"Платівки — це фетишизм" — як українці (знову) полюбили вініл

. Колаж — Вікторія Желєзна, Суспільне

Світовий тренд зі збільшення продажів платівок дійшов до України і зацікавленість українських слухачів темою вінілу росте попри повномасштабне вторгнення. Кількість видавань платівок українських виконавців теж стала значно вищою і тепер й інді-гурт може видати реліз на вінілі, який розкуплять за день. А ще платівки стали чудовим лотом на аукціонах для підтримки зборів на ЗСУ.

Авторці проєкту "Artилерія" Юлі Ткачук стало цікаво, у чому ж секрет такого зростання інтересу до платівок. Тож намагаємось з'ясувати це у великій розмові про український ринок вінілу разом із видавцями, продавцями, артистами і професійними слухачами.

Як розвивався вініловий тренд у світі

Останні 16 років у світі повільно відроджувався світовий ринок фізичних носіїв музики. І найпомітніше це на ринку вінілів. У 2023 році у Великій Британії продали 5,9 мільйонів платівок — найбільше за останні 33 роки.

"Медіакорпорації зрозуміли, що вініл відтепер обходить інший мерч артиста за продажами, — говорить Григорій Іванців, власник магазину вінілових платівок Gram Record Store, — На перші місця у вінілових чартах почали виходити сучасні, а не класичні альбоми. Наприклад, у 2019 році у Великій Британії найбільші продажі були в альбому Fleetwood Mac «Rumours», що вийшов у 1977 році (32 000 екземплярів), а у 2023-му такий результат — це рівень топ-100. Минулий рік — це бенефіс Тейлор Свіфт, у неї більш ніж 3,5 мільйона проданих платівок у світі".

Серед сучасних артистів, що найкраще продавалися в Британії у 2023-му є й інші імена: Олівія Родріго, Лана Дель Рей, Льюїс Капальді, Blur.

Колаж Суспільне Культура

А що відбувалося за цей час в Україні

Магазин та видавництво Vinyla існує вже понад 10 років. Протягом цього часу вони росли вдвічі, втричі, в сім разів. У 2023 році порівняно з 2022-м вони теж виросли вдвічі за словами співвласника Юрія Каленюка: "Зараз цей тренд більш рівний. Він йде вгору, але вже немає таких американських гірок".

Музичний оглядач та колекціонер платівок Юрій Береза вважає, що зацікавлення українців темою платівок росте через те, що попри несприятливу економічну ситуацію з'явилося більше онлайн- і офлайн-магазинів, заходів, де продають чи обмінюють платівки: "Не думаю, що скажу щось нове, але на це ще добре повпливали соціальні мережі та блогери. За кордоном це величезне ком'юніті, що створює естетично привабливу картинку і демонструє, що платівки та програвач — це не складна наука, як можна подумати спершу".

Кількість видавань вінілів українських виконавців теж росте. Якщо раніше видати вініл могли собі дозволити лише артисти топ-рівня, як-от Jamala, Onuka, "Океан Ельзи", то зараз все більше інді-виконавців теж видають власні платівки: Zwyntar, Ziferblat, "Курган & Agregat", Latexfauna, Tember Blanche. Останні представили свою платівку "Трішки більше, ніж альбом" 19 лютого.

"Бажання видати вініл у нас було ледь не з самого початку, коли ми створили дует, — діляться Влад і Саша, — Ми вже тоді потрошку колекціонували вініли іноземних артистів, і для нас це вважалось як ознака успіху, того, що ти маєш аудиторію, яка готова купити цей вініл. Ми з самого початку були артистами, які «за», щоб писати музику альбомами. І коли є альбом, дуже хочеться, аби він мав своє втілення на вінілі також".

Тренд на видавання вінілів серед українських артистів у 2024 році, судячи з усього, лише ростиме. У 2023 році Vinyla видали близько п'яти релізів, а у 2024-му у видавництва в роботі вже 16 релізів. "Це ті, де вже ведеться продакшн, — ділиться Юрій Каленюк, — І є ще близько п'яти релізів, щодо яких просто ведуться перемовини".

Окрім Vinyla, в Україні працює ще кілька великих музичних видавництв.

"За останні 4 роки українських релізів стало вдвічі більше, — ділиться Григорій Іванців, — з’явився лейбл Happy Vinyl Group, що випустив платівки ТНМК, «Крихітки Цахес», Стаса Корольова, і ось нещодавно Zwyntar. Відмітив би ще The Devil's Elixirs, де випускають платівки у жанрі, за яким, вважаю, українську музику знають найбільше у світі — black та death metal".

Vinyla наводить такий топ найбільш продаваних артистів на вінілі протягом 2020–2023 років:

  1. "Скрябін"
  2. Pink Floyd
  3. ONUKA
  4. Frank Sinatra
  5. Arctic Monkeys
  6. LATEXFAUNA
  7. DakhaBrakha
  8. Queen
  9. Lana Del Rey
  10. Red Hot Chili Peppers

Тож у десятці спостерігаємо чотирьох українських артистів. Якщо розширити топ до 30, то українців там вже вісім. Додається також "Океан Ельзи", Jamala, The Hardkiss, ВВ.

"Є дві статистики. Перша — це по артистах і друга — по альбомах, — пояснює Юрій Каленюк, — Якщо взяти по альбомах, то пропорція буде дещо інша. Тут на першому місці «Скрябін», бо Moon Records видав усе, що тільки можна. Тому в «Скрябіна» на вінілі десь 12 альбомів".

Суспільне Львів

Рейтинг 10 найбажаніших платівок в Україні справді виглядає дещо інакше. Forbes подає таке ранжування, базуючись на 10-річній статистиці Vinyla:

  1. ONUKA — Kolir
  2. Океан Ельзи — Суперсиметрія
  3. Jamala — The Best
  4. Daft Punk — Random Access Memories
  5. Arctic Monkeys — AM
  6. Pink Floyd — Dark Side Of The Moon
  7. Pink Floyd & Андрій Хливнюк (Бумбокс) — Hey Rise Up (Limited Edition)
  8. Red Hot Chilli Peppers — Californication
  9. Ivan Dorn — Co`N`Dorn
  10. DakhaBrakha — The Best (pt.1)
DakhaBrakha. Marta Syrko

Тут українських артистів уже шість. Але варто розуміти, що відсоток українських артистів серед усіх продажів платівок не сягає більшості. Середній показник у Vinyla, які самі також виробляють та дистрибутують українських артистів на вінілі, стабільно росте протягом 4 років і становить 11,8 %. Тобто трохи більше ніж кожна десята куплена платівка в їхньому магазині — українського артиста. Але тут також спостерігаємо цікаву динаміку. У 2022-му показник проданих вітчизняних платівок з-поміж інших становив 8,7 %, а у 2023-му — вже 16,7 %. Тобто за рік попит на українських артистів на вінілі зріс удвічі.

"У 2022 році ми «відкотилися» через війну і через те, що просто було менше релізів, — коментує Юрій Каленюк, — У 2023 році показник виріс вдвічі, і я думаю, що в цьому році ми ще будемо рости з українськими релізами. Бо і ми реалізуємо багато, й інші видавці ще більше. Вони об’єдналися в ком'юніті і «валять» нові релізи".

"Перші місця у наших чартах найшвидших продажів — у лейблів Vinyla, Aby Sho Mzk, Igor Shamych, HVG та Shukai", — додає власник GRAM Григорій Іванців.

Ось релізи, які, на його погляд, продавалися найшвидше за останні роки:

  • Onuka – Live With NAONI Orchestra
  • Океан Ельзи — Суперсиметрія
  • Onuka — Kolir
  • Крихітка Цахес — На Першому Місці
  • Димна Суміш — В Країні Ілюзій
  • Valentina Goncharova – Recordings 1987–1991, Vol. 1

Солдаут вінілу ONUKA & NAONI встановив рекорд, який досі не вдалося побити нікому з українських артистів. Увесь тираж платівки, за словами Юрія Каленюка, розпродали за 4 хвилини.

Нещодавній реліз "Крихітки" продався за 7 годин, а частину тиражу платівки Zwyntar, яку продавали Vinyla, розібрали ще на передпродажі: "Це був не наш реліз, а Happy Vinyl Group і Aby Sho. У нас був передпродаж. І коли реліз вийшов, вже не було чого продавати".

ONUKA. Фотографія надана пресслужбою музикантки

Чому вініл — це дорого і довго

В Україні не виробляють платівки. Усі видання українських артистів виробляють за кордоном, видають відносно невеликими тиражами, а на виробництво йде пів року.

"Люди кажуть: «Чому вініл такий дорогий, якщо це українські релізи?» По-перше, все виробляється в Європі і потім імпортується в Україну, — пояснює Юрій Каленюк, — І все залежить від того, які тиражі. Чи могли б ми продати 5 тисяч плтівок ТНМК? Поки що, на жаль, ні. Тому робиться мінімальний якийсь або середній тираж. І звичайно, якщо ти це все завозиш офіційно, а ми завозимо офіційно, ще плюс розмитнення, ПДВ і інші виплати. Далі — роялті артисту. Далі — треба класно надрукувати оформлення. Якщо альбому 20 років, то ти хочеш, щоб там був вибірковий лак, тиснення, якісь класні конверти, можливо, постери або ще якісь стікери. І це все розкладається всього на 300 екземплярів. Так виходить оверпрайс за собівартістю одного екземпляра".

Який середній тираж вінілу в Україні

Видавці починали з 250 екземплярів, це мінімальний можливий тираж платівок. Зараз середній тираж видавців вже становить 500–750 штук. "Рідко коли роблять 300 копій, це нерентабельно, — додає Юрій, — Такі тиражі роблять зараз лише для молодих артистів чи «на пробу», коли є ризики, що аудиторії немає в достатній кількості".

Найбільші тиражі платівок у понад 1000 екземплярів серед українських артистів зараз у ONUKA, "Океану Ельзи", DakhaBrakha. "Найбільший тираж українського релізу за одне замовлення – це «Океан Ельзи — Суперсиметрія» — 2,5 тисячі копій", — зазначає Юрій Каленюк.

Зрівняти ціни на українські та європейські релізи, на думку Юрія, вийде, коли будуть можливими тиражі у 5 тисяч екземплярів і більше: "Ми не можемо вийти на дуже адекватну ціну, якщо ми імпортуємо платівки, папір і фарбу з Європи".

"У Vinyla обов'язково буде свій завод", — каже Юрій. Проте зараз це видається надскладним завданням для нього. Спершу потрібно вступити в ЄС, щоб мати зону вільної торгівлі з Європою і не переплачувати за імпорт матеріалів для виробництва та експорт платівок. Також виробництвом платівок лише українських виконавців неможливо покрити витрати: "Нам треба буде друкувати європейські релізи, треба буде конкурувати (з іноземними видавництвами — ред.)". Ще одна причина, яка ускладнює налаштування вітчизняного виробництва — бюрократична тяганина, щоб легально виробляти усі релізи.

Поки Vinyla планують відкрити великий двоповерховий магазин на Подолі, який будують вже 15 місяців. Тут організовуватимуть також виступи музикантів, автограф-сесії та презентації платівок не лише артистів видавнитва, а й конкурентів теж.

"Якщо ми витягнемо це фінансово, то буде найкращий простір в Європі", — ділиться Юрій Каленюк.

Навіщо українському артисту вініл

Видавництва часто самі вишукують артистів та переконують їх у потребі видати вініл. "KOLA, Dantes — це артисти, які ще не мають платівки, — каже Юрій Каленюк, — Ми підштовхуємо ROXOLANA. Зараз співпрацюємо з лейблом Pomitni. Вони не робили ставку на вініл, але тепер ми працюємо над тим, щоб всі ці релізи лейблу, хоча б найтоповіших артистів, у кого є альбоми, були на вінілі".

Влад і Саша з Tember Blanche вважають, що цінність вінілу для артиста у тому, що приємно мати фізичний носій, а не тільки викладати музику на стримінги. Для аудиторії артистів це ще й частина мерчу, ще один спосіб взаємодії з артистами та висловлення їм подяки за творчість.

нашому випадку ще й вийшло так, що на вінілі музика звучить навіть краще, вона звучить по-іншому, — діляться Влад і Саша, — Комусь це звучання подобається більше, ніж те, що на стримінгах, і в цьому також є певна цінність, це різний досвід від прослуховування музики".

Tember Blanche платівка Більше ніж альбом. Надано артистами

Музичний оглядач Юрій Береза говорить, що випуск фізичого носія для артиста є одним зі способів побачити результат своєї роботи нарівні з випуском альбому та концертом на підтримку релізу: "Диски, наприклад, зробити легко. З вінілами треба повозитися довше, але зараз це реальніше, ніж, скажімо, років 5–7 тому".

Юрій також зазначає, що протягом довгого часу вініл був винятково іміджевою історією для українських артистів, адже це було дорого, неокупно і доступно лише для вищої ліги шоу-бізнесу. Зараз же варіантів, де і як видатися, для українських артистів стало більше, адже збільшилась кількість видавництв, які готові ризикувати: "І у цьому є зиск. З останнього, тираж першого альбому Zwyntar розлетівся за хвилини. Tember Blanche також непогано продають свої платівки. Курган & Agregat випустили у продаж вже другий наклад. У цьому, власне, і криється друга відповідь на питання — це одне з джерел заробітку".

Ще одна "фішка" вінілу для артиста — додавання унікальної версії якогось хітового треку, що, по суті, дозволяє фану отримати унікальний досвід. Так на платівці Tember Blanche є ексклюзивний запис пісні "Вечорниці": "Такого більше немає ніде і, можливо, навіть ніколи не буде. Ми перезаписали цю пісню по-новому, як ми зараз її бачимо, спеціально для видання на вінілі".

Видавець Юрій Каленюк теж дотримується думки, що передусім вініл дозволяє артистам підтримувати зв'язок з аудиторією. Це такий самий тип комунікації, як концерти: "Аудиторія має щось отримати, і вона хоче отримати музику. Це один з варіантів носіїв, і люди хочуть чогось фізичного, бо всі дуже стали цифрові".

Також іноді причина видати платівку може бути егоцентричною — артист у такий спосіб хоче ствердитись, потримати платівку в руках: "І там не йдеться взагалі про вихід в нуль з погляду фінансового успіху". Є також артисти, які друкують вініл суто для себе та на подарунки друзям. "Ми таких релізів не робили", — каже Юрій.

З-поміж усіх перелічених вище причин також додалась нова — соціальна місія, коли вініли випускають, щоб зібрати кошти на ЗСУ.

Хто купує вініли в Україні та як зароджується нова стара культура

Переважна більшість покупців вінілу — це молода аудиторія. У США, згідно зі звітом компанії Luminate, саме зумери готові витрачати гроші на підтримку своїх улюблених артистів, особливо коли йдеться про мерч. Саме вони на 27 % частіше купують вінілові платівки і витрачають на музику на 18 % більше грошей щомісяця, ніж середні слухачі у США.

В Україні, згідно з даними Forbes, 50 % усієї аудиторії становить молодь у віці 18–34 роки. Переважно це люди, які розуміють, що за музику треба платити, вони ходять на концерти та приходять у магазини платівок, щоб отримати фізичний досвід — відчути вініл на дотик, поспілкуватися з косультантами та обговорити останні новини музики.

Юрій Береза почав колекціонувати платівки 2017 року. Тоді на концерті Cigarettes After Sex у Варшаві купив перший вініл та ще й підписав його у артистів. Зараз каже, що продав цю платівку, бо перестав слухати гурт. У колекції Юрія близько ста платівок, улюблені: The National — Sleep Well Beast, Glass Animals — Zaba, Mac Miller — Blue Slide Park та Jungle — Volcano. Українських платівок у Юрія майже не залишилось, бо всі продав на аукціонах для підтримки ЗСУ.

"Не скажу, що я про це мріяв з дитинства, — ділиться своїм досвідом Юрій Береза, — Але у якийсь момент відчув, що мені хочеться якогось іншого досвіду прослуховування, крім як просто зайти у Spotify і обрати собі щось. Люди зазвичай кажуть, що у прослуховуванні на вінілі є якась магія. Це м'яке, тепле тріскотіння платівки, яке насправді натякає на те, що її треба почистити від пилу, бо канавки забилися.

А з роками, що я користуюся програвачем, зрозумів, що прослуховування саме на платівці — це вдумливе прослуховування від пісні до пісні. Бо ти не можеш просто взяти, як у плейлісті, перемкнути пісню, якщо не хочеш її слухати. Ти обираєш альбом, який хочеш прослухати від початку до кінця, витратити на це час. Можливо, саме тому я купляю собі платівки, які мені прям дуже подобаються і у яких я впевнений".

Влад Лагода та Саша Ганапольська з Tember Blanche теж згодні з тим, що прослуховування музики на вінілі — більш вдумливе, ніж на стримінгу. Вони колекціонують платівки, тому що їм подобається сповідувати цю культуру: "Це певний фетишизм насправді. Але для нас це спосіб зібрати улюблених виконавців в одному місці, щоб це було не тільки в цифровому просторі".

Першу важливу платівку, яка з'явилася у колекції Саші, подарував їй Влад. Це був вініл Tom Rosenthal — The Pleasant Trees, який їхав із Великої Британії. У колекції Влада ж є вісім чи дев'ять альбомів Coldplay. "Він фанат гурту і ще планує збирати їхні EP і сингли", — каже Саша.

За словами продавців платівок, частину своєї аудиторії вони втратили з початком повномасштабного вторгнення, адже багато людей з так званого творчого прошарку виїхало в Європу. Тому замість неї долучається новий пласт аудиторії — молодь 18+, у якої немає бекграунду, яка майже нічого не знає про вініл.

Юрій Каленюк ділиться: "Є такі питання: «А що буде, якщо перевернути платівку на інший бік?» Люди не розуміють, що до програвача потрібні колонки. Пишуть нам: «Ми купили і під'єднали програвач, все супер, дякую за сервіс. Але, мабуть, щось неправильно налаштували, бо не грає». Ну і відос присилають. А програвач нікуди не під'єднаний, бо колонок немає".

На думку Юрія Каленюка проблема криється в тому, що потрібно розвивати культуру споживання. Ще однією з проблем є засилля дешевих програвачів-валізок Crosley, які доступні, проте не можуть програти 10 % платівок. Це призводить до розчарування з боку цієї частини аудиторії: "Тобто є Лана Дель Рей, Біллі Айліш, Гаррі Стайлз, Twenty One Pilots — це ті релізи, які частково не програються на Crosley. А це ті топ-артисти, яких любить ця аудиторія. Люди стикаються з тим, що вони купили платівку за 2000 гривень, а вона у них не грає або грає дуже паршиво (хоча це суб'єктивно). І частина цієї аудиторії йде, бо вони не зрозуміли кайфу".

Але також Юрій зазначає, що для того, щоб українські споживачі вінілу розвивалися, вони мають проходити певний шлях. Хибно думати, що, купивши сетап за $5000, слухач отримає задоволення на ці кошти, у цьому немає росту. "Можливо, треба витратити $1000, а потім апгрейдити сетап, і ти точно будеш знати ціну кожного долару або гривні. Бо так ти розумієш, чому взагалі щось потрібно змінювати чи додавати".

Утім, Юрій Каленюк вдячний, що попри повномасштабне вторгнення, ринок вінілу росте: "Люди платять за контент космічні гроші. Я інколи дивуюся, що люди купують платівки за 2000 гривень. Лютий респект!"

Як вініл став ідеальним лотом для аукціонів на підтримку ЗСУ

Як ми зазначали раніше, тепер до мотивації видати вініл для артистів додалася і соціальна складова — так можна зібрати кошти на підтримку ЗСУ. Нерідко платівка українського артиста стає лотом на аукціоні і продається за значно більші кошти (які потім йдуть на збір). Так на концерті проєкту "Warнякання" дві платівки "Вогнепальне" гурту "Вагоновожаті" продали за 85 тисяч гривень.

Ще один спосіб — розіграш платівки серед тих, хто задонатили. Так музичний критик Сергій Кейн під час збору розігрував платівки Dakh Daughters і "Вагоновожатих" за донат від 200 гривень.

Юрій Береза розігрує платівки зі своєї колекції з березня 2022 року: "Люди донатили гроші на збори, я теж. Але подумав, що було б непогано щось дати взамін людині. Тому провів аукціон, на якому за альбом Мака Міллера Circles заробив 8 тисяч гривень. Згодом я зробив ще два аукціони, але зрозумів, що це доволі нішева механіка, яка працює серед людей, що готові одразу викладати великі суми.

Тому перейшов на збори-лотереї, бо це вбиває одразу кілька зайців. По-перше, людина донатить, а значить вже робить хорошу справу. По-друге, це не забирає велику частку її бюджету, а 100–200 гривень за квиток. По-третє, якщо людина виграє, то це буде для неї дуже приємним бонусом. Механіка також не нова, але у моєму випадку вона добре спрацювала".

Нещодавно Юрій провів черговий збір-лотерею на 200 тисяч гривень, де розіграв сім підписаних артистами платівок. Серед них Курган & Agregat, Ziferblat, Zwyntar, Tember Blanche, Kurs Valut, Ship Her Son, Postman. За тиждень зібрали 201 070 грн, кошти вже переказали на поточний збір Musicians Defend Ukraine.

"Взагалі, за моїм задумом, збір мав стартувати на початку березня і просто на підтримку фонду, бо запити у них різноманітні. Але плани трохи змінилися і ми зібрали стільки грошей у стислі терміни. Це тішить. По-перше, тому що музиканти досі залишаються проактивними, ковбасять що навіжені, збирають гроші для війська. Культура й музика зокрема — це потужне джерело підтримки. По-друге, виходить, що українська музика буквально рятує життя", — поділився результатами Юрій.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media