Легенди, пісні та література: як каштан став символом Києва

Каштан як символ Києва. Ілюстрація: Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Складно уявити Київ без каштанів, особливо в травні коли вони цвітуть, а столиця святкує день міста. Каштани не є деревами, що росли на території України та на теренах Києва весь час. Їх завезли з Греції. Перші згадки про каштани в місті з'являються на межі XVIII та XIX століть. Вже у XX столітті каштани почали виділятися з-поміж усіх дерев Києва. Цвітіння каштана стало невіддільним атрибутом міста, його описували в літературі, оспівували в піснях, та навіть зобразили на гербі Києва.

Суспільне Культура розповідає історію каштана як символу Києва

Легенди та архіви: історія появи каштанів в Києві

Гіркокаштан походить з Греції, а мода на озеленення міст Європи каштанами з'явилася у XVIII столітті — після того, як в Лондоні висадили першу алею каштанів.

Перша згадка про те, що в Києві висадили гіркокаштан датована 1798–1799 роками. Дослідник Максим Берлинський писав, що на Подолі розводять дерево в садах "лише через красу його цвіту". Водночас є низка легенд про те, коли каштани з'явилися у Києві.

Є припущення, що засновник Києво-Братської колегії Петро Могила 1625 року висадив каштан біля Свято-Троїцького монастиря. Однак документальних свідчень цьому немає. Також не проводили експертизу щодо віку дерева. Каштан відомий тим, що може жити сотні років.

Найбільш поширена версія появи каштана в Києві пов’язана із візитом російського царя Миколи I. Вважається, що в 1842 році губернатор Києва Дмитро Бібіков на бульварі Бібіковському, названому на його честь, висадив каштани до відвідин царя. Але Микола I наказав викорчувати їх та поадити пірамідальні тополі. Викорчувані каштани позабирали собі містяни й посадили, де бажали за потрібне.

Однак ця версія теж не має документальних підтверджень. Історик Данило Гайдамаха у своїй науковій праці "Київські каштани: історія становлення символу столиці України" наводить інформацію про 13 візитів царя Миколи I, проте жодного в 1842 році.

У 1876 році на честь російської цариці Марії Олександрівни створили Маріїнський парк, тоді садівник Недзельський висадив, зокрема, і кінські каштани.

Також у зруйнованому Другою світовою війною Києві центр міста, а саме вулицю Хрещатик, засадили цими каштанами.

Київській каштани у літературі

Каштани, як символ Києва, описували в літературі. У романі "Місто" 1927 року Валер’ян Підмогильний використовує каштан для опису урбаністичного пейзажу міжвоєнного Києва.

"Він пішов далі, попрощавшись із дітьми, що кричали йому навздогін, і все навкруги приємно тішило йому очі — стара дзвіниця Софії, трамваї й хвиляста вулиця, обсаджена вздовж каштанами", — Валер'ян Підмогильний "Місто" с. 36

У Підмогильного каштани дерева мають зелене листя, попри осінній сезон. Імовірно, дерева виступають лейтмотивом молодості в романі.

"Несподівана осінь розгорнула над містом сірий мокрий покров, повиваючи дні вогкими туманами, дощами і гидкою мрякою. Гострі вітри, знімаючись раптом і вщухаючи, гнули гілля каштанів й зривали з них ще зелений лист", — Валер'ян Підмогильний "Місто" с. 85
"Обминаючи його, вийшов на Велику Підвальну й спинився коло ґраток Золотоворітського скверу, де заснулий фонтан височів серед басейну, налитого зеленавою водою дощів. На алеях, устелених жовтим листом каштанів, тяглися низкою самотні лавочки. Нікого", — Валер'ян Підмогильний "Місто" с. 102

Поет Дмитро Павличко присвятив київським каштанам вірш — "Коли каштани в Києві цвітуть", що вийшла у збірці "Київські сонети" 1976 року.

Каштан на гербі Києва

До 1969 року у Києві не було герба — його затвердили 27 травня. Гілку каштана, що квітне, створили український художник Флоріан Юр'єв та скульптор Борис Довгань.

Спершу над проєктом працював лише Юр'єв: він зобразив квіти каштана. Але Довгань вирішив внести правки.

"Тоді Довгань – а він був, як то кажуть, українським націоналістом – сказав: "Замість квіточок потрібно помістити трикутник Нарбута", — згадував Юр’єв в коментарі "Українській правді".

Суспільне надбання

Григорій Нарбут зображав у своїй графіці фрактальне зображення трикутника Серпінського — фігуру нелінійної геометрії, яка є самоподібною, та кожна маленька частинка якої, за формою нагадує цілу фігуру.

Григорій Нарбут

Нарбут також відомий тим, що він розробляв проєкт великого і малого герба Української Держави часів Гетьманату Скоропадського. Нарбут був також автором банкнот Української Держави. Використання Довганем графіки Нарбута могла свідчити про певну українську геральдичну традицію, яка не затьмарювалася радянською зіркою.

Григорій Нарбут

На попередніх гербах Києва зображували стрілу з натягнутою тятивою лука в бік і вгору. Такі герби Києва зустрічалися в гербовиках починаючи з 1480 року. У версії 1969 року також є лук, проте він направлений до низу. Водночас після здобуття незалежності герб столиці змінився — тепер на ньому зображений срібний Архангел Михаїл із вогняним мечем та щитом.

Пісні про київські каштани

Однією із перших пісень про київські каштани стала пісня "Київський вальс" на слова Андрія Малишка та музику композитора Платона Майбороди. Пісню виконувала Хорова капела Українського радіо.

Пісню "Каштани Києва" виконало Тріо бандуристок Українського радіо: Алла Шутько, Світлана Петрова та Антоніна Мамченко. Музику до пісні склав композитор Оскар Сандлер, а текст написали Ілля Фінк та Володимир Бронін.

"Білі каштани" виконав Козак Фокін (1956) на текст Андрія Малишка та музику Платона Майбороди.

Пісню "Каштани" на слова і музику виконала пісню Лідія Відаш на слова і музику Володимира Івасюка.

Володимир Івасюк написав цю пісню для Лідії Відаш, проте не бажав її частого виконання чи запису. Це вказано на сторінці пам’яті Володимира Івасюка

"Але Володимир вважав "Каштани" "недовершеною пробою пера" і написав співачці листа з проханням більше ніколи цю пісню не виконувати. Та вона автора не послухала і записала пісню, яка ще довго звучала по радіо. Володя хмурився, коли її слухав, ніколи не виконував ту пісню сам, навіть не залишив її у архіві".

"Хрещатик" заспівав Павло Зібров на слова: Юрія Рибчинського, музику написав Павло Зібров. У кліпі 1994 року до пісні, Зібров їздить на ретро кабріолеті по Хрещатику та співає про атрибути Києва, хрести Софії й Лаври, киян та звичайно, про каштани.

Фільми про каштани

У художньому фільмі 1958 року Тимофія Левчука кіностудії Довженка "Киянка" звучить пісня "Київський вальс".

А у фільмі "Навесні" 1929 року режисер Михайло Кауфман показав Поділ. Він використовував прийом прихованих камер та зробив місто героєм оповіді. В міжвоєнному Києві і міському пейзажі також є каштани.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media