Ігор Степаненко згадує свою цивільну дружину як ту, яка стала справжньою матірʼю для його дітей. Тиждень тому, 17 січня, армія РФ поцілила ракетою по житловій забудові. Вони саме заїжджали автівкою до двору, коли пролунав вибух. Уламки ракети пробили 45-річній Оксані Сухоруковій груди, і вона померла ще до приїзду "швидкої". Чоловікові дивом вдалося вижити.
Що розповідає Ігор про загиблу дружину — читайте у матеріалі Суспільного.
Чоловік каже, майже одразу після знайомства з Оксаною, вона стала для його дітей мамою. За понад півтора року ніхто й не здогадувався, що вона не рідна, ділиться чоловік.
"Я їй сказав, що в мене троє дітей, що я вдівець. Вона відповіла, що не має дітей, але завжди мріяла про сім'ю. Вона, як квочка, одразу з ними знайшла спільну мову", — каже Ігор Степаненко.
Ігор розповідає, познайомився з Оксаною в інтернеті. Вихідні вона завжди проводила разом з ним та дітьми.
"Вона завжди "летіла" після школи: комусь якийсь сюрпризик, якийсь подарунок, комусь іграшку. Вона якісь конкурси (влаштовувала — ред.), ігри, вона з ними на вулиці то у футбол, то у теніс грала. Коли у двійнят була пупкова грижа і треба було оперувати їх, вона відпросилась з роботи, зі школи, і лежала з ними (в лікарні — ред.). Люди теж, ніхто не знав, що вона прийомна мама. Ніхто не повірив би, вона з трепетом, уважністю до них ставилась. Вона була справжньою мамою", — згадує чоловік.
Ігор каже: діти одразу полюбили Оксану. Завжди намагались їй допомагати та підтримували.
"Вона до них завжди "сонечки", "котики". Зранку боялись, тихо розплющували очі, бо ми знаємо, що зараз хтось обов'язково забіжить: обійми, поцілунки. Кожен намагався наввипередки їй допомогти", — каже чоловік.
Чоловік зазначає: у момент вибуху 17 січня діти були вдома на онлайн уроках. Аби разом підготуватись до дня народження старшого сина, якому того дня виповнилось 12 років, Оксана відпросилась із роботи. Про те, що жінка загинула, каже Ігор, діти дізнались з інтернету — це стало для них ударом.
"У них був тяжкий шок після втрати першої мами. Я не розповідав. Діти побачили в ютубі. Коли потрапили під обстріл, я був заглушений. Останні її слова були "Нам треба готувати Стасіку їсти, гості прийдуть". Вона, коли помирала, думала про дітей. Я кажу: "Оксана, не ворушись, зараз швидка приїде", — розповідає Ігор.
Ігор каже: не знає, як бути далі, вони з Оксаною хотіли все життя провести разом, мріяли про власний будинок. Каже: планували одружитися, Оксана збиралась всиновити дітей.
"Мені сьогодні їхати увечері, я уявляю, що в п'ятницю в неї закінчаться уроки і мені її ввечері зустрічати. Я ще не можу повірити в те, що вона не приїде", — каже Ігор Степаненко.
Авторка — Наталія Качуровська
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро