"Сльози — це біль тривалістю в пів року мого мовчання": Lida Lee про пісню "Сама"

Lida Lee. Пресслужба

Співачка Lida Lee розпочала кар'єру з виконання каверів на пісні відомих виконавців. Артистка брала участь у популярних талант-шоу, співала на беквокалі у MONATIK'а, який пізніше став її продюсером. Згодом продюсер припинив співпрацю з артисткою, тож Lida Lee продовжила сольний шлях. Нещодавно після творчої паузи тривалістю пів року, Lida Lee випустила нову композицію "Сама" — про трансформацію й пошуки власного "я".

В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Lida Lee розповіла ведучій Ксенії Івась про сенси, які закладала в пісню "Сама", подолання труднощів і те, як на неї впливає війна.

Олена Кірста підготувала текстову версію розмови для Суспільне Культура.

Ти мене добряче налякала своїм відео, де плачеш у ванній. Я тоді подумала: хто ж образив Ліду? Що тоді сталося?

Тривалий період мого життя я мала надто високі вимоги до себе: ти не можеш показати своїх емоцій, не можеш бути слабкою, тобі боляче — ти маєш це ковтнути й піти далі. Я в цьому жила. І довго кудись бігла, а коли зупинилася, щоб дати собі відповіді, виявилося, що відповідь була в тому, що увесь цей час я бігла від себе. Це стало дуже травматичним для мене як для дівчини, артистки й людини, яка з початком повномасштабної війни багато чого в собі оголила. Тому я просто сказала, що більше не хочу вдавати з себе залізну й надсильну.

Я хочу проживати свої емоції й не ховати їх. Тому сльози — це біль тривалістю в пів року мого мовчання. Це період моєї трансформації, я розбудила свою внутрішню дитину й думала, що перетну ту межу. Але мені це не вдалося. Я перетнула її трохи в інший бік, в бік знайомства з собою. Цей період був дуже болісним, але я вдячна йому.

Тобто відео, в якому ти плачеш у ванній — це був тизер до пісні "Сама"?

Це не тизер. Це моя сповідь, яку я фіксувала впродовж певного періоду свого життя для себе самої, щоб бачити, як я змінююсь і як змінюються мої думки. Я дозволяла собі й своїм емоціям виходити. Я все фіксувала: у мене багато нотаток, відео, спогадів.

Це період, який я не зможу викреслити, але інколи я можу до нього повернутися, щоб нагадати собі, де я була і куди зараз рухаюсь.

А для чого тобі було потрібно зробити саме ось такий хід? Щоб привернути увагу людей?

Ні, це потрібно саме мені. Раніше я ніколи не плакала на людях, ніколи не показувала своїх емоцій. Мене завжди вважали дівчинкою з обкладинки, яка посміхається та у якої все гаразд. У мене ніхто ніколи не запитував про те, що у мене всередині.

Лідо, ти сама — авторка пісні "Сама"?

Музично — так. Це повністю моя музика і для мене це також крок. Я створила її взимку і це були мої нотатки з диктофона, які я фіксую протягом життя. Я сіла і вперше повірила в себе. Я завжди намагалася бути поряд із людьми й творити разом.

Я ніколи не відчувала в собі самостійний стрижень, завдяки якому виникає чітке розуміння, чого ти хочеш. За знаком зодіаку я — терези, і цей баланс не був мені на користь. Я завжди шукала стимул і мотивацію в комусь, а не в собі, і ніколи не відчувала себе спроможною щось написати. Для мене це було чимось на кшталт, "це недо-", "а це не те", "а це просто жах". Тому це великий крок для мене.

Я нарешті змогла виплеснути увесь свій біль у фортепіано й клавіші. Пізніше я показуватиму, як це все створювалося зі сльозами, бо воно виходило зсередини. А текст пісні написала Тетяна Набурович — ми дуже давно з нею співпрацюємо. Ми зідзвонилися, я розповіла їй все, що у мене зараз на душі, а вона це виплеснула у неймовірний текст.

Якщо подивитися у коментарі, що пишуть люди, то можна звернути увагу на те, що багатьом здалося, що ти співаєш про MONATIK'а, в якого раніше була на беквокалі.

У моєму житті було багато чоловіків і жінок, які мені казали, що я нічого не зможу. Тому не треба це ототожнювати з кимось конкретним. Це моя історія і певний трансформаційний період. Це відповідь самій собі, коли я вагаюсь і коли мені складно. Я вважаю, що це моя сповідь, і коли мені складно та боляче — я її вмикаю і розумію, що більше не можу зробити крок назад.

Я хочу, щоб всі зрозуміли, що це про внутрішню силу кожної з нас. Тому що ми виховані в певному суспільстві, коли є певні ставлення до жінки, коли ти можеш не відповідати якимось стандартам або ти якась не така: занадто худа, надвелика, або ти не зможеш без когось (у моєму житті таке було: "А хто ти без мене?", "Ти не така, у тебе нічого не вийде" тощо). З дитинства я завжди вчилася й слухала іншу музику, тому це моя відповідь собі в той період, коли я так само вагалася, чи зможу я. Це моя клятва.

Лідо, ти щороку видавала по пісні й щоразу змінювалася. Ти пробуджувала дитину, натискала на курок, обіцяла мініальбом і багато сюрпризів, розповідала про круту команду, а тепер — пісня "Сама". То сама чи не сама?

Сьогодні я 100 % можу сказати, що не сама. Тому що я з такою неймовірною підтримкою людей, якої я не очікувала. Останнім часом, перед тим як підстригти своє каре, у мене було те ж відчуття, коли ти вдягаєш малий на тебе одяг, він тебе дратує, ти хочеш зняти його й викинути. І я відчувала, що хочу змін. Коли жінка хоче змін, вона йде робити каре, але каре в нас уже було, тому просто хотілося радикальності. Ми стриглися в три підходи, під час останнього з них я розплющила очі та зрозуміла, що я — це я.

Зараз я кайфую від свого стану й від трансформації, що триває. Для мене це був важливий крок — відмовитися від усього того, з чого ти вже давно виріс.

У пісні ти співаєш сама, а яку роль в реальному житті відіграє для тебе підтримка батьків, друзів, коханої людини?

Для творчої людини це відіграє величезну роль. Моя команда і моя родина — це ті люди, які бачать і чують все першими. З цією прем'єрою в нас є деякі винятки, тому що я сказала "ви все побачите в день релізу". Іноді краще не показати щось, щоб потім був ефект "вау". У мене вже так було, коли ти наперед показуєш якісь роботи, отримуєш негативні коментарі, а потім виходить робота і людина така: "Вау!". А я — емпат, я дуже емоційна людина і мене це зачіпає, особливо коли це роблять близькі люди. І я собі дала слово, що моя родина побачить цей кліп на YouTube у день прем'єри.

Радіо Промінь/Лілія Лилик

Не можу не оминути тему війни. Як саме вона на тебе впливає і як відбивається на твоїй творчості?

Впливає. Я така людина, яка намагається відштовхнути від себе увесь негатив і тримати свій купол, під яким перебувають мої рідні, команда та близькі. Я дуже довго намагалася абстрагуватися, а коли прийняла це — оголилося й виринуло дуже багато незагоєних ран. Я не змогла з цим впоратися, тому зверталася і зараз продовжую звертатися до психолога й шкодую, що не зробила це раніше.

Війна сьогодні в кожній сім'ї та в кожній людині. Якщо раніше ми бачили, що когось це ще не торкнулось — зараз це вже стосується кожного з нас. Це складно і я відчуваю, як складно зараз людям, я бачу всі опущені очі та невпевненість у завтрашньому дні, але я дуже хочу, щоб ми розуміли, що ми все зможемо. Тому що хлопцям важливо знати, що ми сильні та віримо в них і чекаємо нашої перемоги.

Чого тобі не вистачає для щастя? Це можна купити, отримати у винагороду чи треба все самій зробити?

Я міркувала про це й зрозуміла, що я щаслива, коли задоволена собою і своїм станом, коли я в ресурсі. І я буду неймовірно щасливою, коли почую, що ми перемогли.

Відеоверсії ексклюзивних інтерв'ю з артистами дивіться на офіційному YouTube-каналі Радіо Промінь.

Щоб не пропускати найкращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст-шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.

Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media