вимушений переселенець із Луганщини. До свого повноліття хлопець жив без жодного документа, який би посвідчував особу. Зараз він живе у Сваляві і отримав у 18 років паспорт.
Свою історію він розповів журналістам Суспільного.
"Так як я народився без документів, то не навчався в школі. Не міг працювати, коли мені виповнилося 17 років, тому я звернувся до програми NEEKA, щоб зробили мені документи, аби я був громадянином України. Міг працевлаштуватися на роботу офіційно, кудись поступити вчитися. Якщо чесно, я був дуже задоволений. Відчув себе людиною, громадянином України і це були якісь такі емоції, я навіть не знаю, як їх описати", — каже хлопець.
Мама Саміра, Тахміна, розповідає: сина народила у 16 років, а сама свій перший паспорт отримала лише у 25. За її словами, через відсутність документів, зареєструвати дитину в пологовому тоді було неможливо.
"Ми не могли, поки я не дістала свої документи, тоді я вже мала робити свідоцтво про народження йому, бо на той момент, коли він народився, у мене в самої не було документів, то я і не могла йому дістати свідоцтво про народження", — пояснила мама.
Адвокат Андрій Жураківський працює у Міжнародному фонді "Регіон Карпат" NEEKA, куди за допомогою звернувся Самір.
"Ми прийняли рішення подати заяву про встановлення юридичного факту його народження до Свалявського міськрайонного суду. Що ми і зробили. Збирали докази, залучали свідків і проводили судово-генетичну експертизу, яка в результаті показала спорідненість Саміра з його матір'ю. Ми отримали позитивне рішення суду і здійснили державну реєстрацію його народження. У зв'язку з тим, що Самір був вже 18-річного віку, він мав проходити процедуру встановлення особи в органах міграційної служби", — каже адвокат.
За словами начальника Свалявського відділу міграційної служби Степана Залоги, від початку 2026 року зафіксували вже три подібні випадки:
"З 14 до 18 років кожен громадянин України зобов'язаний оформити паспорт громадянина України. Якщо у цей період він не виготовлений з певних причин, різні причини бувають, враховуючи повномасштабне вторгнення і різні випадки життєві, то після 18 років проводиться процедура встановлення особи. Беруться свідки, підтверджують, мама є, потім знайомі є підтвердженням, що він є. Процедура така проводиться спеціально. І, відповідно, фотографії різні, впізнання проводиться, чи то він, чи не він і підтверджується, що то він. Все підтверджено, запити відповідні робляться по всій Україні", — розповів Степан Залога.
Професорка кафедри цивільного права та процесу Ужгородського національного університету Марія Менджул пояснює, які проблеми створює для людини відсутність документів
"Чому? Тому що, якщо в людини немає документа, в даному випадку паспорта, тобто немає документа, який посвідчує особу, для держави вона не існує. Але не тільки для держави, вона не існує, для різних публічних інституцій і немає доступу до базових соціальних послуг, які забезпечують її людську гідність. Це питання доступу до медицини, освіти, соціальних допомог, працевлаштування. І в результаті виходить, що людина є абсолютно безправною", — каже професорка.
Правозахисниця, професорка кафедри цивільного права та процесу Ужгородського національного університету Марія Менджул, яка очолює громадську організацію "Карпатська Агенція Прав Людини "Вестед", каже, що з початку року до них звернулися четверо людей за допомогою з оформленням документів.
"Коли почалось повномасштабне вторгнення, такі факти і звернення були також пов'язані із переміщеними особами, в тому числі ромської національності, але були й інших національностей, які мали або паспорти ще радянського зразка, або взагалі не мали документів. Безпосередньо в нашій громадській організації ми теж долучаємося до таких ініціатив, роками надаємо безкоштовну правову допомогу, незалежно від того, чи є фінансування в нас на це, грантові кошти. В нас є волонтери, адвокати, які з нами співпрацюють і ми введемо декілька таких випадків досі", — розповіла правозахисниця.
