Перейти до основного змісту

Як середньовічне мистецтво стало символом миру та надії у ХХ столітті: у чому секрет оригамі

Паперові журавлики орігамі висять під час виставки "Вшановуючи Матерію, пам’ять жертв Covid-19", 11 серпня 2020 року. AP/Richard Vogel

Оригамі — мистецтво, яке вражає своєю простотою та водночас складністю, воно розвивалося в Європі, проте зараз ми сприймаємо його як частину японської культури. Воно розвиває дрібну моторику рук, тому є незамінним хобі, яке підходить дітям і дорослим.

В часі знеструмлень, тривалої війни саме оригамі може стати помічним у віднайденні спокою. Заняття корисне для зменшення стресу і тривоги та збільшення уважності.

Та мало хто знає, що оригамі — одне з найстаріших видів дозвілля, форма мистецтва, що розвивалася на початку XII століття не лише в Японії. Наприклад, арабські та берберські війська, що завоювали Іспанію, мали свою традицію "математичного складання паперу". В самій Іспанії це мистецтво отримало назву паперофлексія, або пахаріта, що з іспанської означає "пташка". Загалом складання фігур з паперу поширилося в дитячих садках Європи, зокрема в Англії, Німеччині на початку XIX століття. Але, звісно, батьківщиною цього мистецтва вважають саме Японію.

Суспільне Культура розповідає про історію складання паперу, як сформувалося японське оригамі, які фігурки оригамі є найпопулярнішими у світі та як тисяча журавликів оригамі стала символом надії.

Космонавт Роберт Гібсон спостерігає за тим, як японський астронавт Мамору Морі створює оригамі під час розмови із Землею з кабіни польоту Endeavor, 18 вересня 1992 року. AP

Поява оригамі в Японії

Оригата була першим видом оригамі, що було відоме в Японії.

Назва "оригамі" утворена від японських слів "орі" і "гамі", що означає "складати папір". Ця назва використовується до всіх видів паперових виробів — незалежно від того, чи походять вони з Японії.

Особливу техніку загортання паперу почали використовувати в релігійних церемоніях ґохей, храмах Синто та інших обрядах. Під час правління шьоґуна Асікаґи Йосімаси в XV столітті церемоніальне оригамі ноші почало використовуватися як обгортка подарунків, на весіллях і святах.

Журавлі мають символічне значення для країни, адже вважали, що вони приносять удачу. Тому одними з найдавніших видів оригамі стали саме журавлі.

За декілька століть із суто церемоніального оригамі стало справжнім способом провести дозвілля, доступним для багатьох.

У 1747 році в книзі "Рамна Зушікі" з'являється одна з перших згадок про те, як створювати оригамі журавлів. А через кілька десятків років, у 1797-му, в іншій книзі "Хіден сенбазуру оріката", розміщено вже інструкції з 49 схемами оригамі. Їхній автор — буддистський монах Ґідо. За все життя він створив 158 складних моделей оригамі. Власне, вважають, що саме його книжка зробила оригамі більш доступним для японців — як для дорослих, так і для дітей. Але більшу популярність серед дитячих ігор оригамі здобули наприкінці XIX століття, коли в Японії відкрили дитячі садки за німецькою моделлю. Тоді техніка оригамі дещо трансформувалася: в ній відмовилися від надрізів, які використовували раніше, адже це могло поранити дітей.

Акіра Йосідзава — перевідкривач оригамі

Важливу роль у створенні мистецтва оригамі зіграв японський майстер Акіра Йосідзава. Він винайшов нові техніки складання паперу — так зване мокре складання, а також систему зображення отримання фігур, яку назвали системою Йосідзави-Рендлета.

Біографія Йосідзави надзвичайно надихає: він народився у бідній селянській родині, з 13 років був змушений працювати на фабриці. Так отримав гроші на освіту та продовжував навчання. Від самого дитинства він захоплювався оригамі — не лише естетичним аспектом, але й математичним. Так, захоплення допомагало винахіднику в роботі.

Акіра Йосідзава. Akira Yoshizawa/Facebook

Як пишуть біографи, працюючи на металургійному заводі, Йосідзава застосовував навички з оригамі, щоб навчати молодших працівників геометрії. Зокрема, він використовував паперові фігури, щоб допомогти їм краще зрозуміти складні тривимірні концепції. У 1937 році, з початку Другої світової війни, коли все виробництво почало переналаштовуватися на військове, Йосідзава вирішив залишити роботу на заводі та присвятити своє життя оригамі. В перші роки цей вибір був нелегким — він жив у злиднях. Та увесь час він експериментував із техніками, створюючи нові форми, які виходили за межі традиційних моделей оригамі — це його надихало та надавало сил.

Зрештою Йосідзава створив понад 50 тисяч моделей, хоча задокументовані лише декілька сотень. Його винаходи спровокували нову хвилю популярності оригамі — з 1960-х складання паперу охопило весь світ: з'явилися мозаїчна, рифлена, криволінійна, модульна та багато інших технік.

Частина колекції паперового звіринця Акіри Йосідзави 14 березня 1958 року в Токіо. Всі тварини і птахи зроблені з паперових грошей. AP/Mitsunori Chigita

Ядерне бомбардування Хіросіми та легенда тисячі журавликів

Друга світова війна — одна зі складніших сторінок історії Японії. А найтемнішою її сторінкою є ядерне бомбардування Хіросіми. Це сталося о 8:15 ранку, 6 серпня 1945 року. Американський бомбардувальник "B-29 Суперфортеця", названий "Енола Ґей" скинув атомну бомбу "Малятко" на японське місто Хіросіма.

Японія/США: ядерний вибух над Хіросімою, 6 серпня 1945 р. Pictures from History/ Universal Images Group/ Getty Images

Це був перший випадок в історії людства, коли атомну зброю застосовано поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 80 тисяч людей і ще понад 200 тисяч отримали радіоактивне зараження та нездужали на променеву хворобу. Серед них була і японська дівчинка Садакі Сасакі, яка мешкала з матір'ю за 1,7 км від епіцентру вибуху в Хіросімі. Дівчинці було 2 роки. Садакі Сасакі вибуховою хвилею викинуло із будинку, а її мама Фудзіко Сасакі після вибуху знайшла дитину без жодних видимих ушкоджень. Проте того ж вечора мама і Садакі Сасакі рятувалися від пожежі, через що потрапили під радіаційний дощ.

Здавалося, що попри ядерну трагедію Хіросіми із Садакі Сасакі все буде гаразд, та її мама в 1954 році, коли дівчинці було 11, зауважила у тої великі набряки на її шиї. Уже в 1955 році в Садакі Сасакі діагностували лейкемію — рак крові: лікарі прогнозували, що вона не проживе і року. Батьки не розповідали їй про діагноз, щоб не сіяти зневіру.

У серпні 1955-го школа в Нагої надіслала лікарні, де лежала Сасакі, подарунок із 1000 різноколірних паперових журавликів з оригамі з наміром підбадьорити пацієнтів. За давньою японською легендою, тому, хто складе тисячу оригамі з паперових журавликів, боги виконають бажання. Це підштовхнуло Сасакі до складання власних паперових журавликів з оригамі, з бажанням вижити. Для цього Сасакі використовувала різний папір, зокрема й обгортки лікарського паперу.

Як створити оригамі журавлика. Orizuru

Батько Сасакі переживав, що дівчинка надто захопилася метою скласти 1000 журавликів і її стан може погіршитися. "Якщо ти будеш продовжувати такий темп, ти виснажишся", — говорив він їй.

Дівчина склала понад 600 журавликів. Вона померла 25 жовтня 1955 року.

У 1958 році в Парку Миру в Хіросімі було встановлено пам'ятник Садако Сасакі авторства скульпторів Казуо Кікучі та Кійоші Ікебе — статуя дівчинки, яка тримає в руках золотого журавля. Кожного року до цього монумента люди з усього світу приносять тисячі паперових журавликів на знак солідарності, миру і пам'яті про жертв війни.

Монумент дитячому миру, присвячений Садакі Сасакі. hiroshimaforpeace.com

Папір як матеріал для тимчасового житла

Оригамі стало джерелом натхнення для художників, скульпторів, архітекторів і дизайнерів, які досліджують його естетику, структуру та філософію в різних формах сучасного мистецтва.

Вважають, що знаменитий архітектор, лауреат Прітцкерівської премії Шигеру Бан у створенні деяких проєктів також надихався технікою оригамі. Папір він використав як один із матеріалів у своєму знаковому проєкті 1995 року, розробивши будинки для постраждалих від землетрусу в Японії.

У березні 2022 року архітектор також запропонував свої послуги Україні: розроблені ним системи перегородок із картонних труб встановили у тимчасових приміщеннях для переселенців.

"Це перша фаза проєкту, її завдання — допомогти українським біженцям і переселенцям. Друга — швидко побудувати дешеве житло. Зараз у підрядників і так багато роботи, а будівельні матеріали продовжують дорожчати. Тож я запропонував створити будівлі, які не потребуватимуть дорогих матеріалів та особливих навичок. Польські студенти звели таку будівлю за два тижні. Причому сам процес зведення зайняв два дні, решту часу вони готувалися", — коментував Шигеру Бан виданню Bird In Flight.

Він зауважив, що ця технологія не вигадана ним, а давно використовується у розробці та створенні човнів.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media

Топ дня

Вибір редакції