“Мадам, ми більше не повернемося”: спогади дніпрян про концтабори та розстріли єврейського народу

. Фото: Суспільне Дніпро

Щороку 27 січня у світі відзначають День пам’яті жертв Голокосту. Масові розстріли були й у Дніпрі – тоді у парку біля ботанічного саду загинуло 11 тисяч людей. Серед них – 5-річна дівчинка Ада, разом з мамою та бабусею.

У Музеї пам’яті єврейського народу є її лялька, яку зберегла знайома з родиною українка. Суспільне зібрало спогади очевидців про Голокост та розповіді рідних.

Дерев’яні черевики та роба з зіркою Давида – такий вигляд мав одяг полонених євреїв у концтаборах. Утім, каже директорка музею, речі швидко змінювали господарів, адже людей спалювали заживо.

"Робилося татуювання на руці, а на плечі прямо випалювалася шестизначна цифра. І деякі в’язні, що виживали, вони розповідали, що намагалися звести це татуювання, але їм це так і не вдавалося", – розповіла директорка музею Ірина Радченко.

Ірина Радченко біля експоната з одягом полонених євреїв. Фото: Суспільне Дніпро

Більшість концтаборів розташовувалася у Польщі, проте були такі й в Україні. Зокрема, у Львівський табір нацисти забрали 40 музикантів з міської філармонії.

"Ці музиканти мали грати на інструментах та супроводжувати усі масові розстріли інших в’язнів, грали декілька композицій, та найвідоміша так зване “Танго смерті”", — каже Ірина Радченко.

Фото: Суспільне Дніпро

Незадовго до звільнення табору, нацисти вирішили вбити і музикантів.

"Коли вони грали, по одному музиканту викликали у центр кола, людина відкладала музичний інструмент, і далі слідував розстріл", – розповіла директорка музею.

Геноцид єврейського народу тривав 12 років. За цей час нацисти знищили близько шести мільйонів євреїв. Двоюрідній бабусі Миколи вдалося пройти концтабір і вижити.

"Після звільнення з родини вижила тільки мати та донька. І коли звільняли концтабір радянські солдати, вони так познайомилися і оженилися", – розповів житель Дніпра Микола Буланий.

Фото: Суспільне Дніпро

Микола став збирати історії людей, що пройшли Другу світову та Голокост. Особливо, каже, йому запам’яталася жінка з Бердянська.

"Розповідала, як збирали Бердянських євреїв і вели на розстріл. Знайомий перукар так і сказав: Мадам, нажаль, ми більше не повернемось", – сказав дніпрянин.

Фото: Суспільне Дніпро

Масові розстріли євреїв були й у Дніпрі, на території біля ботанічного саду Дніпровського національного університету загинуло 11 тисяч людей. Серед них – п'ятирічна дівчинка Ада, у музеї зберігають її ляльку.

"Вона побачила, що поруч у натовпі стоїть знайома родини, українка за національністю, і вона цю ляльку кинула і сказала: нагодуй, та положи спати, я скоро прийду", – розповіла директорка музею Ірина Радченко.

Лялька Ади. Фото: Суспільне Дніпро

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначають з 2005 року. Дату 27 січня обрали не випадково: у цей день війська першого українського фронту звільнили в’язнів найбільшого концтабору в Освенцимі.

Читайте також

Табори смерті, гетто та мільйони загиблих. 10 фактів про Голокост

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро