Різдво — час єднання та радості, проте в історії є події, коли цей день ставав символом втрат і боротьби за справедливість.
У Святвечір 24 грудня 1913 року в місті Калумет, штат Мічиган, шахтарі, які страйкували через важкі умови праці, зібралися разом із сім'ями на святковий вечір. Але радісна атмосфера була перервана панікою після крику "Пожежа!" у переповненому приміщенні. У тисняві, що сталася, загинули 73 людини, більшість із них — діти. Та реальної пожежі не було.
Деякі свідки стверджували, що бачили, хто кричав "Пожежа!". Вони називали винним у масовому вбивстві людину, наближену до власника шахти, який на той час ворогував зі страйкарями. Тоді слідство не встановило винних.
Ця подія не лише сколихнула місцеву громаду, а й залишила слід у культурі, надихнувши Вуді Гатрі на створення пісні "1913 Massacre". Вона стала символом протесту та запитань до тих, хто могли бути причетними до трагедії.
Суспільне Культура розповідає історію трагедії, яка сталась на Святвечір; як різдвяні традиції поєдналися з боротьбою шахтарів, чи вдалося розкрити правду про винуватців трагедії та як поводитися під час тисняви.
Шахтарський бунт на Святвечір: що сталося в Італійській залі
24 грудня 1913 року в Італійській залі в Калуметі, штаті Мічиган представники профспілок шахтарів відзначали Святвечір і наближення Різдва з сім'ями. Захід організувала жіноча шахтарська профспілка (IUMMSW).
Серед вечора в будівлі хтось із присутніх крикнув "Пожежа!", хоча її не було. Зала розміщувалась на другому поверсі будівлі. Для евакуації було необхідно спуститися крутими сходами або ж дістатися пожежної драбини за вікном. Врешті утворилась тиснява.
Деякі люди змогли врятуватися, наприклад ті, хто залишалися на верхніх поверхах і не піддалися паніці. Проте більшість жертв — 73 людини, серед яких було 59 дітей — загинули.
Свідки згадували про двох чоловіків із символікою Citizens' Alliance (групи, яка підтримувала компанії та виступала проти страйкарів). Проте жодного звинувачення так і не було висунуто, що викликало обурення в суспільстві.
Після похорону комітет допомоги постраждалим (серед учасників якого були й члени Citizens' Alliance) запропонував сім'ям жертв допомогу. Ті відмовилися, бо очікували на допомогу від профспілки.
Пізніше члени Citizens' Alliance викрали й стріляли в президента профспілки Чарльза Моєра, застерігши його від повернення в Мічиган.
В 1984 році Італійську залу в Калуметі знесли, адже побоювалися небезпеки.
Щороку в Калуметі проходять пам'ятні заходи. На місці будівлі Італійської зали встановлено меморіальну дошку та арку, яка слугує нагадуванням про події.
Як історія про шахтарів перетворилася на пісню 1913 Massacre
Трагедія є об'єктом досліджень істориків праці та соціологів. Її вважають яскравим прикладом соціальної нерівності й корпоративного тиску на робітничі рухи на початку XX століття.
Стверджують, що фольк-виконавець Вуді Гатрі, який народився тільки за рік до трагедії, написав свою баладу пам'яті після прочитання автобіографії "Нас багато" Елли Рів — борчині за права працівників.
Гатрі опублікував пісню в 1944 році на лейблі Moses Asch's Folkways.
Пісню виконували також Арло Гатрі, Рамблін Джек Елліотт та Боб Ділан.
Також ця пісня надихнула на створення документального фільму 1913 Massacre від режисерів Луї Галдієрі та Кена Росса. Стрічка з'явилася на екранах у 2011 році.
Балада 1913 Massacre оповідає, як важко працювали шахтарі мідних шахт, що "заробляли менш ніж долар за день" (близько 30 доларів на сучасні гроші, або ж 1200 грн). В ній мовиться про високі сходи Італійської зали, де шахтарі проводили свій різдвяний вечір разом із сім'ями.
"А потім пішли інші, сотня чи більше,
але майже всі залишилися на підлозі,
озброєні злодії сміялися зі свого вбивчого жарту,
коли дітей душили на сходах біля дверей"
Дискусія щодо того, що ця подія означає (чи має означати), триває.
Та лірична балада Гатрі вважається однією з найпотужніших — і, звичайно, однією з найвідоміших — інтерпретацій цієї трагедії.
Як поводитися в разі тисняви
Тиснява виникає в місцях великих скупчень людей — тоді люди можуть керуватися стадними інстинктами, які є хаотичними й непередбачуваними.
В Сеулі у 2022 році під час штовханини на Гелловін загинули 150 людей, а ще 100 постраждало.
Як діяти в натовпі під час тисняви
- Потрібно уникати будь-яких скупчень людей при оголошеній повітряній тривозі та обов'язково іти в укриття.
- Намагатися уникати епіцентру натовпу — саме там у випадку якоїсь несподіванки може бути тиснява. В тисняві потрібно тримати лікті зігнутими, перед собою, щоб не здавило грудну клітку.
- Не нахилятися в натовпі, особливо під час тисняви, щоб зав'язати взуття чи підняти те, що впало, оскільки натовп може затоптати. Якщо потрібно щось знайти, краще відійти в бік і почекати, поки натовп пройде. У разі падіння варто згрупуватися і прикрити руками голову. Якщо натовп рухається — слід якомога швидше піднятися та не рухатися в зустрічному напрямку. Якщо впав хтось поруч — йому потрібно допомогти.
- Не виконувати вказівок бездумно, якщо їх каже хтось поруч у натовпі, а не організатори заходу, важливо виважено ухвалювати рішення.
- Якщо в натовпі відбувається щось підозріле (люди в масках, конфлікти, заїхав автомобіль, агресивна поведінка), від цього краще триматися на відстані.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media