Свято Покрови Пресвятої Богородиці бере свій початок у Візантії, однак утвердилось воно у Київській Русі. Там покровський культ пов'язав християнство з мілітаризмом: адже свято почало асоціюватися з обороною і військом.
Свято Покрови Богородиці, що виникло не пізніш як у XII столітті в Київській Русі, набуло без перебільшень державного значення. У XVII столітті, завдяки старанням українського духовенства, українські релігійні культи, зокрема й покровський, стали вагомими в козацькій державі Війська Запорізького.
Врешті в день Покрови в Україні відзначають державне свято — День захисників і захисниць.
Оборонний культ Покрови відіграв свою роль і у створенні УПА, однак українські історики так і не дійшли згоди, коли святкувати заснування УПА: 1 чи 14 жовтня.
Суспільне Культура розповідає про історію заснування свята Покрови, про майже тисячолітні важливі духовні центри цього культу, як московити намагалися приписати собі створення Покрови, а також про звичаї, прикмети та традиції цього свята.
Візантійське коріння Покрови
За однією з версій, свято походить від чудотворної появи Богородиці у Влахернському кварталі Константинополя під час походу київського князя Аскольда до столиці Візантії 860 року. Богородиця начебто опустила свої ризи в море, а воїнство без бою відмовилося від облоги.
Як пише історик Дмитро Гордієнко в статті "Похід росів на Константинополь 860 року в історіографії та культурі Русі", саме влахернський культ Богородиці стали шанувати в Києво-Печерській лаврі та інших руських храмах.
Однак у Візантійській імперії культ Покрови не мав такого чільного місця, яке зайняв у Русі: такої кількості храмів й ікон, присвячених саме Покрові, у візантійців не було.
Церкви Богородиці Київської Русі, формування культу Покрови
Український історик Дмитро Гордієнко у статті "Становлення та розвиток культу Покрови Пресвятої Богородиці в Середньовічній Україні" вказує, що пошанування культу Покрови в Київській Русі почалося з ранньою появою християнства. Наприкінці X століття в Дитинці Володимира у Києві з'явилася Десятинна церква, яка була присвячена Успінню Пресвятої Богородиці. Гордієнко вказує, що це перший храм загальнодержавного значення Русі, де культ Богородиці був основою поклоніння.
Під час штурму монгольськими військами хана Батия Києва 1240 року Десятинну церкву зруйнували, а всі, хто в ній переховувалися, загинули. Після монгольської навали в XIII–XIV століттях культ Покрови, як припускає Гордієнко, набув оборонного значення та став більш поширеним на Русі.
Гордієнко також підкреслює, що важливим для покровського культу центром є Києво-Печерська лавра, а саме її головний собор — Успенський, який звели в кінці XI століття.
"У службі на Покрову чітко проглядається зв'язок зі службою на Ризоположення, що, на думку дослідників, вказує на походження свята з Києво-Печерської лаври", —пише Гордієнко.
Він додає, що саме в Києво-Печерській лаврі починається покровська іконографія, яка згодом поширюється по всій території Київської Русі та навіть досягає Галича, де в Успенському соборі, закладеному в середині XII століття, з'являється ікона Галицька Покрова, що могла бути основним образом, як припускає Гордієнко, одного з найбільших храмів Русі того часу.
Запровадження свята Покрови на Русі
Гордієнко вказує, що перша згадка слова "Покров" з'являється в Київського митрополита і богослова Ілларіона в праці "Слово про закон і благодать", яку він написав в 1037–1050 роках.
У XI столітті з появою церков Богородиці, її культ став частиною самобутньої державної ідентичності середньовічної Русі. Гордієнко вказує, що Мстислав Хоробрий під час міжусобиць із князем Редедею звертався про заступництво саме до Богородиці в молитві 1169 року. Також Гліб Переяславський, який переміг половців, за переказами звертався до Богородиці.
Гордієнко припускає, що ініціатива появи свята Покрови може бути пов'язана з київським князем Володимиром Мономахом, який у своїй молитві називає Богородицю Покровою "Надеже и Покрове мой…". Свято Покрови, як вказує історик, могло з'явитися на межі XI–XII століть, деякі джерела пишуть про 1103 рік.
Водночас без візантійської релігійності культ Покрови не сформувався б на території Русі.
Як Московське царство намагалося вкрасти походження свята Покрови
Деякі російські історіографи в XVIII столітті, але не раніш як із 1702 року після канонізації Андрія Суздальського, почали приписувати йому заснування культу Покрови і свята Покрови Богородиці. Однак у житії князя, як пише Гордієнко, таких подій немає.
"Прив'язування запровадження Покровського культу до Андрія Суздальського є витвором нового російського політичного міту, за яким суздальського князя проголошено засновником Московської держави" — пише історик.
Звідки культ Покрови в козаків
З роздробленням Київської Русі, яке почалося після монгольської навали, на її землях з'явилося Велике князівство Литовське. У XV–XVI століттях на пограничних землях степу з'явилися колонізатори, які пізніше стали низовим козацтвом, що почало воювати з кочовиками.
Гордієнко пише, що з середини XVII толіття, коли з'явилася державність Війська Запорізького, козаки стали окремою соціальною верствою, а тогочасні духовні представники інтелігенції (Герасим Смотрицький, Захарій Копистенський, Йов Борецький) почали стимулювати повернення до православних традиційних культів Русі. Козаки почали шанувати святого Миколу Мирлікійського, Архистратига Михаїла, духовного патрона Києва та Покрови.
"Тим самим, культ Покрови зі станового перетворився на державний культ Української козацької республіки, набуваючи нових смислів і значень, консолідуючи українське суспільство", — пише Гордієнко.
На Запорозькій Січі була церква, присвячена саме Покрові, де козаки молилися про її заступництво. Український етнограф Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу: етнографічний нарис" вказує, що козаки вважали Покрову своєю покровителькою. У козацькій думі про Самійла Кішку співається:
"А срібло-злото на три части паювали: / Первую часть брали, на церкви накладали, / На святого Межигорського Спаса, / На Терехтемировський монастир, / На святую Січовую Покрову давали — / Котрі давнім козацьким скарбом будували, / Щоб за їх, встаючи і лягаючи, / Милосердного Бога благали".
Воропай пише, що після ліквідації Запорозької Січі 1775 року козаки пішли на Дунай з образом Покрови Богородиці з Покровської церкви.
Етнограф вказує, що свято Покрови було межовим для військових походів. Козаки поверталися з військових кампаній на зимівники та хутори. Тому у звичаях українського народу період свята Покрови є періодом сватання і весіль.
Він наводить такі примовляння дівчат із села Покрова: "Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зісталася дівкою". На Поділлі дівчата примовляли: "Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку, чи в онучу — най ся дівкою не мучу"!
За прикметами, якщо вітер на Покрову іде з півночі, то зима буде холодна і з великими снігами. Натомість якщо з півдня — тоді зима буде тепла.
Коли святкувати день створення УПА: на Покрови чи 14 жовтня
Дата, коли Україна святкує День захисників і захисниць та День українського козацтва, прив'язана до релігійного християнського свята Покрови. Тож після того як українські церкви перейшли на новоюліанський календар з початком церковного нового року 1 вересня 2023-го і свято Покрови змістилося з 14 на 1 жовтня — також змістилося святкування Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва.
Водночас народний депутат й історик Володимир В'ятрович вважає, що святкувати день заснування УПА потрібно не 1 жовтня, а 14 жовтня.
"День створення УПА — 14 жовтня, бо це історична дата, а не релігійне свято. Вона не переноситься через зміни церковного календаря", – пояснює В'ятрович.
Історик та журналіст Вахтанг Кіпіані натомість вважає, що знакових подій саме 14 жовтня 1942 року не відбувалося, і прив'язка заснування УПА до 14 жовтня є містифікацією, оскільки про це не писали в джерелах, окрім того, на яке посилається В'ятрович.
"Я прочитав більше двадцяти річників «ШП» («Шляху перемоги» – газета ОУН (б) – «Н»). Не пригадую, щоб ветерани УПА пишались або бодай постійно апелювали саме до подій цього дня. На відміну від «датських» подій Крут, Базару, 30 червня, смерті Коновальця тощо", – аргументував Вахтанг Кіпіані.
Прикмети на Покрови: що вірянам варто і не варто робити на свято
На свято Покрови, як і в інші святкові дні, за християнськими віруваннями не варто займатися хатньою роботою: будувати, прибирати, прати, шити, різати, прасувати. Не бажано в цей день сваритися чи лихословити. Варто утриматися від споживання алкоголю.
У давніх повір'ях йдеться, що якщо в цей день з'являються свати, їм не можна відмовляти. Якщо все ж дівчина відмовила сватам на Покрову, то три роки буде не сватана.
У цей день, як вважають християни, варто помолитися про заступництво і Покров Богородиці та присвятити день сім'ї.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media