"Хліб, навіть буденний, – святий". Музей у Дніпрі створив унікальний календар, присвячений українському хлібові

Ексклюзивно
Віра Аннусова й календар. Колаж: Суспільне Дніпро

У Музеї спротиву Голодомору в Дніпрі підготували унікальний календар на 2024 рік «Український хліб», присвячений обрядовій випічці українського народу. Презентація відбулася онлайн, на ній побувало Суспільне.

Календар створили співробітниці музею – методистка Віра Аннусова й художниця Юлія Лисенко.

На кожному з 12 аркушів позначено народні свята, а також вказано печені смаколики, які в давнину виготовляли цього дня. Інформацію про той чи інший різновид обрядового хліба взято зі спогадів старожилів, які зібрала дослідниця, переселенка з Луганщини Віра Аннусова.

"Хліб, навіть буденний, – святий". Музей у Дніпрі створив унікальний календар, присвячений українському хлібові. Сторінка календаря

Крім вибраних українських народних свят, у календарі вказано державні свята, пам'ятні дні, свята, пов'язані зі Збройними силами України тощо.

"Магія приготування хліба"

На презентації упорядниця календаря Віра Аннусова розповіла присутнім про хліб у традиціях українців та різновиди обрядового хліба.

«Сам по собі хліб, навіть буденний, – він теж святий. Люди старшого покоління, мабуть, пригадують саму магію приготування хліба. Його пекли раз на тиждень, у суботу, а в п’ятницю наші бабусі заносили велике дерев’яне корито із борошном, робили луночки, вставляли туди глиняні горщики, наливали гарячої води, щоб зігріти борошно, щоб хліб був кращим. Ввечері готували дріжджі, а ще пізніше в макітрі вчиняли тісто. Ставили в тепле місце, і бабуся майже всю ніч спала, підбиваючи тісто», – згадує Віра Аннусова.

Середохресні хлібці. Сторінка календаря

Штрудлики, хлібці, паски, драбинки, калита

За словами фахівчині, українським традиціям притаманний і святковий хліб та інша обрядова випічка.

Приміром, на Петра Вериги (16 січня) випікали штрудлики – рулетики зі шкварками або перетертими сухофруктами й медом, у передвеликодній піст, на Середохрестя, – середохресні хлібці, які використовували, виходячи вперше в поле, на Вознесіння Господнє (40-ий день після Великодня) – драбинки з бубличного тіста.

«Драбинки опускали в солону воду. Було багато обрядодійств, де використовували саме драбинки. Якщо драбинки ламалися, або розбивалися, їх розбирали на шматочки і з’їдали. А цілі драбинки ставили у святий куточок. Коли в родині траплялася якась біда, їх ставили на причілкове вікно. Вірили: саме по цій драбинці ангели спустяться в оселю й допоможуть людям», – сказала дослідниця.

Драбинки. Сторінка календаря

На презентації були присутні представники науково-дослідних інституцій, вишів, бібліотек з Києва, Дніпра, Запоріжжя, а також журналісти, громадські діячі, студенти.

Калита. Сторінка календаря

Календар можна завантажити або переглянути онлайн.

За словами упорядниці, такий календар музей планує створювати щороку.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро