Для кінематографістів літо завжди було полотном для створення історій, сповнених тепла, пригод і мрій. Магія літа в кіно виходить за межі жанрів, втілюючи сутність пори року в способах, які є водночас чарівними та незабутніми.
У цьому матеріалі Суспільне Культура зібрало 8 найкращих фільмів про літо — від залитих сонцем пригод і легких романів та ностальгічних комедій, до захопливих подорожей і трилерів.
Великий сплеск (2015), реж. Лука Гуаданьїно
"Великий сплеск" частково заснований на іншому трилері — "Басейн" 1969 року, з Ромі Шнайдер і Аленом Делоном у головних ролях. У стрічці Луки Гуаданьїно акторський склад не менш дивовижний: головні ролі виконали Тільда Свінтон, Матіас Шонартс, Ральф Файнс та Дакота Джонсон.
За сюжетом, на залитому сонцем італійському острові Пантеллерія рок-легенда Маріанна Лейн (Тільда Свінтон) усамітнюється, щоб відновитися після операції на горлі, разом з партнером Полом (Маттіас Шенеертс). Їхній спокійний відпочинок порушує несподіваний приїзд колишнього коханого Маріанни, Гаррі (Ральф Файнс), та його доньки Пенелопи (Дакота Джонсон). Стара напруженість у стосунках і новий романтичний потяг виринають на поверхню, що призводить до точки кипіння бажання, ревнощів та емоційних потрясінь.
"Великий сплеск" заглиблюється в хитросплетіння людських бажань і вплив попередніх стосунків на теперішнє життя. Він досліджує, як ідилічне і, здавалося б, безтурботне життя може бути зруйноване відродженням нерозв'язаних пристрастей та суперництва. Фільм вирізняється чуттєвою операторською роботою, майстерним використанням музики та переконливими персонажами.
Світова прем'єра стрічки відбулася 6 вересня 2015 року на Венеційському міжнародному кінофестивалі, де "Великий сплеск" змагався за головну премію фестивалю — "Золотого лева".
Літо’85 (2020), реж. Франсуа Озон
"Літо’85" — це ностальгічна драма про дорослішання від режисера Франсуа Озона, відомого своїм використанням яскравих кольорів та музики, чиї фільми нагадують театральні вистави.
Події стрічки розгортаються на мальовничому узбережжі Нормандії влітку 1985 року. Сюжет розповідає про 16-річного Алексіса (Фелікс Лефевр), який переживає бурхливу дружбу і роман з харизматичним та загадковим Девідом (Бенжамен Вуазен). Їхній міцний зв'язок сповнений пристрасті, пригод і радощів молодості, але в ньому є й темні відтінки, які натякають на трагедію. Протягом літа Алексіс бореться з коханням, втратою та складнощами власної ідентичності.
Фільм просякнутий теплом і яскравістю літа, із залитими сонцем пляжами, блакитними хвилями та насиченими зеленню пейзажами. У стрічці використано природне світло, щоб підсилити ностальгічні відчуття, завдяки чому кожна сцена резонує зі спекою та яскравістю літніх днів.
Талановитий містер Ріплі (1999), реж. Ентоні Мінгелла
"Талановитий містер Ріплі" є екранізацією культового роману Патриції Гайсміт, що розповідає про молодого афериста Тома Ріплі.
За сюжетом Том Ріплі (у виконанні Метта Деймона) — молодий чоловік, який намагається заробити на життя в Нью-Йорку 1950-х років. Він отримує можливість поїхати до Італії, щоб знайти багатого плейбоя Дікі Грінліфа (Джуд Лоу) та переконати його повернутися у США. Однак поступово Том починає захоплюватися гламурним стилем життя Дікі, а також зачаровує його найближче оточення. Коли заздрість і одержимість Тома все більше зростають, він йде на підступний крок, щоб отримати те розкішне життя, якого так прагне.
Зображення літа у фільмі насичене чуттєвими деталями — від теплого сонця та прохолодного морського бризу до звуків джазової музики та жвавих розмов у вуличних кафе. Це чуттєве розмаїття не лише збагачує атмосферу, але й підсилює звабливий шарм, який полонить Тома Ріплі та затягує його в павутиння обману й амбіцій.
Рука Бога (2021), реж. Паоло Соррентіно
"Рука Бога" — це особиста сповідь Паоло Соррентіно ("Велика краса", "Молодість", "Новий папа"), така ж чуттєва та візуально довершена, як й інші його фільми. Дія напівавтобіографічної драми розгортається в Неаполі, Італія, у 1980-х роках.
Сюжет розповідає про життя молодого хлопця Фаб'єтто Скіза що є своєрідним альтер-его Соррентіно) і як його життя та характер формуються під впливом колоритного оточення. Зокрема, ексцентричних членів сім'ї та загадкового футболіста Дієго Марадони, який стає несподіваним джерелом натхнення та порятунком для хлопця. Стрічка висвітлює подорож самопізнання та мистецького пробудження юного хлопця на тлі сімейних труднощів, фіксуючи гіркувато-солодку красу і хаос життя в Неаполі.
Розкішна операторська робота та виразний саундтрек фільму фіксують краєвиди, звуки та відчуття неаполітанського літа, занурюючи глядачів у його яскраву атмосферу. Ностальгічне зображення літа в Неаполі викликає почуття млості й легкого суму, переносячи глядачів у час і місце, сповнене краси, радості та меланхолії.
До сходу сонця (1995), реж. Річард Лінклейтер
"До сходу сонця" став першим фільмом у трилогії "До" Річарда Лінклейтера. Наступні фільми знімали з проміжком у 9 років, де зростали як і самі актори, так і їхні персонажі. У підсумку режисер та його команда подарували світові незабутні три фільми про розвиток пари, силу кохання й людської природи.
За сюжетом двоє незнайомців, Джессі (Ітан Гоук) і Селін (Жюлі Дельпі), зустрічаються в поїзді, що прямує до Відня. Джессі — американський мандрівник, заводить розмову з Селін, французькою студенткою, і між ними миттєво виникає зв'язок. Коли Джессі переконує Селін зійти разом з ним у Відні, вони проводять одну чарівну ніч, досліджуючи місто разом.
Як і наступні фільми трилогії, "До сходу сонця" — це історія, що будується на діалогах. Блукаючи вулицями Відня, герої ведуть глибокі розмови про життя, кохання та майбутнє, а глядачі спостерігають за тим, як формується емоційний зв'язок Джессі й Селін. Фільм фіксує їхню коротку, але насичену зустріч, сповнену моментів сміху, спонтанності та душевних пошуків. З наближенням ранку вони мають вирішити, чи розлучитися, чи дати шанс коханню.
Фільм фіксує недовговічну красу літа, підкреслюючи швидкоплинність зустрічі Джессі та Селін.
Зависнути у Палм-Спрінгз (2020), реж. Макс Барбаков
"Зависнути у Палм-Спрінгз" — це свіжа та винахідлива романтична комедія з науково-фантастичним сюжетним поворотом.
За сюжетом Найлз живе у власному "дні бабака", проживаючи події одного весілля знову і знову. Хлопець вже змирився зі своєю долею, аж раптом він знайомиться з Сарою, подружкою і сестрою нареченої, яка випадково потрапляє в ту ж саму часову петлю. Разом долаючи нескінченні повторення, вони формують несподіваний зв'язок і вирушають у подорож самопізнання, де протистоять своїм звичним помилкам і навчаються жити сьогоднішнім днем.
Наповнений гумором та екзистенційними роздумами, "Зависнути у Палм-Спрінгз" досліджує теми любові, мети та сенсу життя у легкій, але глибоко пронизливій манері. Унікальне поєднання романтики та науково-фантастичних елементів, а також чудова гра акторів роблять цей фільм видатним зразком жанру романтичної комедії.
Літо у фільмі зображено як час бурхливої енергії, залитих сонцем пейзажів і безмежних можливостей — навіть у межах часової петлі. Фільм використовує тепло і яскравість сезону, щоб підкреслити теми звільнення, самопізнання та сили кохання.
Мамма Міа! (2008), реж. Філліда Ллойд
"Мамма Міа!" — це класика музичних романтичних комедій від режисерки Філліди Ллойд. Події відбуваються на мальовничому грецькому острові Калокаїрі, а сюжет розповідає історію Софі Шерідан (Аманда Сейфрід), молодої нареченої, яка мріє про те, щоб батько повів її під вінець. Однак вона стикається з великою проблемою — бо не знає, хто її батько.
За сюжетом Софі знаходить старий щоденник матері Донни (Меріл Стріп) і дізнається про трьох чоловіків, які потенційно можуть бути її батьком: Сем Кармайкл (Пірс Броснан), Білл Андерсон (Стеллан Скарсгард) і Гаррі Брайт (Колін Ферт). Не повідомивши матері, Софі запрошує всіх трьох на своє весілля, сподіваючись дізнатися, хто з них її справжній батько.
У фільмі звучить заразливий саундтрек із найкращих хітів гурту ABBA, серед яких Dancing Queen, Super Trouper і, звісно ж, Mamma Mia, що додає фільму жвавої та чарівної атмосфери. Літо у фільмі "Мамма Міа!" є синонімом свята. Підготовка до весілля, вечірки, спонтанні музичні номери — все це відображає радісний і безтурботний дух теплої пори. Фільм передає суть літа як часу для зустрічей, танців і створення незабутніх спогадів.
Брудні танці (1987), реж. Еміль Ардоліно
Культова романтична драма, дія якої розгортається влітку 1963 року. Фільм розповідає про Френсіс "Бейбі" Гаусман (Дженніфер Грей) — 17-річну дівчину, яка відпочиває із сім'єю на курорті в горах. Під час відпочинку Бейбі відкриває для себе підпільний світ танців серед персоналу курорту. Її особливо приваблює Джонні Касл (Патрік Суейзі) — викладач танців на курорті, талановитий, але проблемний виконавець. Коли партнерка Джонні по танцях не може продовжувати виступати, Бейбі вступає в гру, щоб вивчити програму і виступати разом з Джонні.
Літо в "Брудних танцях" — це час для романтики та особистісного зростання. Тепла погода і невимушена атмосфера сприяють спонтанним зустрічам та глибоким емоційним зв'язкам. Роман між Бейбі та Джонні розквітає в цій безтурботній атмосфері, символізуючи потенціал сезону для несподіваних стосунків, що змінюють життя.
Стрічка отримала премії "Оскар" і "Золотий глобус" за найкращу пісню до фільму та "Греммі" за найкраще виконання дуетом.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media