Від початку жнив поля одного із сільгосппідприємств Нікопольщини атакували понад десять російських дронів. Через удари вигоріли десятки гектарів пшениці, а між посівами аграрії знаходять нерозірвані боєприпаси. Попри небезпеку підприємство продовжує збирати врожай, розповідає директор підприємства Олександр.
Що робить підприємець, аби вберегти врожай та чи підраховував збитки через постійні атаки РФ, він розповів Суспільному.
Олександр каже, з початку жнив у полях виявляють десятки боєприпасів. Зазначає, працювати доводиться на свій страх і ризик.
"Практично в кожному полі лежать то один, то два, то три — дрони, "шахеди", міни, "Молнії", ТМБоєприпас. Буває навіть жатками проходимо зверху над мінами. Якісь геотермальні трубки виявляємо. Є заряджені, є не заряджені", — каже директор підприємства.
За його словами, нині частішають випадки, коли техніку, яка працює в полі, атакують дрони, що пролітають повз.
"Мабуть, вони на штучному інтелекті. Тобто, коли летять, наприклад, їхні "Гербери", вони бачать, що техніка працює. А якщо ще в полі стоїть бочка з водою, то ця "Гербера" починає знижуватися, падати прямо в поле, цілять по техніці. На тому тижні ми почали працювати, то на сусіднє поле шість штук прилетіло", — згадує він.
Олександр розповідає, під час однієї з таких атак на полі почалась пожежа. Коли займання гасили, прилетіло ще два дрони.
"Куди вони летіли — незрозуміло, але наше поле було на шляху. Пшениця дуже швидко горить, не було часу навіть чекати пожежних. Працюємо як на передовій", — розповів він.
Попри складні умови, каже Олександр, намагаються зібрати зерно та врятувати вцілілий врожай. За його словами, щоб вберегти його, ще навесні він "побив" поля на клітини.
"Я до цього розумів, що буде збиральна кампанія буде дуже важкою. Тому я ще по зеленій масі побив поля свої на клітини по 30-40 гектарів. Шкода було, пшениця стояла в пояс", — розповів він.
Та попри це, хоча і жнива лише почались, аграрій уже нарахував понад мільйон гривень збитків через атаки РФ.
"Кожен день нас палять, ми кожен день намагаємося зберегти врожай, так і працюємо. Ми тільки зайшли в жнива, ми тільки зібрали ячменні. Ще пшениці 3 тисячі гектарів збирати. На сьогоднішній момент у мене згоріло за оці дві пожежі більше 30 гектарів — 34, якщо бути точним. Це приблизно на півтора мільйона", — зазначив Олександр.
Чоловік каже, знищене майно підраховують за спеціальною формулою та подаватимуть дані в ОВА для компенсації. Водночас, додає, збитки рахувати не встигають.
Олександр зазначає, у першу чергу його турбує безпека працівників, адже в полях і далі знаходять нездетоновані боєприпаси, яких не видно серед рослин.
"Ми комбайнами працюємо, маса велика, ми не бачимо, що в полях лежить і цією жаткою проходимо, по цих мінах, грубо кажучи. І я ж відповідальний за життя людей, своїх мирних працівників, хліборобів. І це мене непокоїть дуже. Очільник ОВА приїжджав в район на нараду, саме по цьому питанню, що аграрії просто страждають. На полях неймовірна кількість цієї зброї: розірвана, не розірвана і так далі. Обіцяли нам виділити сюди якусь оперативну саперну групу, яка теж виїжджатиме", — розповів він.
Аграрії каже, нині з працівниками проводять розʼяснювальні бесіди, закликаючи обʼїжджати невідомі предмети та не підходити до них близько.
Чи хороший врожай на Нікопольщині цьогоріч
Олександр зазначає, що в частині Нікопольщини, де розташоване його підприємство, вперше за довгий час були чималі опади, тож врожай має бути хороший. Водночас, окрім жнив, є проблема й з вивезенням зерна, адже через російські атаки водії вантажівок відмовляються їхати на ці території.
"Машини не вантажуться, взагалі не хочуть їхати ні за які гроші. У мене там купа продукції, ніхто не хоче їхати. Врожаї хороші, а куди везти — незрозуміло", — розповів він.
Олександр зазначає, попри тяжкі жнива, підприємство продовжує роботу. Каже, аби убезпечити працівників і техніку, доводиться змінювати логістику, зокрема, ховати транспорт і не збирати його в одному місці.
Що відомо про гуманітарне розмінування в Україні
У квітні 2026 року в Україні стартував прийом заявок на участь у державній програмі "Гуманітарне розмінування", яка допомагає аграріям повертати забруднені вибухонебезпечними предметами землі до роботи, повідомляли у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
У 2026 році на реалізацію програми в державному бюджеті передбачено 2 млрд грн.
Подати заявку можуть агровиробники, господарські товариства, у статутному капіталі яких 100% акцій належать державі, а також фермери-одноосібники, чиї земельні ділянки забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.
За даними Міністрества, станом на квітень 2026 року понад 15 тис. га земель сільськогосподарського призначення було очищено від вибухонебезпечних предметів і повернуто до господарського використання.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро