Майстриня Олександра з Дніпра виготовляє сережки, кулони, каблучки та жетони для військових із збитих російських снарядів, керованих авібомб і літака Су-27. Жінка розповіла: матеріали їй привозять знайомі армійці із зон бойових дій і звичайних міст України.
Про процес створення прикрас та головну ідею Олександра розповіла в інтерв'ю Суспільному. Далі — пряма мова.
З 10 років в ІТ до виготовлення прикрас
Почалося все з того, що я вигоріла в ІТ, в якому я провела 10 років. На піку своєї кар'єри я зрозуміла, що це не моє, що я вигораю. А якщо робота тебе стомлює, то треба йти в іншому напрямку. Залишила себе в спокої і подумала, чим я далі хочу займатися. Сталося повномасштабне вторгнення наших непутьових сусідів країни "404" й я зрозуміла, що я хочу робити щось руками.
Болгарка – це, напевно, останнє, про що я подумала, але мені саме хотілося робити ще і прикраси, такі, які подобаються мені.
Один одеський скульптор погодився онлайн вчити мене. Він записував мені відео, як що пиляти, і завдяки його відео десь за кілька місяців я вже почала робити деякі вироби.
Я усвідомлюю, що я займаюся не зовсім “жіночою” справою в суспільному розумінні цього. Але мені подобається.
Уламки літака, ракет та авібомб. З чого Олександра виготовляє прикраси
Є уламок від збитого Су-27. Він жовто-блакитний. Тобто, "країна 404" навіть, я вибачаюся, красти не вміє, як треба. Ну, тобто, якщо вже щось у нас вкрали, перефарбуйте хоча б. Або здеріть оцю фарбу. Ні. Ну, і добре, нам фарбувати теж не треба. Дуже багато військових просять мене зробити їм саме жетони, щоб вони були з цього уламка.
Теж багато "касеток" є. З Добропілля, Костянтинівки. Також є ракета, яку в 2022 році збили над Дніпром. Дуже багато матеріалу.
Як виготовляються прикраси
Перший етап — нарізати вироби. Наприклад, була ракета. Я її розрізала і вже бачу, що це буде куля з любов'ю. Також у мене є уламок від КАБа. Я побачила в ньому дуже гарну сережку. Тож якби вони не намагалися все спаплюжити, ми все одно бачимо красу у всьому цьому.
Фізично, напевно, трошки важко, але коли ти робиш те, що тобі подобається, ти не задаєш собі це питання. Тільки коли ти вже відчуваєш, що стояти або дихати не можеш, бо м'язи тіла всі настільки напружені, що вже час йти відпочивати.
Далі відбувається обробка, тобто шліфування всілякими різними дисками. Йде 4–5 дисків обробки перед тим, як йдуть вироби, наприклад, на наждачку.
Після того як обробила наждачкою, воно все переходить у стадію полірування. Це одна з таких енергозатратних стадій: беремо наждачку, одягаємо її на круг, щоб було зручніше, і ручками до гладкої структури повністю поліруємо цілий виріб.
"Моя ціль – показати, що з усього цього л***а, яке спотворює все живе, можна зробити щось красиве"
Мені хотілося щось таке красиве робити, що буде торкатися сердець людей, що буде навпаки змушувати людей думати, що все одно, якби темно не було, все одно світло наступить. Моя ціль – показати, що з усього цього л***а, яке спаплюжує і спотворює все живе, можна зробити щось красиве.
Є люди, які дуже бояться енергетики, яку можуть собі ці уламки нести. Але я і енергопрактик, в тому числі. Я ручаюся за кожен виріб, який після моїх рук йде. Тобто після моїх рук небезпеки немає. Окрім цього, ми всі знаємо, що сіль — це дуже потужний в нас пожирач поганої енергетики. І в мене насправді є сіль, упакована 21 грудня 2020 року. Це ще Солідар. Тобто, коли він ще існував. Береш водичку, насипаєш солі, кладеш туди всі уламки, з якими ти зараз працюєш, а потім ти вже починаєш з ними працювати.
Також все, що я роблю з ракет або з матеріалу, скажімо так, який мені привозить ДСНС, все, що стосується війни і все, що мені приїжджає з війни, потім всі вироби, які я переробляю з цього всього, 50% йде на будь-який збір, який я буду вважати потрібним.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро